Роман Рене Розен «Назвемо її Барбі» від видавництва #книголав у художній формі розкриває, як усе це стало можливим. У центрі роману, що надихається реальними подіями, йдеться не лише про маркетинговий успіх культової ляльки, а й про сильну ідею, за якою стояла жінка з прогресивним баченням світу. Саме авторська уява Розен робить роман не документальною хронікою, а повноцінним твором. Окрім сайту видавництва, його можна придбати в магазинах «Будинок іграшок» поруч із самими Барбі.

«Barbie в Україні вже багато років залишається одним із найсильніших брендів у категорії іграшок. Попит на неї не є короткостроковим трендом, він стабільно тримається через покоління, адже Barbie постійно змінюється разом із клієнтом і культурним контекстом. Сьогодні найбільший попит мають три лінійки Barbie. Fashion-напрям, зокрема Deluxe Style та Dream Besties – ляльки зі стильними образами, де важливі естетика та самовираження. Color Reveal з елементом сюрпризу, розпакування і трансформації, що додає грі інтерактивності. Career – серія з професіями, яка додає грі розвивальний контекст: лікарка, гімнастка, науковиця чи космонавтка стають для дитини способом через гру досліджувати різні професії та ролі».
«Будинок іграшок»
Як Рут Гендлер створила нову модель жіночої ідентичності
Історія Барбі почалася не з продукту, а з питання, яке Рут Гендлер поставила сама собі. Чому дівчаткам дають лише іграшкових немовлят? Чому гра мусить вчити виключно материнській ролі? Її відповідь звучить як маніфест: «Якщо дати дівчинці ляльку-немовля, вона вдаватиме з себе маму. Але якщо дати їй щось на кшталт Барбі, вона зможе уявити себе молодою незалежною жінкою».

Уява формує бажання, яке, в свою чергу, визначає життєву траєкторію. Барбі мала стати першим каталізатором гри в доросле життя на власних умовах. Тепер дівчата могли бути не чиєюсь дружиною чи мамою, а просто собою:
«Така лялька, як Барбі, здатна розпалити уяву дівчаток. Вони можуть уявляти себе дорослими — такими, як їхня лялька. Можуть змусити Барбі робити все, що заманеться. Вона може бути ким завгодно. Успішною фахівчинею, моделлю, мандрівницею. Жодна інша лялька на ринку на таке не здатна».

Водночас Рут Гендлер думає про власну доньку Барбару та про формування її ідентичності. Вона прагне створити для неї світ, де можна мріяти сміливіше, зокрема завдяки Барбі, яка була для неї не просто проєктом, а особистою боротьбою за нові правила майбутнього, яких сама Рут не мала.
Цікаво на тему: 5 книг для ідеального відпочинку: добірка #книголав
Критика Барбі та поштовх до змін
Успіх завжди породжує протидію – і Барбі не виняток. Наприкінці 60-х – на початку 70-х феміністки оголошують їй відкриту війну. Зокрема, на ярмарку іграшок Toy Fair Національна організація жінок виходить на протест: «Феміністки роздавали листівки з осудом Барбі, які критикували все: її тіло, мозок, схожий на жуйку, і її матеріалістичний світ».

Стріли, що летіли в пластмасову іграшку, влучали в саму Рут – жінку, яка роками доводила керівництву, що Барбі має залишатися вільною, незаміжньою, незалежною, і відбивалася від тиску тієї частини суспільства, яка вимагала включити ляльку в родину. Творці буквально опинилася між двох вогнів: антифеміністки вважали Барбі занадто зухвалою, феміністки – поверховою. Виробники довгий час намагалися втримати баланс між двома полюсами – зрештою обидва табори залишалися незадоволеними. Врешті-решт Барбі виживає, а культурні коди, які були закладені Рут, трансформуються разом із суспільством.
Цікаво на тему: «Пеґґі»: міф і реальність у книзі про найсміливішу колекціонерку
За лаштунками великого бренду
Книга Розен має особливу цінність, оскільки не дозволяє Барбі залишатися лише попкультурним міфом. Авторка «Назвемо її Барбі» відкриває «рожеву коробку» й виймає з неї людські долі, щастя та драми, конфлікти, самолюбство й «рахунки», які доводиться сплачувати тим, хто створює легенди. Рут керувала компанією в часи, коли жінки не мали права самостійно підписувати чеки. Вона генерувала ідеї, вела перемовини, тримала команду разом – і при цьому залишалася маловідомою для всього світу, що захоплювався Барбі. Окрему увагу в романі приділено Джеку Раяну, головному інженеру і творцю тіла Барбі, в особистому житті якого вирували залежності, самотність і зради. Спеціально для цього тексту, свій коментар про «Назвемо її Барбі» дала Світлана Павлецька, співзасновниця видавництва #книголав:

«Мене в цій історії зачепило те, що це насправді книга не лише про ляльку Барбі. А також про жінку, яка ризикнула запропонувати світу абсолютно нову ідею. Це про амбіції, інтуїцію, сміливість і величезну внутрішню впертість. Мені завжди цікаві саме такі герої, люди, які буквально змінюють правила гри. І ще мене дуже захопило закулісся великої компанії: як народжуються культові продукти, скільки там сумнівів, конфліктів, творчого хаосу й людських драм. Ми часто бачимо лише результат, але не бачимо ціну, яку за нього платять. Мені здається, українському читачеві сьогодні дуже відгукуються історії про сильні ідеї та людей, які не бояться мислити ширше за свій час».

В певний момент, рада директорів починає проводити наради без Рут. Паралельно вона бореться з раком грудей і приховує це від усіх, за звичкою переживаючи труднощі наодинці. Розен демонструє, що легендарний продукт не може народитися легко. За кожною іграшкою, що змінює культуру, стоять люди, які платять за успіх особисту ціну. Барбі на роки пережила своїх творців, їхні скандали та хвороби, ставши чимось більшим за просту ляльку.

Ідея Рут знаходить все нові відображення в культурі, зокрема в книзі Рене Розен «Назвемо її Барбі» та у фільмі Ґрети Ґервіґ:
«Після виходу фільму «Барбі» бренд отримав ще один важливий імпульс. Покупець став значно уважнішим до оригінальності продукту. Навіть за наявності дешевших аналогів клієнти надають перевагу Barbie як гарантії якості та безпеки. Драйвером популярності є не лише впізнаваність. Клієнти частіше обирають іграшки через цінності, які вони транслюють. Barbie давно вийшла за межі образу «ідеальної ляльки» та показує різних людей, професії, типи зовнішності, життєві сценарії. Окремо відзначимо дорослих покупців іграшок (кідалтів). В Україні цей сегмент активно зростає і Barbie купують собі для колекціонування, ностальгії чи емоційного зв’язку з брендом. Для нас як ритейлу Barbie гарний приклад того, як продукт може залишатись комерційно успішним десятиліттями, тому що змінюється з часом та разом зі своєю аудиторією».
«Будинок іграшок»























Коментарі поки що відсутні