Чому дорослим складно заводити нових друзів і чи можна це змінити?

Цікаво на тему: «Гниття в ліжку» (bed rotting) – що це і коли воно може бути небезпечним

Чому діти так легко заводять нових друзів?

Ах, ці дітки! У них усе просто, правда? Хочеш їсти – їж, не хочеш працювати – не працюй, хочеш відпочити – відпочинь, сумуєш – не сумуй! Маленька людина сама виходить у двір на пару годин, а повертається вже з цілим списком нових друзів, яких треба терміново знайти в месенджерах. У школі друзі оточують не тільки в класі, але й приходять із паралельних, а іноді й із класів на рік-два старших. А все чому?

Особливості дитинства роблять формування дружніх зв’язків максимально простим і легким:

1. Близькість – фізична близькість з одними й тими самими людьми протягом тривалого часу є критично важливою для формування дружби. Школа, гуртки, двір біля будинку дають змогу щодня спілкуватися з величезною кількістю однолітків та однодумців.
2. Відсутність чітко структурованого часу – перерви в школі, обід, прогулянка у дворі, дорога додому, час до початку уроків. Дружба зароджується в нічим не примітних моментах, коли немає відповідальності та інших зобов’язань.  Дорослим необхідно додатково працювати над створенням умов для неформального спілкування: залишатися на каву після роботи або після тренування, не їхати додому на машині, а спокійно прогулятися, ведучи легку розмову.
3. Розвиток і пошук нових друзів – настільки ж природний процес, як і відпрацювання навичок мовлення, письма та читання. Спілкування з однолітками вчить вирішувати конфлікти, домовлятися, знаходити компроміси, розуміти емоції інших людей і відстоювати свої межі. Ми це все вже вміємо, правда?
4. Діти не думають про психологічний тиск – малюки менше бояться наслідків соціальної взаємодії. Вони підходять знайомитися першими, зовсім не переймаючись тим, яке враження справлять. Вони не турбуються про те, що їх можуть відкинути, не бояться здатися дивними, нав’язливими чи смішними. Вони не аналізують і не очікують аналізу кожного слова від свого нового друга. Якщо на запитання «Будеш грати зі мною?» пролунала відмова, то реакція така: «Це зовсім не проблема, чувак, я за кілька хвилин уже відшукаю поглядом нового потенційного знайомого й підійду до нього». А дорослі… дорослі занадто багато думають.

Діти не сприймають відмову як особисту невдачу – для них усе набагато простіше. Їм хочеться спілкуватися, тому вони продовжують шукати компанію. І найцікавіше: якщо дитина спочатку відмовилася грати, а потім побачила, що той, кого вона відкинула, весело грає з іншими, то, найімовірніше, сама захоче приєднатися. При цьому ніхто не скаже: «Та ти ж не хотів!». Усі дружитимуть веселим роєм, ніби нічого й не сталося. А ось доросле життя змінює всі ці правила й умови на протилежні.

Цікаво на тему: Позитивні афірмації на кожен день для жінок

Чому дорослим людям так важко заводити нових друзів?

Психолог Джеффрі Холл провів дослідження, яке допомогло визначити, скільки часу потрібно дорослому, щоб налагодити дружні стосунки:

• 50 годин спілкування – щоб змінити статус «знайомий» на «випадковий друг»;
• близько 90 годин – щоб стати справжнім другом;
• близько 200 годин – щоб перейти від справжнього до близького друга.

А вся суть у тому, що ці години треба накопичити у відносно стислі терміни. Їх не можна розтягнути на кілька років, і це логічно. Щоб зберегти динаміку та імпульс у стосунках, потрібно, щоб час, проведений разом, траплявся якомога частіше. Саме такі умови забезпечували школа, інститут, гуртожиток, секції та гуртки. Вони створювали атмосферу незапланованої взаємодії.

Доросле життя руйнує всі умови, які в дитинстві допомагали створювати простір для дружби. Ми працюємо онлайн; якщо й ходимо до спортзалу, то на персональні тренування; якщо десь навчаємося, то знову-таки онлайн, бажано з вимкненими камерами. Ми втомилися. У нас критичний брак часу. Ми щільно вписані в ролі партнера, батька, співробітника – ролі, які витіснили з життя той самий дорогоцінний неструктурований час, від якого так залежить дружба.

А ще є психологічні бар’єри

Окрім структурних чинників, існують ще й психологічні, які стають більш вираженими в дорослому віці, переростаючи у справжні стіни між нами та можливістю формування нових дружніх стосунків:

1. Страх відмови – у нас, дорослих, за плечима вже є певний багаж досвіду, який обов’язково включає відмови, зради, зради та підлість. Початок дружби в дорослому віці розглядається крізь призму надто високих ризиків, соціальної тривожності та стресу від минулого досвіду.
2. Високі стандарти стосунків – погодься, що далеко не з кожним ти захочеш дружити, на відміну від дітей. Після 30 років у нас є свої вимоги до людини. Як мінімум, це має бути людина твого «вайбу». Якщо ти любиш чорний гумор і не стримуєшся у висловлюваннях, коли накипіло, то тобі однозначно не по дорозі з тим, хто п’є чай з відстовбурченим мізинцем і слухає класичну музику через грамофон. Спільні інтереси, цінності, розуміння, підтримка, навіть приблизно однаковий погляд на життя, стосунки та гумор – це важливо. А для того, щоб дотримуватися цих критеріїв, потрібно більше інвестицій у вигляді часу та розкриття інформації про себе, і все це супроводжується ризиками, що дружба в підсумку може й не скластися. Ой, як же все складно!!!!!

3. Хибне сприйняття знайомих як друзів – я ходжу на тренування, там купа дівчат, із якими спілкуюся. Або я ходжу на курси інтернет-маркетингу, і там у мене з’явилися нові друзі. А може, я працюю в колективі крутих людей. Здається, що соціальна потреба задоволена, але це не так. Знайомства та дружба задовольняють різні психологічні потреби. Знайомі допомагають відчувати себе невід’ємною частиною суспільства, а друзі дають відчуття емоційної близькості, прийняття та підтримки. Помилково вважаючи, що друзів у тебе й так вистачає, ти не робиш кроків для зміцнення хоча б одного «знайомого» зв’язку. В один прекрасний момент ти розумієш, що знайомі з аудиторії розійшлися по інших комплексах, ти змінила роботу, а курси закінчилися – і всі, хто був на цьому етапі життя, пішли разом із формальністю під назвою «час».
4. Почуття самотності – а точніше, хронічна самотність – змінює сприйняття соціальних ситуацій. Коли людина довго залишається сама, вона починає сприймати будь-яку можливість познайомитися з кимось як потенційне джерело загрози чи відторгнення: «Мені довго не відповідають – значить, зі мною не хочуть спілкуватися; мене не запросили на каву – я нецікавий; вийшла якась незручна розмова – я не сподобався». Через такі внутрішні переконання стає дедалі складніше налагоджувати зв’язки. Виходить замкнене коло: відчуваючи самотність, людина стає обережнішою, адже боїться відмови, а отже – обмежує себе в можливості взагалі з кимось зав’язати діалог.

Ну й багато хто з нас уже має кількох друзів, з якими дружба триває роками. Коли є такий фундамент, будувати додаткові стіни вже якось і не хочеться. Навіщо витрачати сили, час, енергію, якщо система вже достатньо налагоджена?

Цікаво на тему: Чому обійми такі важливі для нас?

Дружба та здоров’я

Не лише харчування та спорт зміцнюють наше здоров’я. Як гумор тримає нас на плаву, так само й дружба. Окрім соціального комфорту, стосунки з друзями впливають на фізичний стан. У прямому сенсі цього слова.

Самотність – епідемія громадського здоров’я. Хронічна самотність змушує мозок перебувати в стані настороженості: ти ніби постійно очікуєш небезпеки з усіх боків. У результаті ти погано спиш, у тебе підвищується артеріальний тиск, посилюються запальні процеси. Дослідження доводять, що люди, які не мають міцних соціальних зв’язків (друзів, простіше кажучи), частіше стикаються з депресивними станами, страждають від серцево-судинних захворювань та деменції. Ризик передчасної смерті зростає в кілька разів.

Люди, у яких є справжні друзі, мають приблизно на 50% більше шансів прожити довше, ніж ті, хто перебуває в соціальній ізоляції. Якщо проводити більш зрозумілі порівняння, то відсутність друзів за силою свого впливу на здоров’я можна порівняти з такими факторами, як ожиріння, малорухливий спосіб життя та підвищений артеріальний тиск.

І ще один момент: якість дружби переважає кількість. Навіть один близький друг може істотно знизити ризик розвитку депресії та тривоги. Тому люди з численними, але не дуже міцними знайомствами наражаються на ризик набагато більше, ніж ті, хто обмежив своє коло спілкування однією-двома людьми. Висновок такий: не потрібно прагнути збільшити кількість друзів, варто працювати над тим, щоб зробити зв’язки глибокими та міцними.

Як знайомитися та розширювати своє коло спілкування?

Про користь дружби ми вже поговорили. Тепер розберемося з тим, як нам, дорослим людям, знаходити нових друзів і робити ці зв’язки по-справжньому якісними.

Найкращими способами для пошуку нових знайомств стануть:

• приєднання до різних груп та гуртків – це може бути біговий клуб, кулінарний клас або спортивна група;
• регулярна волонтерська діяльність в одній і тій самій організації – люди зі схожими цінностями та поглядами на життя «мешкають» саме там 🙂
• відвідування заходів у сфері, яка тебе найбільше цікавить – маркетинг, SMM, дизайн, IT;
• відвідування одних і тих самих місць – кав’ярні, сквери, спортивні клуби, де постійно з’являються одні й ті самі обличчя.

Легкі, невимушені розмови зав’язуються самі собою, але це ще не дружба. Тому, якщо ти вже привернула увагу однієї-двох осіб і розумієш, що ці люди цікаві й можуть стати чимось більшим, ніж просто знайомими за інтересами, можна сміливо робити кроки назустріч. Ти навіть не уявляєш, наскільки недооцінюєш бажання інших людей спілкуватися і переоцінюєш незручність прояву ініціативи. Більшість позитивно ставиться до дружніх поривів.

Тому переходимо з групових чатів у реальне життя, запрошуємо людей на каву чи вечірню прогулянку. Перестаємо говорити лише про загальне, переходимо на особисті теми. Привернути до себе людину насправді нескладно: один жарт, один сміх здатні зробити ниточку між людьми набагато міцнішою й надійнішою.

Невимушені, але систематичні контакти здатні перерости у справжні теплі стосунки. Ну а якщо у тебе вже є друзі, але ти втратила з ними зв’язок або спілкування зводиться до мінімуму, просто подумай про те, що зараз, саме сьогодні – саме той момент, коли час змінювати ситуацію.

Життя занадто коротке, щоб тримати образу й дистанціюватися від друзів. Знайди час для дзвінка, повідомлення чи голосового повідомлення. Відновлюй старі зв’язки, зміцнюй їх, шукай нових друзів і нічого не бійся: люди потребують спілкування та тепла, просто всі ми трохи засліплені своїми комплексами та страхом бути відкинутими.