Чи нормально кохати кількох партнерів і будувати з ними стосунки?

Що таке поліаморія?

Йдеться про формат стосунків, у якому людина може мати кілька романтичних та/або сексуальних зв’язків одночасно, але з ключовою умовою: усі учасники знають про це й дають усвідомлену згоду. Важлива деталь: поліаморія – це не «у мене є дівчина, хлопець, ще один хлопець, але вони поки що не в курсі, а я зберігаю таємницю». Ні. Це вже не поліаморія, а класична зрада.

В основі поліаморії лежать кілька принципів:

• Чесність. Усі учасники розуміють, у якому форматі стосунків вони перебувають. Ніхто нікого не тримає в ілюзії «ти у мене єдина/єдиний».
• Згода. «Я погодилася, бо боялася його втратити», «він наполягав на такому форматі стосунків, а я змирилася» – ні. Згода має бути добровільною, дорослою і, що важливо, такою, яку можна переглянути.
• Домовленості. Усі болючі моменти обговорюються відразу, знаходяться рішення і лише потім романтика, кохання, секс.
• Відповідальність. Поліаморія багатьох зламала морально через те, що кохати кількох людей – це не роздати всім по шматочку себе й вимагати більшого натомість. Кожні стосунки вимагають уваги, участі та емоційної чесності. На словах все виглядає не складно, а на ділі…

І ще, поліаморія може виглядати по-різному. У когось є основний партнер і додаткові стосунки. У когось усі зв’язки рівнозначні. Хтось живе втрьох або навіть уп’ятьох. Є варіант навіть будувати романтичні стосунки без сексуальної складової. Немає жодного єдиного шаблону, і це є як перевагою, так і недоліком. З одного боку, люди можуть створювати формат стосунків, який підходить саме їм. А з іншого – без чітких, ясних правил велика ймовірність, що все швидко перетвориться на виставу розбитих сердець і любовних драм.

До того ж поліаморія зовсім не скасовує ревнощі. Вони можуть бути присутніми, і це нормально. Різниця між класичними стосунками полягає в тому, що у здоровій поліаморії їх не використовують як батіг. Ревнощі обговорюють, розбирають, шукають їхню причину та рішення. У більшості випадків у поривах ревнощів людина просто розуміє, що поліаморія їй не підходить – і це, знову ж таки, теж абсолютно нормально.

Цікаво на тему: Норм чи стрьом: дружба з колишнім

Чим поліаморія відрізняється від відкритих стосунків?

Мало того, що вільні стосунки плутають з відкритими, так ще й поліаморію нерідко намагаються зробити мало не синонімом. Так, у всіх випадках мова йде насамперед про свободу, проте різниця є, і вона суттєва.

У відкритих стосунках у пари є основний зв’язок, але партнери допускають сексуальні контакти з іншими людьми. Уся увага зосереджується на сексуальній свободі, а не на будуванні кількох глибоких романтичних зв’язків. У відкритих стосунках – це табу. А ось поліаморія передбачає можливість саме емоційних, романтичних стосунків з кількома людьми. Не просто «можна зрадити без скандалів з боку партнера», а можна кохати, прив’язуватися, будувати близькість, планувати майбутнє тощо. Поясню простіше:

1. Відкриті стосунки. Ми з партнером разом, кохаємо одне одного, але можемо займатися сексом з іншими людьми за певними правилами та домовленостями між собою.
2. Поліаморія. У мене є стосунки з кількома людьми, і ці зв’язки можуть бути емоційно значущими, романтичними та довготривалими.

Взагалі у всіх стосунках такого плану головним чинником є не хайп, мода, назва, а чесність і беззастережна згода всіх учасників.

Цікаво на тему: 8 ознак, що ти зустрічаєшся з маминим синочком

Чи можлива зрада в поліаморії?

Безумовно. І це один із головних міфів, який варто відразу винести на світло. Багато хто думає, що якщо у стосунках дозволені зв’язки з іншими людьми, значить зрадити неможливо. Але ні. Зрада в поліаморії можлива, тому що це не тільки секс з іншою людиною. Зрада – це порушення домовленостей і довіри. У моногамних стосунках домовленість максимально проста: ми не вступаємо в романтичні або сексуальні стосунки з іншими. Якщо хтось порушує це правило – це зрада.

У поліаморних стосунках домовленості можуть бути зовсім іншими, наприклад:

• попереджати про нових партнерів;
• використовувати презервативи;
• не приховувати важливу інформацію про сексуальне здоров’я;
• не приводити партнерів додому без узгодження;

• не скасовувати постійно спільні плани заради нового кохання;
• не починати стосунки з близькими друзями партнера без обговорення;
• не брехати про ступінь близькості з іншою людиною та багато іншого.

Порушення правил – це зрада, навіть якщо сама модель стосунків не моногамна. Тому поліаморія точно не підходить тим, хто хоче просто уникнути відповідальності. Якщо людині важко чесно говорити навіть з одним партнером, то з кількома буде 100% не легше.

Поліаморія – це не «краще» і не «гірше» за моногамію, а просто інший формат стосунків. Чим швидше ми навчимося сприймати той факт, що любов, сім’я не обмежується кліткою «мама, тато й діти», тим нам буде набагато простіше будувати свої стосунки, а не займатися докорами, презирством чужих.