Датчики зашкалюють: як мамі впоратися з тривожністю і страхами
Мені доводилося прикладати багато зусиль, щоб не розводити паніку на порожньому місці під час вагітності. Аналізи? Хвилююся. Чекаю результатів скринінгу — переживаю. Читаю про пологи — жену від себе думки на тему «що може піти не так». Це було утомливо, але, виявилося, з народженням дитини страхи нікуди не діваються. А раптом СРДС? А раптом ускладнення після щеплення? А раптом ротавірус? І ще десятки страшних картинок виникали в моїй голові, не даючи розслабитися і зануритися в радості материнства. А тим часом поруч на лавці мами старших дітей обговорювали бійки і переломи, як навчити дітей правилам безпеки, вартість навчання та гуртків, залежність від ютуба і ігор в планшеті… Знайомо? Схоже, чим старші діти, тим більше тривоги виникає у мам. Як же зрозуміти, де проходить межа між нормальною турботою і надмірним занепокоєнням?
Давайте розглянемо причини, через які виникає тривожність, обговоримо, чому не можна її терпіти, коли потрібна психологічна допомога і як же навчитися справлятися з тривогою.
Звідки береться тривожність
Тривожність можуть викликати:
- Страх втратити дитину. В цілому, це нормативний страх, закладений в нас природою заради виживання потомства.
- Спадковість. Якщо ваша бабуся або мама дуже тривожні і вічно про все переживають – можливо, в вас говорять гени.
- Власний негативний досвід дорослішання.
- Відсутність навичок адекватно реагувати на стрес, невміння впоратися з собою.
- Гормональний дисбаланс.
- Зміни в перший місяць після пологів, коли емоції зашкалюють (і це нормально).
- Витіснення злості і почуття провини.
- Прихована депресія (вона якраз маскується сильним занепокоєнням і тривогою).
- Неправильний спосіб життя (хронічний недосип, гіподинамія, нестача необхідних вітамінів і мікроелементів).
- Надлишок негативної інформації (хроніка подій, новини).
Динаміка материнської тривоги і як з нею справлятися
Справитися з хвилюванням під час вагітності і перед пологами допоможуть курси для майбутніх батьків. Там приділяють багато уваги навчанню позитивному настрою, особливим технікам дихання і розслаблення, а ще — вправам, які допомагають полегшити біль під час пологів. До того ж є можливість поспілкуватися з іншими жінками, які турбуються приблизно через ті самі причини, що й ви.
З народженням дитини звичний світ перевертається, відповідальність зростає в рази, а з нею зростає і мамина тривожність. Дуже цінно, якщо в цей період є помічники по господарству, сприятлива обстановка вдома і досвідчений педіатр, якому можна довіритися.
Малюк підростає і починає активно пізнавати світ. Дитинство здається райським часом, тому що тепер за активним малюком потрібна не одна, а кілька пар очей і рук, яких у мами, звичайно, немає. Накопичується втома, одноманітність стомлює, і в якийсь момент можна «недоглядіти», «проспати», «гримнути» — в цілому, зробити щось, що може викликати почуття провини і думку «я — погана мати». Не тримайте переживання в собі, висловлюйте їх у компанії близьких, тих, хто здатний зрозуміти і підтримати вас. Співчуття і слова підбадьорення з боку чоловіка, мами, подруги або ще когось, а часом і просто обійми можуть подарувати полегшення. Якщо поскаржитися-поплакатися нікому, знайдіть можливість подивитися комедію або смішні ролики на ютубі. І, будь ласка, читайте менше новин.
Коли приходить час вести дитину в дитсадок або на розвиваючі заняття, мамин страх найчастіше пов’язаний з побоюванням, що «там» до дитини будуть погано ставитися. Лікується він просто — познайомтеся з вихователями, поспостерігайте, як вони спілкуються з дітьми в групі, ввечері можна зустріти інших батьків і дізнатися їхню думку.
У шкільному віці розквітають страхи невиправданих надій. Батьки мріяли про одне, а діти вибрали «не тих» друзів, отримують «не ті» відмітки, і цілі на життя у них теж «не ті». Щоб не розчаровуватися і не переживати невідповідність очікувань і реальності як власний провал, прийміть те, що діти не зобов’язані жити за вашими планами. Це розуміння допоможе вам не втратити контакт з підростаючою дитиною і зберегти теплі стосунки навіть в підлітковому періоді. Це варте куди більшого, ніж «правильне» хобі, «правильні» друзі або оцінки.
Коли мамі потрібна допомога
Якщо життя блякне на тлі постійних страхів і переживань, можливо, занепокоєння досягає критичної межі. Варто звернутися за підтримкою до психолога, якщо ви:
- постійно відчуваєте страх за дитину;
- не можете розслабитися;
- відчуваєте симптоми на зразок розладів травлення, стрибків тиску, прискореного серцебиття;
- насилу засинаєте, часто або рано прокидаєтеся, тому що тривожні думки буквально не дають вам спати, їх неможливо контролювати.
Терпіти все це не варто, оскільки постійне занепокоєння вимотує нервову систему і ресурси організму в цілому: ви швидко втомлюєтеся, емоційно вигораєте і можете передати свої тривоги дітям, які «зчитують» мамин стан без слів. За допомогою психолога можна і потрібно вчитися справлятися з тривогами, ставати стійкішими емоційно.
Як самостійно впоратися з тривожними думками
Коли мозок панікує і неможливо впоратися з хвилюванням, нам складно звернути увагу на щось ще, крім предмета своєї тривоги. Щоб вийти з режиму автопілота і взяти хвилювання під контроль, пропоную п’ять технік самодопомоги.
- Змінюйте фокус уваги. Коли тривожні думки заволодівають вами, згадуйте все приємне, що сталося з вами в період материнства. Перегляньте фото, погортайте альбом з пам’ятними записами, відчуйте, скільки радості ви з дитиною вже подарували один одному, і скільки радості і гордості ще попереду!
- Пам’ятайте про реальність. Сприймайте свій стан як тимчасове переживання, до того ж необґрунтоване. Нагадайте собі, що ви зробили все від вас залежне, щоб запобігти уявної ситуацію, і що ваші побоювання рідко втілюються в життя.
- Займіться справою. Коли відчуваєте, що підкрадається тривога, спрямуйте енергію в якесь русло: займіться прибиранням, робочим проектом або зарядкою.
- Придумайте своє «стоп-слово». Пам’ятаєте легендарну фразу «Я подумаю про це завтра?», яку періодично говорила собі Скарлетт О’Хара? Використовуйте її або придумайте власний умовний знак, який буде зупиняти потік страшних думок.
- Перегляньте роль тривоги. Якщо ви думаєте, що хвилювання про дитину — це ваш спосіб продемонструвати любов, спробуйте трансформувати її в турботу і висловлювати в обіймах, лагідних словах, за допомогою спільних занять, сюрпризів, приготування чогось смачненького і інших приємних речей.
Пам’ятайте, що ви важливіше і більше, ніж будь-які ваші емоції. Так, життя буває важким і непередбачуваним. Так, народження дітей дарує нам і щастя, і страхи. Працюйте над собою, оточуйте себе підтримкою, і нехай тривоги не впливають на якість вашого життя, на стосунки і на сприйняття материнства.
Коментарі покищо відсутні