Синестезія: коли літери мають смак, а музика – колір

Цікаво на тему: Синдром втраченого літа: як не шкодувати про нездійснені плани

Що таке синестезія?

Синестезія – це неврологічний стан, при якому стимуляція одного сенсорного або когнітивного каналу (слуху, наприклад) викликає автоматичне, мимовільне переживання в зовсім іншому сенсорному або когнітивному каналі (у зорі, наприклад).

Усі ми, як люди без нейронних особливостей, природно поєднуємо інформацію з різних органів чуття. Наприклад, коли хтось розмовляє з нами, наш мозок обробляє візуальну та звукову інформацію: ми бачимо співрозмовника й уважно слухаємо його. У випадку з синестезією все відбувається трохи інакше: звук може викликати візуальний досвід або мати смак, перетворюючи звичайну розмову на справжній набір відчуттів і образів.

Люди-синестетики не контролюють свої відчуття та їхнє зіткнення у своєму мозку. Це спонтанні й яскраві переживання, які залишаються незмінними протягом тривалого часу. Наприклад, якщо літера «А» червона, то вона залишиться цього відтінку назавжди.

ВАЖЛИВО! Синестезія – це не хвороба і не відхилення. Змішання відчуттів не завдає шкоди і не має руйнівного впливу на здоров’я людини. Насправді більшість людей навіть не усвідомлюють, що мають таку особливість, просто тому, що не розуміють, що світ навколо можна сприймати інакше.

Цікаво на тему: Чому виникає тривога, коли, здавалося б, усе добре: як розпізнати фонову тривогу

Види синестезії

Оскільки синестезія може проявлятися у будь-якій комбінації органів чуття, існує від 80 до 120 різних її видів. Однак далеко не всі різновиди були визначені та вивчені; вченим ще доведеться багато й наполегливо працювати в цьому напрямку.

Ми перелічимо кілька найвідоміших видів:

1. Графемно-колірна – літери та цифри забарвлені в певний колір, а іноді й у різнокольорові візерунки.
2. Слухо-тактильна – певні звуки автоматично викликають тактильні відчуття в тілі. Наприклад, звук голосу може відчуватися як тиск або поколювання в руці, а різні ноти фортепіано – як дотики різної жорсткості.
3. Музично-кольорова (хроместезія) – звуки або музика автоматично викликають кольорові відчуття. Для однієї людини певний звук може асоціюватися з конкретним кольором, а музика загалом – із поєднанням відтінків; такі асоціації зазвичай залишаються стабільними в однієї й тієї самої людини.
4. Просторово-часова – одиниці часу, наприклад місяці, дні тижня або години, сприймаються як розташовані в певному просторі. Наприклад, в одному з досліджень учасниця сприймала місяці як просторову фігуру, схожу на цифру 7: січень–липень розташовувалися по верхній лінії зліва направо, а серпень–грудень – по вертикальній лінії вниз.
5. Лексико-смакова – певні слова або звуки автоматично викликають смакові відчуття в роті. Наприклад, у одного з досліджених синестетиків слово «суспільство» викликало смак смаженої цибулі, а в іншого слово «схил» – смак перестиглої дині.
6. Нюхова синестезія виникає, коли певні стимули автоматично викликають відчуття запаху, хоча реального джерела запаху поруч немає.

Найпоширенішими формами вважаються графемно-кольорова та хроместезія. Синестезія найчастіше починає проявлятися в дитинстві. Ця особливість має генетичні компоненти: тобто, якщо мама чи тато – синестети, то дитина, найімовірніше, теж матиме подібну нейронну особливість.

Цікаво на тему: Як навчитися просити про допомогу і перестати жити в режимі «Я сама!!!»

Люди-проектори та люди-асоціатори

Дуже цікавий момент. Коли ти чуєш про такі особливості роботи мозку, завжди стає цікаво уявити себе на місці такої особливої людини. Виникає цілком очевидне запитання: чи люди з музично-кольоровою та графемно-кольоровою синестезією справді бачать кольори навколо себе, чи вони виникають лише в їхній уяві? Це може бути по-різному, залежно від того, чи перед нами асоціатор, чи проєктор.

Синестетики-асоціатори сприймають кольори як ментальні образи – вони немов «бачать» їх у своїй уяві. А синестетики-проектори сприймають колір як частину зовнішнього світу: наприклад, не просто знають, що літера чи цифра має певний колір, а справді бачать його накладеним на текст чи цифровий ряд. Те саме може відбуватися зі звуками: людина здатна сприймати їх як кольори, які ніби заповнюють навколишній простір.

Просто неймовірно, правда, в якому цікавому й незвичайному світі живуть синестетики!)

Чи впливає синестезія на креативність?

В одному з перших досліджень зв’язку синестезії та творчості Джордж Доміно обстежив 358 студентів художніх спеціальностей. 23 % з них повідомили про спонтанний і стійкий синестетичний досвід. Під час порівняння 61 синестета з 61 учасником без синестезії перші показали статистично значущі вищі результати за всіма чотирма використаними показниками креативності. Простіше кажучи: дослідження виявило зв’язок між синестезією та вищими показниками креативності.

Однією з причин такого результату може бути той факт, що синестети пов’язують ідеї та відчуття незвичайним чином, що допомагає їм мислити більш творчо, ширше, нестандартніше та яскравіше. Серед знаменитостей теж можна зустріти синестетиків, зокрема Фаррелла Вільямса, Біллі Айліш, Стіві Уандера, Ганса Циммера, а також Ніколу Теслу, який описує у своїй автобіографії незвичайні сенсорні переживання, які сучасні дослідники інтерпретують як прояви синестезії.

Синестезія – це ще одне нагадування про те, наскільки неймовірним може бути наш мозок. Ще одне нагадування про те, що сприйняття світу – це не універсальний, фіксований процес. Кожен із нас дивиться й бачить цей світ своїми очима, а деякі навіть відчувають його на смак. Неймовірно, але факт.