Ребенок и отчим: как наладить отношения

• Чи варто розповідати правду
• Відносини між малюком та вітчимом
• Вітчим та донька
• Вітчим та син
• Поради щодо виховання

Така ситуація може трапитись з будь-якою парою: не прижилися, не зійшлись характерами і розбіглись. У більшості випадків при розлученні діти залишаються із матусею, хоча бувають і виключення. На цьому, звісно, життя не закінчується, і якщо Ви – молода жінка, то обов’язково ще знайдете своє щастя, свого принца на білому коні, який буде любити та берегти. І якими б захмарними не здавались Вам відносини із новим чоловіком, завжди можуть виникнути проблеми із взаєморозумінням дитини та вітчима, притому, джерелом непорозуміння може виступати як малюк, так і дорослий чоловік. Як діяти в такій ситуації, має знати кожна жінка, бо інакше є ризик втратити обох.

Чи варто розповідати правду

Коли дитинка ще зовсім маленька і нічого не розуміє, у жінки, що будує нові відносини, може утворитись цілком логічне питання: чи варто розповідати малюку про те, що тато не рідний. Звичайно, набагато легше у такій ситуації залишити усе як є, і нехай дитя радіє тому, що зростає у повній і щасливій родині. Проте, таке рішення може привести до сумних наслідків у майбутньому, адже, навіть якщо Ви точно впевнені що рідний тато ніколи не вийде на зв’язок, навколо є так багато знайомих, друзів, родичів врешті решт, котрі знають правду, і рано чи пізно вона може вилізти назовні. Дитячі психологи відмічають, що такі подробиці свого життя дітки приймають дуже близько до серця, і в більшості випадків їх відношення псуються не тільки із вітчимом, а й з матусею.

Інша проблема полягає у тому, наскільки близько нерідний тато здатен прийняти чужу дитину. Якщо впевненість чоловіка під питанням, буде набагато краще, щоб малюк змалечку знав, що батько нерідний. І взагалі, правда завжди є ліпшою, хоч якою б гіркою вона не була. До того ж, дитина на несвідомому рівні може відчувати, що щось не так, може пам’ятати свого тата, навіть якщо той прожив із ним досить недовгий час.

Відносини між малюком та вітчимом

Нові відносини матусі можуть бути сприйняті малюком, як зрада. Дитина лякається, що тепер мама буде приділяти їй менше уваги, тому влаштовує істерики та скандали, каже погані речі про обранця, аби тільки все знову стало так як раніше і ніхто не ліз у їх маленьку родину. Ситуація завжди залежить від багатьох обставин, таких як: вік та стать маляти, в яких стосунках розійшлись мама з татом, який був характер розлучення, чи збережене спілкування із рідним батьком.

Безперечно, матуся повинна готувати дитя до появи нового члену родини. Важливо, аби малюк розумів, наскільки цей чоловік є дорогим для його мами, як сильно вона його кохає та бажає, щоб вони усі жили у великій дружній родині.

Зазначимо, що якихось правил або загальних рекомендацій щодо виховання нерідної дитини не існує і існувати не може. Адже кожна родина – то окрема частинка суспільства зі своїми звичками, характерами, традиціями, тому будь-які дії зі сторони дорослих повинні, безперечно, робитись в залежності від обставин.

Вітчим та донька

В такому випадку труднощі частіше виникають тоді, коли дівчинка вже є підлітком. Дівчата у віці 10-15 років взагалі дуже косо дивляться на представників протилежної статі, і на появу в родині нового чоловіка здатні реагувати досить різко. Сварки, наговори на вітчима, обвинувачення – все це може стати реакцією на нові відношення матусі, яка у той час для доньки є чи не найліпшим та єдиним другом. Страх втратити найближчу людини – ось чого вони бояться. Що ж робити у такій ситуації?

Однозначно, сварити дитину за її вчинки не можна. Неадекватна поведінка зазвичай обумовлена надлишком незрозумілих емоцій, яких у віці підлітка і так забагато. Мама має розуміти, що її дитина ще зовсім не має досвіду життя і звісно що не знає, як діяти у тій чи іншій ситуації. Ні в якому разі не можна об’єднуватись проти дівчинки, яка перш за все повинна відчувати підтримку матері. Отже єдиний вірний вихід – це спробувати мирно вирішити ситуацію. Сядьте усі разом за стіл переговорів та спробуйте знайти компроміси.

Вітчим та син

Знайти спільну мову двом чоловікам – що може бути простіше? Проте, і в цьому випадку можуть виникнути проблеми. Знову ж таки, вік дитини є надзвичайно важливою обставиною. Порозумітись із малюком значно легше, аніж увійти у коло довіри тинейджера. Тим паче, що раніше уся увага матусі була присвячена тільки йому – сину, тож в такій ситуації новому батькові дуже легко одразу потрапити у ненависний список.

Якщо Ваш син не хоче сприймати Ваше нове життя – спробуйте його зрозуміти, однак йти на поводу не варто. Ви – доросла жінка, яка безперечно гідна бути щасливою, тим паче, що нічого поганого конкретно для синочка Ви не робите. Спробуйте вирішити проблему мирним шляхом, не панікуйте, а Ваш обранець, якщо він дійсно дорослий та мудрий, обов’язково Вам у цьому допоможе. Буде великим плюсом, якщо у чоловіка та хлопця знайдуться спільні інтереси. Проводячи більше часу разом, вони швидше подружаться і життя безумовно налагодиться.

Поради щодо виховання

Одна з основних помилок, яку так часто роблять вітчими – намагаються владнати стосунки із нерідними дітьми шляхом підкупу. Це у корені не вірно: хоча такі дії і приносять результат, відношення малюка до чоловіка це не змінить. У найгіршому випадку дитина просто почне Вами маніпулювати, отримуючи бажані іграшки, солодощі, чи навіть, гаджети.

Перша і основна порада – будьте терплячими. Не заставляйте малюка та нового чоловіка одразу полюбити один одного. В цілому, теплі стосунки і взагалі не потрібні – взаємоповаги буде цілком достатньо. Не змушуйте дитину називати вітчима татом, дайте час новим родичам звикнути до свого статусу та визначити ставлення до нього.

Спробувати подружити своє ненаглядне дитя та чоловіка можна при допомозі виїзних заходів: пікніків, туристичних походів, мандрівок у інші міста чи навіть країни. Спільні емоції надзвичайно зближують, і якщо тривалі поїздки у даний момент Ви не плануєте, розпочніть хоча б з рибалки чи відвідання парку розваг.