Один дома в первый раз

• Коли можна розпочинати
• Перший раз – він найскладніший
• Що має знати малюк
• Як визначити, що маля готове до самостійного знаходження вдома

Усім нам добре відомий цікавий різдвяний фільм «Один вдома» — історія про відважного маленького хлопчика, що не тільки не злякався залишитись сам, а й зміг гідно захистити свою домівку від злодіїв. Переглядаючи його, можна просто дивуватись тому, яким винахідливим та сміливим виявився хлопчина. У той же момент, майже кожна матуся завжди приміряє його роль на свою дитину. У такі миті виникають питання: «А що б зробив мій непосида, залишившись сам вдома?», або «Коли вже настане той час, і моя дитина зможе знаходитись у хаті наодинці із собою?». Отже, один вдома перший раз – тема нашого сьогоднішнього спілкування.

У житті будь-якої родини рано чи пізно виникає ситуація, коли дорослим треба негайно кудись піти, а дитину залишити нема з ким. Найбільш турботливі батьки у таких випадках беруть малюка із собою, або починають негайно дзвонити бабусям, родичам, сусідам, аби ті трохи посиділи із сином чи донькою. Добре, коли вихід швиденько знаходиться, однак так нажаль трапляється не завжди.

Це дуже сумно, однак проблема, через яку батьки не залишають своїх малюків одних вдома, найчастіше полягає лише у поглядах їх самих. Погодьтеся, адже тільки замислившись про те, що дитина буде в квартирі сама, у нашій бурхливій фантазії починають вимальовуватись моторошні картинки. А що, якщо дитя буде їсти і подавиться? А що, якщо йому закортить поглянути на вулицю, і він випаде з вікна? А раптом у хату забереться грабіжник, або почнеться пожежа? Любі матусі, із такою яскравою увагою нам би книжки писати! Ніхто не каже про те, що обережність – це погано. Проте, що занадто – то не здраво, і це саме той випадок, коли ця приказка є правильною, як ніколи.

Коли можна розпочинати

Визначити однозначний вік, коли вже можна сміливо залишити дитину саму вдома, неможливо. Тут все обумовлюється тільки самим малюком, його вихованням та ступенем дорослості, а це вже ті показники, які відомі лише батькам, і які найчастіше тільки від них і залежать. Деякі спеціалісти вказують приблизний вік, коли можна починати практикувати цей пункт дитячої самостійності – 5-6 років. І дійсно, це вже той період, коли маля здатне налити собі попити, ввімкнути мультфільм, сходити до вбиральні та зателефонувати батькам.

Перший раз – він найскладніший

І найскладнішим він є зовсім не для дитини. Малюки 5-6 років хоч і є вже достатньо дорослими, однак вони ще не здатні панікувати, вони не оцінюють ситуацію з усіх сторін, а просто приймають, як належне. Отже, найперша та найважливіша порада матусям, які залишають малюка вперше самого – перестаньте нервувати і тримайте себе в руках. Прийміть і Ви цю подію як належне, адже колись все-одно потрібно буде розпочинати.

Перед тим, як лишити дитину одну надовго, потренуйтесь. Почніть з 30-40 хвилин відсутності, наприклад, завітайте до магазину, а маля нехай побуде сам вдома. За такий короткий час із Вашим любим чадом звичайно нічого страшного не трапиться, проте Ви зможете точно визначити, готовий він до самостійності, або ні. Якщо, прийшовши додому, Ви побачите, що дитина дуже налякана або плаче, із такими експериментами слід трохи зачекати. Деякі малюки є дуже прив’язаними до своїх батьків, і навіть у 10-11 років не здатні бути вдома самі. Коли ж все нормально і є можливість тренуватись далі, поступово збільшуйте час відсутності. Такі вправи будуть однаково корисними, як для діточок, так і для їх батьків.

Що має знати малюк

Дитина, що знаходиться сама в квартирі, повинна чітко розуміти, що є речі, які робити у самотності категорично забороняється. Тому, кожен раз, покидаючи малюка на певний час, не забувайте про інструктаж. Обов’язково проконсультуйте його з приводу техніки безпеки:

• Не можна нікому самостійно відчиняти двері, навіть якщо за дверима знайомий голос сусідки або друга. Вхідні двері відчиняють тільки дорослі – і це найголовніше правило!
• Не можна використовувати електричні прилади у якості іграшок.
• Не можна підходити до вікон, визирати з них або щось кидати. Так само і з балконами.
• Не можна казати незнайомим по телефону про те, що він – малюк, сам вдома. Краще сказати, що матуся або тато в даний час трохи зайняті.
• Не бажано дитині самостійно примати ванну або користуватись плитою. Коли Ви знаєте, що ідете надовго, обов’язково залиште готову їжу, наприклад у термосі, або навчить маля самостійно розігрівати страви у мікрохвильовці.

Також не забудьте розповісти про екстрені служби допомоги, і десь на видному місці або біля телефону напишіть номери поліції, швидкої допомоги, пожежної частини та газової служби.

Завантажити пам’ятку:

Як визначити, що маля готове до самостійного знаходження вдома

Якщо Ви сумніваєтесь у самостійності своєї дитини, визначити ступень дорослості допоможе нескладний тест. Просто задайте собі наступні питання:

1. Дитина не боїться темряви та сміливо грається за зачиненими дверима в кімнаті?
2. Малюк може тривалий час гратись самостійно, не відволікаючи Вас від справ кожні 10 хвилин?
3. Граючись, він обирає для себе дорослі ролі?
4. Дитя знає та розуміє правила поведінки: що добре, а що погано, що можна робити, а що – ні?
5. Має навик користування телефоном?
6. Маля розуміє, що таке відповідальність за власні дії?
7. Дитина, розуміє, що таке дисципліна та намагається дотримуватись режиму дня?
8. Малюк знає про свої обов’язки в родині та вправно їх виконує (прибирає іграшки, складає постіль)?

Ви відповіли «так» на більшість питань? В такому випадку можете сміливо починати залишати дитину саму вдома, адже Ви впевнились, що вона здатна дати собі раду у більшості ситуацій.