Анти-ТОП порад для батьків: чого не можна робити, якщо хочете виховати щасливу дитину

І ми присвятили наш анти-ТОП порад батькам. Адже виховувати щасливу й гармонійно розвинену дитину — щоденне завдання. Взнаки даються ще й застарілі установи, які ми героїчно тягнемо із власного дитинства, інколи не усвідомлюючи, наскільки шкодимо розвитку малечі. Не будемо більше тягнути! Переходимо до порад…

№1. Забороняйте дитині плакати

«Що ти рознюнявся, як маленький?!», «Припини істерику негайно!», «Ти ж хлопчик! А хлопці не плачуть!» — чули такі фрази від дорослих у бік дитини? Так-так, використовуйте їх побільше, якщо хочете, щоб ваша дитина змалечку вчилася пригнічувати свої емоції. А ще не брати до уваги почуття, та й узагалі жити із думкою, що нікого не турбує, що вона відчуває.

Сльози — це нормально. Вони допомагають нам звільнитися від емоцій, добрих та поганих, коли вони нас переповнюють. Тож не забороняйте дитині плакати. Ніколи. Будьте поруч та станьте підтримкою у хвилини, коли почуття беруть над малечею гору.

№2. Примушуйте їсти

Поки тарілка не спорожніє. Багато з нас пам’ятають ці катування у дитинстві, коли з-за столу ти вийти не міг, допоки не доїси усе, що тобі поклали на тарілку. Ми розмазували кашу по всій посудині, виліплювали кораблі й Тауерській міст, розділяли їжу по категоріях й молекулах. Усе марно. Допоки зміст тарілки не опинявся цілком і повністю у наших шлунках, ми були заручниками режиму харчування.

Не робіть такого зі своїми дітьми. Від самого народження наш організм уміє чудово відчувати голод, насиченість, спрагу. Дитина знає, коли вона голодна, а коли — наїлася. Не змушуйте доїдати через силу. Це харчове насилля, яке згодом може перерости у розлади харчування, порушення культури споживання їжі, надмірної ваги, ожиріння. Якщо дитина каже, що вона вже наїлася, дозвольте їй устати з-за столу.

№3. Порівнюйте з іншими

«А трирічний син сусідки маминої подруги вже знає китайську». Хоч ми і знаємо про шкоду порівняння, однаково продовжуємо це робити із собою та своїми дітьми. Серед батьків інколи взагалі відбуваються змагання: чия дитина раніше почала говорити; чия в 1,5 роки вже читає напам’ять «Заповіт» Шевченка; чий малюк у шість місяців уже на горщик попросився. І закінчується це змагання аж поки… Та кого ми обманюємо? Ніколи не закінчується.

Не порівнюйте свою дитину, її характер, здібності, поведінку. Ми всі унікальні. Кожен розвивається й живе у своєму ритмі, своєму темпі. Ми всі маємо сильні сторони й особливості, які вирізняють нас з-поміж інших. Не змагайтеся у конкурсі «Чия дитина най-най…». Любіть дитину й нагадуйте їй про її сильні сторони.

№4. Обирайте за дитину спортивні секції та хобі

Бо мама з татом краще знають, що буде корисно, а що — ні. Потім так само мама з татом оберуть університет та професію. Бо що дитина чи підліток може розуміти?

Наскільки доцільний такий підхід? Як він відобразиться на житті дитини?

Читайте другу частину анти-ТОП порад у безкоштовному блозі Видавництва 4Mamas!