Чи виправдані безлактозна і безглютенова дієти для дітей без алергії?

Mother feeding her baby girl with a baby bottle

Лактоза

Перший вуглевод у нашому житті, що забезпечує нас енергією, — це лактоза або молочний цукор. Її вміст у материнському людському молоці становить 6,8%, а в інших ссавців коливається від 2,8 до 8%. А от у кисломолочних напоях і продуктах — кефірі, йогуртах, ряжанці й сирі — молочного цукру немає. Він може траплятися в них лише у вигляді слідів від використаного для їх приготування молока.

Зверніть увагу, що лактоза є не тільки джерелом енергії, що забезпечує 40-45% добової енергетичної потреби немовляти. Виключати її з дитячого раціону без особливих підстав не варто, тому що молочний цукор:

допомагає слині досягти потрібної в’язкості;
сприяє засвоєнню кальцію, вітамінів групи В і С;
активізує розмноження корисних біфідобактерій.

Думаєте, що молочний цукор є тільки в незбираному молоці? А от і ні! Лактозу додають у продукти дитячого харчування. Сьогодні вона є майже в усіх джемах, мармеладі, зефірі, цукерках і шоколаді. Її застосовують для рум’яності бісквітів та хлібобулочних виробів. Лактозу використовують для поліпшення смаку і продовження терміну придатності ковбас. Вона також входить до складу основи для більшості таблеток. Але на жаль, деякі виробники для посилення смаку додають її і в молочнокислі продукти.

Чому виникає непереносимість молочного цукру?

Молекули лактози складаються з фрагментів глюкози і галактози. Щоб відбулося розщеплення і вони проникли через стінки кишечника в кров, в організмі синтезується спеціальний фермент — лактаза. Непереносимість молока викликана зниженням активності цього ферменту або зниженням/відсутністю його синтезу. Саме тому медики використовують термін «гіполактазія», що означає «мало лактази».

На відміну від багатьох інших випадків непереносимості харчових продуктів, від гіполактазії страждають багато мільйонів дітей і дорослих. Але в цьому немає нічого дивного або страшного. Перехід від нормального сприйняття молока до його непереносимості запрограмований природою.

Введення прикорму в раціон грудничка активізує спеціальний ген — LCT*P. Він знижує активність лактази, і молочний цукор починає розщеплюватися не в повному обсязі. Це підштовхує дитину відмовитися від молока і почати активніше споживати іншу їжу, а мама, яка годує, отримує додатковий захист від виснаження.

У всіх немовлят пік вироблення лактази припадає на 2-4 місяць життя, але переносимість молока у кожного етносу знижується по-своєму. 96% дітей негроїдної раси у дворічному віці вже не можуть пити незбиране молоко. У нашій популяції цей процес розтягується до повноліття. При цьому у віці 2-3, 5-6 і 11-12 років відзначається деяке посилення проявів непереносимості, але до 20 років гіполактазія трапляється тільки у 18% східних слов’ян.

Чим північніше проживає народність, тим менше в ній людей, які втрачають здатність розщеплювати молочний цукор. Вважається, що це — результат генної мутації, що сталася під час одомашнення людиною корів, овець і кіз. Вона допомогла індоєвропейцям так добре освоїтися.

Непереносимість лактози, що виникає під час дорослішання, називається конституціональною. Крім цього, гіполактазія буває:

Первинна транзиторна. Вона властива недоношеним або недорозвиненим новонародженим і з часом проходить.
Вроджена. Обумовлена змінами в організмі дитини, внаслідок яких клітини внутрішньої стінки тонкого кишечника не виробляють лактазу. Такий стан не лікується і вимагає постійного прийому лактази.
Вторинна транзиторна. Виникає як наслідок хвороб кишечника, печінки або інших захворювань. Після їх лікування непереносимість проходить.

Лактоза може стати причиною алергії. А ви знаєте, як відрізнити її від непереносимості молочного цукру?

Симптоми гіполактазії та ознаки алергії на лактозу

Якщо фермент лактаза малоактивний, виробляється в недостатній кількості або не синтезується взагалі, то нерозщеплена лактоза стає їжею для кишкових бактерій і зв’язує воду, насичуючи нею кал. Непереносимість молочного цукру проявляється такими симптомами:

метеоризм — здуття живота вуглекислим газом, що утворюється в результаті бродіння;
кишкові коліки;
діарея — стул стає водянисто-пінистим з кислим, бродильним запахом;
можливі напади нудоти.

Ці процеси блокують всмоктування поживних речовин і викликають інтоксикацію організму. Наскільки сильними будуть ці порушення, залежить від активності різних ферментів, які працюють у товстому кишечнику, а також від того, наскільки печінка справляється з очищенням крові від токсичних речовин.

На відміну від гіполактазії, алергія на молочний цукор виникає несподівано і не залежить від віку. Медики не знають, чому імунітет дає збій і корисна речовина починає сприйматися як ворог. Симптоми алергії на лактозу не схожі на прояви непереносимості, але однакові з реакціями на інші харчові алергени:

очі й обличчя повністю червоніють або покриваються плямами;
починають текти соплі та сльози;
стає важко дихати;
деякі ділянки шкіри починають свербіти, з’являється кропивниця;
можливі розлад шлунку, біль в животі, нудота, блювота.

Щоб позбутися симптомів, потрібно постійно дотримуватися безлактозної дієти. Сьогодні це найефективніший спосіб лікування. Зверніть увагу, що алергія на лактозу, як і будь-яка інша, небезпечна своєю непередбачуваністю. Вона може призвести до ураганних набряків обличчя, повік, губ і гортані. При перших ознаках їх розвитку потрібно викликати швидку допомогу.

У разі непереносимості молочного цукру не панікуйте і не саджайте дитину на безлактозну дієту без призначення лікаря. Дорослі можуть легко обійтися без лактози, але дітям вона потрібна не тільки як джерело енергії або каталізатор засвоєння вітамінів і мінералів. У немовлят вона сприяє дозріванню стінок кишечника, а до закінчення підліткового періоду необхідна для побудови тканин нервової системи. Тому не виключайте лактозу з дитячого раціону повністю. Просто слідкуйте за тим, щоб молочні продукти були в щоденному меню дитини, але не становили його основу.

Глютен

Молочний цукор потрібен дітям ще й тому, що він перешкоджає розвитку глютенової непереносимості. Клейковина або глютен — це група білків, які містяться в деяких злаках. Найбільше їх у пшениці і її родичах, наприклад, у булгурі, кус-кусі. Також глютен є в житі та ячмені.

Непереносимість глютену або целіакія — хвороба, від якої страждає 1% населення. Вона може передаватися спадково, як генна мутація, або виникати в результаті зовнішнього впливу, наприклад, після інфекційних захворювань або прийому антибіотиків.

Целіакія у дітей проявляється діареєю і болями в животі. Якщо її не лікувати, то симптоматика розширюється, і в процесі дорослішання в людини з’являється «букет» хронічних хвороб, серед яких може бути і рак.

Сьогодні досить багато дітей і дорослих страждають від алергії на глютен. Її ознаки не відрізняються від симптомів інших харчових алергій і описані вище. Щоб визначити, алергія це чи непереносимість, потрібно здати аналіз крові на tTG IgG. Попри різні причини виникнення, лікування цих хвороб проходить однаково: за допомогою жорсткого дотримання безглютенової дієти. Якщо непереносимість придбана, дієта триватиме 1-2 роки, поки не відновляться ворсинки тонкого кишечника. Целіакія, викликана генним дефектом, і алергія на глютен вимагають повного виключення глютеновмісних продуктів впродовж усього життя.

Але не варто сильно переживати: таке обмеження ніяк не позначиться на розвитку дитини і тривалості її життя. Необхідну кількість білка, вітамінів і мінералів можна отримати з іншої їжі — м’яса, птиці, яєць, риби, морепродуктів, бобових і дуже корисних круп, які не містять глютен: гречки, вівса, кукурудзи, пшона. Ці каші, за винятком кукурудзяної, слід варити з цільного зерна. Так ви убезпечите дитину від розвитку серцево-судинних захворювань.

Безпідставне дотримання безлактозної дієти становить небезпеку для розвитку дитини. А от виключити клейковину з дитячого меню можна без всяких побоювань, але навіщо? Якщо немає протипоказань, не потрібно позбавляти дитину хліба, смачних виробів з борошна і витрачати гроші на непотрібні безглютенові продукти.