Датчики зашкалюють: як мамі впоратися з тривожністю і страхами

• Звідки береться тривожність
• Динаміка материнської тривоги і як з нею справлятися
• Коли мамі потрібна допомога
• Як самостійно впоратися з тривожними думками

Звідки береться тривожність

Тривожність можуть викликати:

1. Страх втратити дитину. В цілому, це нормативний страх, закладений в нас природою заради виживання потомства.
2. Спадковість. Якщо ваша бабуся або мама дуже тривожні і вічно про все переживають – можливо, в вас говорять гени.
3. Власний негативний досвід дорослішання.
4. Відсутність навичок адекватно реагувати на стрес, невміння впоратися з собою.
5. Гормональний дисбаланс.
6. Зміни в перший місяць після пологів, коли емоції зашкалюють (і це нормально).
7. Витіснення злості і почуття провини.
8. Прихована депресія (вона якраз маскується сильним занепокоєнням і тривогою).
9. Неправильний спосіб життя (хронічний недосип, гіподинамія, нестача необхідних вітамінів і мікроелементів).
10. Надлишок негативної інформації (хроніка подій, новини).

Динаміка материнської тривоги і як з нею справлятися

Справитися з хвилюванням під час вагітності і перед пологами допоможуть курси для майбутніх батьків. Там приділяють багато уваги навчанню позитивному настрою, особливим технікам дихання і розслаблення, а ще — вправам, які допомагають полегшити біль під час пологів. До того ж є можливість поспілкуватися з іншими жінками, які турбуються приблизно через ті самі причини, що й ви.

З народженням дитини звичний світ перевертається, відповідальність зростає в рази, а з нею зростає і мамина тривожність. Дуже цінно, якщо в цей період є помічники по господарству, сприятлива обстановка вдома і досвідчений педіатр, якому можна довіритися.

Малюк підростає і починає активно пізнавати світ. Дитинство здається райським часом, тому що тепер за активним малюком потрібна не одна, а кілька пар очей і рук, яких у мами, звичайно, немає. Накопичується втома, одноманітність стомлює, і в якийсь момент можна «недоглядіти», «проспати», «гримнути» — в цілому, зробити щось, що може викликати почуття провини і думку «я — погана мати». Не тримайте переживання в собі, висловлюйте їх у компанії близьких, тих, хто здатний зрозуміти і підтримати вас. Співчуття і слова підбадьорення з боку чоловіка, мами, подруги або ще когось, а часом і просто обійми можуть подарувати полегшення. Якщо поскаржитися-поплакатися нікому, знайдіть можливість подивитися комедію або смішні ролики на ютубі. І, будь ласка, читайте менше новин.

Коли приходить час вести дитину в дитсадок або на розвиваючі заняття, мамин страх найчастіше пов’язаний з побоюванням, що «там» до дитини будуть погано ставитися. Лікується він просто — познайомтеся з вихователями, поспостерігайте, як вони спілкуються з дітьми в групі, ввечері можна зустріти інших батьків і дізнатися їхню думку.

У шкільному віці розквітають страхи невиправданих надій. Батьки мріяли про одне, а діти вибрали «не тих» друзів, отримують «не ті» відмітки, і цілі на життя у них теж «не ті». Щоб не розчаровуватися і не переживати невідповідність очікувань і реальності як власний провал, прийміть те, що діти не зобов’язані жити за вашими планами. Це розуміння допоможе вам не втратити контакт з підростаючою дитиною і зберегти теплі стосунки навіть в підлітковому періоді. Це варте куди більшого, ніж «правильне» хобі, «правильні» друзі або оцінки.

Коли мамі потрібна допомога

Якщо життя блякне на тлі постійних страхів і переживань, можливо, занепокоєння досягає критичної межі. Варто звернутися за підтримкою до психолога, якщо ви:

• постійно відчуваєте страх за дитину;
• не можете розслабитися;
• відчуваєте симптоми на зразок розладів травлення, стрибків тиску, прискореного серцебиття;
• насилу засинаєте, часто або рано прокидаєтеся, тому що тривожні думки буквально не дають вам спати, їх неможливо контролювати.

Терпіти все це не варто, оскільки постійне занепокоєння вимотує нервову систему і ресурси організму в цілому: ви швидко втомлюєтеся, емоційно вигораєте і можете передати свої тривоги дітям, які «зчитують» мамин стан без слів. За допомогою психолога можна і потрібно вчитися справлятися з тривогами, ставати стійкішими емоційно.

Як самостійно впоратися з тривожними думками

Коли мозок панікує і неможливо впоратися з хвилюванням, нам складно звернути увагу на щось ще, крім предмета своєї тривоги. Щоб вийти з режиму автопілота і взяти хвилювання під контроль, пропоную п’ять технік самодопомоги.

1. Змінюйте фокус уваги. Коли тривожні думки заволодівають вами, згадуйте все приємне, що сталося з вами в період материнства. Перегляньте фото, погортайте альбом з пам’ятними записами, відчуйте, скільки радості ви з дитиною вже подарували один одному, і скільки радості і гордості ще попереду!
2. Пам’ятайте про реальність. Сприймайте свій стан як тимчасове переживання, до того ж необґрунтоване. Нагадайте собі, що ви зробили все від вас залежне, щоб запобігти уявної ситуацію, і що ваші побоювання рідко втілюються в життя.
3. Займіться справою. Коли відчуваєте, що підкрадається тривога, спрямуйте енергію в якесь русло: займіться прибиранням, робочим проектом або зарядкою.
4. Придумайте своє «стоп-слово». Пам’ятаєте легендарну фразу «Я подумаю про це завтра?», яку періодично говорила собі Скарлетт О’Хара? Використовуйте її або придумайте власний умовний знак, який буде зупиняти потік страшних думок.
5. Перегляньте роль тривоги. Якщо ви думаєте, що хвилювання про дитину — це ваш спосіб продемонструвати любов, спробуйте трансформувати її в турботу і висловлювати в обіймах, лагідних словах, за допомогою спільних занять, сюрпризів, приготування чогось смачненького і інших приємних речей.

Пам’ятайте, що ви важливіше і більше, ніж будь-які ваші емоції. Так, життя буває важким і непередбачуваним. Так, народження дітей дарує нам і щастя, і страхи. Працюйте над собою, оточуйте себе підтримкою, і нехай тривоги не впливають на якість вашого життя, на стосунки і на сприйняття материнства.