Нам, дорослим, буває складно витримати мамину увагу. На розпитування хочеться відповісти: «Мама, це моя особиста справа!», на непрохані поради – «Боже, мені давно не п’ять років! Розберуся сама!», а чергові скарги на уряд викликають досаду. Добре, коли вдалося стримати роздратування, не огризнутися і не розлютитися. Уявіть лише на хвилинку, що будь-яка (будь-яка!) розмова з мамою може стати останньою… В кращому випадку ви втрималися від різкості. А в гіршому – не сказали головного. У любові і доброті немає сенсу, якщо їх не висловлювати.
Я відкриваю навмання історії учасниць проекту «Мама року» і час від часу не можу стримати сліз. В них стільки любові і подяки! Ніжність, трепет, вдячність, захоплення і щирість лунають між рядків, в яких дорослі діти розповідають про головну жінку їхнього життя. І читати ці історії – ніби торкатися до джерела чистої любові і добра. Так, вони написані для конкурсу, але сила і щирість слів говорять самі за себе. Освідчення в коханні і нескінченні «спасибі» в мамину адресу – це, перш за все, для матусь. Не для конкурсу.
І на хвилі цих емоцій раптом подумалося: як часто ми, дорослі дівчата, повертаємо мамі увагу і турботу? Чим тішимо її? І чи вміємо це робити?
В дитинстві розстановка сил виглядає так: мама піклується – ми приймаємо цю турботу. Мама цікавиться нашими справами і думками, подружками та іграми у дворі, запитує, що ми будемо їсти на вечерю і якого кольору купувати рюкзак до школи. Мама поруч з нами у зубного лікаря і під час вакцинації, на шкільних концертах і змаганнях, мама читає перед сном і з’являється серед ночі на наш заклик після страшного сну. Мама ділиться з нами всім, що є у неї, а часом віддає і своє. І в дитинстві все це здається нормальним, правильним, зрозумілим.
А потім ми дорослішаємо. Іноді мамина турбота не встигає зменшити обороти і починає злегка душити: всі ці «Ти одягла шапку?», «Скільки можна сидіти перед комп’ютером?», «Не сутулься!», «Ти вчора о котрій годині повернулася?» І ще сто питань, здатних вивести з себе будь-яку з нас. Ми ще не розуміємо, що багаторічній звичці бути в курсі нашого життя не так-то просто поступитися місцем розумінню, що ми більше не потребуємо такій кількості уваги. Більш того, настає час, коли ми самі можемо повертати її мамі. Вона віддала і продовжує віддавати нам все (якщо вам здається, що це не так, будь ласка, спробуйте припустити думку, що ваша мама робила і робить краще, на що вона здатна), і сама заслуговує відповідної любові, турботи і уваги.
Пропоную список з 10 способів проявити в мамину адресу те краще, що ви відчуваєте по відношенню до неї:
Мені здається, саме неправильне, що можна допустити в стосунках з мамою – це мовчати про свою любов до неї. Адже ми не дуже заточені на те, щоб говорити про почуття, і, тим більше, зізнаватися в коханні. Мені довелося зіткнутися з сильним болем, і тільки після цього і після того, як відчула від мами підтримку, сказала їй: «Я люблю тебе». Для мене це все життя – само собою зрозуміло. Може, і для вас так. Але, мені здається, якщо вимовляти ці слова вголос, вони будуть гріти мамине серце від зустрічі до зустрічі. Спробуйте.
Подзвоніть мамі прямо зараз!
Перекладні тату належать до тих видів прикрас, які мають багато варіантів: від мінімалістичних маленьких до… Докладніше
Козероги – досить загадкові особистості, які навіть для найближчих людей часто залишаються непрочитаною книгою. Абсолютно… Докладніше
У сусідів аерогриль Philips – дуже ним задоволені. А друзі настійно рекомендують мультипіч Тефаль, кажуть,… Докладніше
Іноді буває, що провела биту годину біля туалетного столика, зробила дуже крутий макіяж, але все… Докладніше
Пухнастий сірий шар, який підсвічують сонячні промінчики з вікна, — зовсім не те, що хочеться… Докладніше
Макіяж — одна зі сфер, в якій beauty-тенденції дуже часто змінюються. Але в більшості своїй… Докладніше
Переглянути коментарі
Дуже практично!