Кількість інформації, яку ми щодня споживаємо, постійно зростає. Не дивно, що все частіше виникає відчуття втоми та безсилля від її надлишку. А от відповідальність за правдивість інформації, якою ділимось, на жаль, не надто висока. Репости емоційних повідомлень, супертермінова інформація від ОБС (“одна бабка сказала”), новини не першої свіжості. Відсутність інформаційної гігієни стає чудовою середою для розповсюдження фейків. Тож пропонуємо поговорити про те, які загрози несе сліпе натискання на репост та чому не варто цього робити.
За останні тижні кожен, напевно, побачив безліч репостів та “термінових повідомлень”, які нібито ділились корисною, достовірною інформацією. Проте значна частина з них мала нюанс – відсутність активного посилання на автора. В кращому випадку – “брат сусідки друга, що працює на не останню людину в місті”. Але в більшості – вирваний з контексту месседж, без спроби перевірити його.
Важливе правило сучасної інформаційної гігієни: шукай першоджерело! Повідомлення без авторства – легкий спосіб розповсюдити фейк та неправдиву інформацію. Уточни лінк на профіль того, хто опублікував повідомлення. Подивись, що це за людина: чи є більш ранні публікації, чи послідовні вони. Можна промоніторити ім’я автора у пошукових системах та соцмережах.
Запам’ятай: перш, ніж поділитися повідомленням, ти маєш самостійно перевірити, хто його автор. Натиснувши кнопку репосту і не додавши хоча б коментар, де побачила і що не ти автор, ти автоматично береш на себе відповідальність за достовірність інформації.
Ще одна точка контролю, яку більшість ігнорує. Завдяки цьому деякі фейки живуть не просто роками, а десятиліттями. Перед тим, як вирішувати, довіряти чи не довіряти інформації, та чи варто нею ділитися, дізнайся, коли повідомлення було створене. Цілком можливо, що за час, поки інформація йшла до тебе, вона втратила актуальність (наприклад, якщо мова йде про потребу термінової допомоги). Або ж цитату вирвано із контексту, і стосується вона зовсім іншого часу, події та людей, ніж тебе намагаються впевнити. Люди можуть змінювати думку, на це можуть впливати зовнішні події, інформація може застаріти. Якщо не знаєш дати, ризикуєш, знову ж таки, стати співучасником розповсюдження фейку.
Повідомленнями, що співзвучні з власними емоціями та думками, хочеться ділитися. Особливо, якщо це вони пронизані не спокійними почуттями, а сповнені вогнем гніву, злості, розпачу. Виявляти автора, уточнювати дату, перевіряти деталі – все це холодні дії розуму, що погано ладнають з гарячими почуттями. А от проявити реакцію “Я так і знала”, “Треба всім розказати” – легко.
Та не поспішай цього робити. Візьми хоча б коротку паузу на “подумати” та ввімкнути критичне мислення.
Кому вигідно, щоб я це прочитала, цим поділилась? На який ефект розраховує автор? Чи не намагається він спеціально подати факти у потрібному йому світлі? Перед тим, як нажати репост, не полінуйся перевірити факти. Чи є така вулиця? Що саме зображено на фото, чи є кадри з іншого ракурсу?
Звісно, не надто приємно відчувати себе параноїком, який всюди бачить бажання ввести в оману. Та, на жаль, занадто великий відсоток людей не несе відповідальності за інформацію, яку поширює. І, що ще гірше, це часто відбувається несвідомо, з найкращих побажань.
Однобока інформація – ще одне джерело фейків. Складно побачити розбіжності та логічні нестиковки, якщо фокусуєшся лише на одному ракурсі. А от якщо підходити до різнобічного сприйняття інформації, легше виявити спробу омани.
Дуже спокусливо моніторити лише ту точку зору, що співпадає з твоєю. Та варто час від часу споглядати, що там у опонентів коїться.
Не варто полегшувати життя тим, хто хоче зламати твій акаунт або вивідати про тебе інформацію. Хай стараються, докладають зусиль, витрачають додатковий час та нерви. Пам’ятай, що все, що ти пишеш про себе у соцмережах, можуть використати проти тебе. Ось тобі коротенький список дій, що зроблять менш спокусливою жертвою злому:
Мозок не може сприймати інформацію постійно. Йому потрібні паузи, щоб обробити дані, виділити головне та зробити висновки. Якщо ж безперервно закидувати в свою оперативну пам’ять термінові новини та сенсаційні заяви, нервова система почне захищатися та сприймати все як білий шум.
Інформацію, яка постійно повторюється, ми з більшою вірогідністю сприймемо як правдиву. Особливо, якщо вона стосується теми, на яку реагуєш емоційно, але не знаєш детально. Варто цілеспрямовано робити паузи та відпочивати від споживання контенту. Дай собі час повернути контроль над емоціями, ввімкнути логіку та критично проаналізувати інформацію.
Тож ось такий чек-лист перед тим, як натиснути на кнопку репосту:
Так, слідуючи цим рекомендаціям, ти не зможеш першою перепостити інформацію. Але воно тобі і не треба. Адже краще пізніше запостити дійсно корисну інформацію, ніж бути в лавах тих, хто першими тиражує фейк.
"Що за запитання? Звичайно ж, відповідальні обидва!”. Якщо дивитися на ситуацію глобально, то – так.… Докладніше
Хто б що не говорив, а для мене осінь — це найатмосферніша пора року, коли… Докладніше
Скільки існуватиме зима, стільки ми носитимемо пуховики (пуффери) 🙃 Вони просто поза часом і поза… Докладніше
Сьогодні важко заперечувати той факт, що соцмережі впливають на прийняття нами деяких рішень. Нехай і… Докладніше
Ще трохи й в повітрі буде витати атмосфера прийдешнього свята. Ми знову будемо наряджати ялинку,… Докладніше
Попереду холодна і колюча зима, а значить, потрібно завчасно підготувати свій догляд до важких випробувань.… Докладніше