Як допомогти підлітку подолати психологічну напругу під час вступних іспитів

• Стрес — добре чи погано?
• Чим можуть зарадити батьки
• Реальність не відповідає очікуванням: погані оцінки й нескладені іспити
• Адекватна похвала й мотивація за блискучі результати
• Як заспокоїтися перед іспитом: рекомендації для… батьків

Іспити — це справжнє випробування не лише для мозку старшокласника, а й для його нервів. Саме стрес є тим самим фактором, який негативно впливає на результати зовнішнього незалежного оцінювання, вичавлює всі соки і з майбутнього студента, і з його рідних. Та чи можливо подолати екзаменаційний стрес з найменшими втратами? Однозначно — так. І саме батьки можуть у цьому неабияк допомогти.

Стрес — добре чи погано?

У психології стрес — це стан емоційної напруги. Помірні переживання вважаються корисними, бо активізують роботу мозку, посилюють імунітет, тренують нервову систему й допомагають зосередитись на справі.

Інший бік стресу не такий райдужний: тривала надмірна тривога виснажує організм фізично і морально, нервова система підлітка не витримує навантаження. Йому здається, що весь світ зосереджений на іспитах, адже про них ведуть розмови вчителі, друзі, батьки, розповідають по телебаченню і в інтернеті. Часу на відпочинок не залишається, з’являються сумніви у власних знаннях.

Стрес «приживається» в родинах, де на першому місці стоять не потреби дитини, а амбіції батьків.

Інші причини стресу:

1. Невпевненість школяра у власних знаннях. Властива тим підліткам, які починають готуватися напередодні іспитів шаленими темпами.
2. Переоцінка події. Так, іспити важливі, але в жодному разі вони не головні у житті, це лише певний етап, який слід подолати.
3. Навантаження на організм. Підготовку супроводжує поганий сон, фізіологічні прояви хвилювання: часте серцебиття, спітнілі долоні. Деякі діти відчувають це, просто сідаючи за підручник.
4. Підвищена тривожність характерна для підлітків, які беруть усе близько до серця.

Чим можуть зарадити батьки

Найрідніші для дитини люди мають допомагати, а не заважати.

• Допоможіть старшокласнику скласти розпорядок дня, щоб зменшити навантаження і розставити пріоритети.
• На початку навчального року поговоріть з майбутнім випускником, запитайте, які предмети він хоче складати на ЗНО. Визначтеся разом, у який навчальний заклад вступати. Дайте можливість вибору, не обирайте майбутнє за вашу дитину.
• Коли перелік предметів визначений, порадьте учневі починати підготовку з тієї дисципліни, яка дається найгірше. Повторити пройдений матеріал доцільно за 2 місяці до іспиту.
• Виділіть спокійне місце і час для занять. Наприклад, у понеділок з 16 до 18 години підліток звільняється від обов’язків забирати молодшого брата з садка, гуляти з собакою тощо.
• Запропонуйте купити збірники тестів, довідники. У них вміщено максимум потрібного матеріалу, є завдання для самоперевірки.
• Найміть репетитора, якщо дозволяють фінанси. Але робіть це мінімум за рік до іспиту, інакше шанси на успіх будуть невисокими.
• Підтримайте проходження пробного іспиту. Така послуга є платною, але це допоможе звикнути до обстановки, розібратися з заповненням бланків, іншими організаційними моментами, не розгубитися на справжньому іспиті.

Перед ЗНО не пропонуйте підлітку заспокійливе. Воно притуплює мозкову активність, робить людину в’ялою. Хвилювання минеться, але й результати можуть стати гіршими.

Звечора перевірте, щоб усі потрібні документи були на місці, дитина поїла й вчасно лягла спати. Запропонуйте скласти їй компанію до місця здачі іспиту, якщо вона цього хоче.

Після випробування не шукайте одразу правильні відповіді. Нехай мине деякий час, розум заспокоїться, а емоції вщухнуть. Краще всі разом відпочиньте.

Реальність не відповідає очікуванням: погані оцінки й нескладені іспити

Насправді, ситуація взагалі не критична. Низький результат буває наслідком надмірного хвилювання, поганого самопочуття, сумнівів і просто неякісної підготовки. Але провалені іспити — не кінець світу. Якщо твердження видається вам неправильним, уявіть, чи матиме цей факт таке ж значення через 1, 2 або 5 років?

Родина має приймати дитину і після блискучої перемоги, і після нищівної поразки. Підтримка дуже важлива для:

• формування здорової особистості, яка знає, що її підтримують, не боїться діяти й помилятися;
• нівеляції стресу через поганий результат;
• уникнення психологічних травм.

Звинувачення, агресія, конфлікти, розчарування, сльози — це деструктивні явища, що травмують психіку, яка ще досі не оговталася від напруги.

Особливо боляче б’є поразка по відмінниках. Трапляються випадки, коли через переоцінку значення іспитів випускники, які отримали результати гірші, ніж очікували, закінчували життя самогубством. Часто цей факт пов’язується з нагнітанням ситуації саме батьками: «Не складеш добре іспит, не вступиш до університету, не знайдеш роботу, будеш торгувати на базарі оселедцем».

Сучасна молодь знає, що вища освіта не гарантує успіху в житті, тому свідомо вибирає інший напрям діяльності. Сьогодні дуже популярні хендмейд як бізнес, відеомейкерство, блогінг, дизайн, усілякі інтернет-професії, фриланс. Для старшого покоління це «несправжня робота», але молоді вона дає можливість самореалізації.

Тож заспокойте дитину, запевніть, що нічого страшного не сталося, якщо іспит провалено. Хоча перескласти його не можна, але обов’язково варто спробувати наступного року. За цей час вдасться добре підготуватися, вже не буде страху перед невідомістю. Якщо випускник не хоче складати ЗНО, запропонуйте навчальний заклад, де воно не потрібне, або де вимагають нижчі результати. Дозвольте дитині помилятися, перескладати іспити, змінювати навчальний заклад. Це пошук себе.

Якщо випускник не знає, чим хоче займатися, не змушуйте вступити «хоч кудись». Навіть якщо вам вдасться втиснути дитину на престижний факультет, не факт, що обрана професія — її призначення і вона гризтиме граніт науки із задоволенням. Краще дайте можливість подумати — для цього існує практика «вільного року».

Адекватна похвала й мотивація за блискучі результати

Одна з найпоширеніших помилок батьків — ігнорування чудових результатів. Вони сприймають їх як належне, а підлітку здається, що його старання не оцінили. Тому правильно похваліть (за діло) дитину, щоб мотивувати на наступні звершення. Деякі мами й тати намагаються заохотити грошима чи подарунками. В цілому це непогана мотивація, але до неї підходьте з розумом:

1. Не ставте зависоких задач. Для двієчника отримати 200 балів на іспиті з біології нереально. Він наперед знає, що подарунка йому не бачити, тому мотивація не спрацює.
2. Обіцяйте лише те, що можете виконати. Якщо пообіцяли й не зробили — втратили довіру й підірвали авторитет.
3. Зосередьтеся не на матеріальному, а на емоційному. Неправильно: складеш іспит і отримаєш 2 тисячі гривень. Правильно: після твоїх іспитів усією родиною поїдемо на море (в гори, інше місто — туди, куди хоче дитина) й відпочинемо.
4. Дотримуйтеся поставлених умов і йдіть назустріч. Якщо підліток впорався, хоч і не дотягнув, не позбавляйте його подарунка.

Як заспокоїтися перед іспитом: рекомендації для… батьків

Не переоцінюйте значення іспитів, ставтеся до них, як до необхідності. Це важлива подія, але вона не коштує довірливих стосунків, не варта сварок і образ. Завжди сподівайтеся на краще, вірте в успіх дитини, але не завищуйте планку. Стежте за емоційним і фізичним станом випускника: говоріть з ним, виділяйте час на відпочинок, не дозволяйте не спати або не їсти, сприяйте спілкуванню з друзями.

Навчіться тримати дистанцію й приходити на допомогу тоді, коли це потрібно. Враховуйте, що підліток може стати дратівливим, знервованим, швидко втомлюватися. Не сіпайте його під час підготовки, але й не залишайте наодинці. Можливо, вам доведеться відчути хвилю роздратування, та ці емоції мають же кудись діватися. Не розпалюйте конфлікт, а зрозумійте дитину.

 

За випускника хвилюється вся родина, хоча складати іспити доведеться лише йому. Тому дослухайтеся до порад, адресованих вам, щоб не загострювати й так напружену ситуацію напередодні випуску.