Beautiful woman in the mirror reflected the smiles magically in retro interior
Останнім часом часто зустрічаються розмірковування на тему особистих кордонів, як у соціальних мережах, так і в буденному житті. Дехто вважає, що має право коментувати та оцінювати будь-чиї життєві пріоритети. Інші ж так втомилися відповідати чужим уявленням про “добре/погано”, що у відстоюванні власних позицій ладні будувати стіни, а не просто озвучувати “ось так мені подобається, ось так, будьте ласкаві, не робіть.”
Наведені приклади – крайні точки, породжені втомою. Давайте будемо чесними, кожному з нас хочеться відчувати свою важливість, отримувати схвалення своїх дій, розділяти з кимось свої цінності. Але часом ми чекаємо усього переліченого не від тих людей, і як телефон, що тривалий час намагається підключитися до wi-fi, втрачаємо позитивний заряд від постійних марних спроб отримати бажане. І починає здаватися, що ніхто довкола тебе не любить і не розуміє.
Хоча насправді в кожного з нас є люди, які бачать в нас найкраще. У моменти, коли ви самі у собі розчаровані, друзі, колеги та й навіть просто перехожі на вулиці продовжують концентруватися на хорошому в нас.
У моменти, коли хочеться назвати себе невдахою, спробуйте припинити слухати внутрішнього критика, і зверніть увагу, що ви важливі для інших. Подивіться на себе їх очима.
Ось ви влучно пожартували, вчасно сказали слова підтримки чи просто посміхнулися. До вас приємно звернутися за порадою, у вашій компанії легко відчувати себе розслаблено. Ви досягли значних успіхів у кар’єрі, а ще можете звичайний салат перетворити на кулінарний шедевр. Та й просто: ви є.
Отримувати підтримку приємно. Але не менш круті відчуття виникають, коли ми самі підтримуємо. І ось саме баланс між приймати та ділитися допомагає нам рухатися вперед.
А як ви гадаєте, наскільки важливі люди, що складають ваше оточення? Друзі, родичі, колеги, сусіди. Наскільки гармонічні наші стосунки з ними? Чи є баланс між тим, що ви бажаєте отримувати від оточуючих, і тим, чим готові з ними поділитися?
Розкажіть у коментарях, як люди, що вас оточують, віддзеркалють ваше внутрішнє сприйняття себе.
Широкий вибір косметологічних процедур дає можливість поліпшити стан шкіри, особливо якщо є особливі потреби. Але… Докладніше
Складно знайти більш розпіарену харчову добавку, ніж глутамат натрію. Про неї чули абсолютно всі. Але… Докладніше
Світ моди знову доводить, що межі між «високим мистецтвом» та «омагад, що я щойно побачила?»… Докладніше
У список любовних романів, які прочитала я, увійшли «Гордість і упередження», «Джейн Ейр», «До зустрічі… Докладніше
Стягувальна білизна має дуже суперечливу репутацію в інтернеті. По суті існують дві крайності: вона допомагає… Докладніше
Іноді на макіяж є рівно стільки часу, скільки потрібно, щоб випити чашечку ранкової кави. Тон,… Докладніше
Переглянути коментарі
Іноді віддаєш більше, ніж можеш, в надії отримати визнання, що ти хороша дочка, невістка, мама. А в результаті лишаєшся не достойно оціненою близькими людьми. Нібито розумієш, що потрібно віддавати рівно стільки, скільки готова дати просто так, безкорисно, але не виходить. Звичка є звичка. А спеціально брати під контроль всі свої дії і вчинки не можеш, бо для тебе це більше про роботів, а не про життя.