Beautiful woman in the mirror reflected the smiles magically in retro interior
Останнім часом часто зустрічаються розмірковування на тему особистих кордонів, як у соціальних мережах, так і в буденному житті. Дехто вважає, що має право коментувати та оцінювати будь-чиї життєві пріоритети. Інші ж так втомилися відповідати чужим уявленням про “добре/погано”, що у відстоюванні власних позицій ладні будувати стіни, а не просто озвучувати “ось так мені подобається, ось так, будьте ласкаві, не робіть.”
Наведені приклади – крайні точки, породжені втомою. Давайте будемо чесними, кожному з нас хочеться відчувати свою важливість, отримувати схвалення своїх дій, розділяти з кимось свої цінності. Але часом ми чекаємо усього переліченого не від тих людей, і як телефон, що тривалий час намагається підключитися до wi-fi, втрачаємо позитивний заряд від постійних марних спроб отримати бажане. І починає здаватися, що ніхто довкола тебе не любить і не розуміє.
Хоча насправді в кожного з нас є люди, які бачать в нас найкраще. У моменти, коли ви самі у собі розчаровані, друзі, колеги та й навіть просто перехожі на вулиці продовжують концентруватися на хорошому в нас.
У моменти, коли хочеться назвати себе невдахою, спробуйте припинити слухати внутрішнього критика, і зверніть увагу, що ви важливі для інших. Подивіться на себе їх очима.
Ось ви влучно пожартували, вчасно сказали слова підтримки чи просто посміхнулися. До вас приємно звернутися за порадою, у вашій компанії легко відчувати себе розслаблено. Ви досягли значних успіхів у кар’єрі, а ще можете звичайний салат перетворити на кулінарний шедевр. Та й просто: ви є.
Отримувати підтримку приємно. Але не менш круті відчуття виникають, коли ми самі підтримуємо. І ось саме баланс між приймати та ділитися допомагає нам рухатися вперед.
А як ви гадаєте, наскільки важливі люди, що складають ваше оточення? Друзі, родичі, колеги, сусіди. Наскільки гармонічні наші стосунки з ними? Чи є баланс між тим, що ви бажаєте отримувати від оточуючих, і тим, чим готові з ними поділитися?
Розкажіть у коментарях, як люди, що вас оточують, віддзеркалють ваше внутрішнє сприйняття себе.
Проблема не в тому, що партнери іноді ображаються одне на одного. Це абсолютно нормально. Основні… Докладніше
Пірсинг вже давно перестав бути чимось провокативним та екзотичним. Сьогодні це повноцінний елемент стилю, класний… Докладніше
Чи добрі у тебе стосунки зі свекрухою? Якщо ти відповідаєш «Так», вітаю, бо ти потрапила… Докладніше
Іноді шлях до себе пролягає через ножиці, тюбик фарби та певну частку авантюризму. У цьому… Докладніше
Ви колись куштували легендарні шведські цукерки Bubs? Зізнаюсь вам чесно: я – НІ. Але я… Докладніше
Розширені пори – поширена косметична проблема. Як боротися з нею за допомогою засобів для догляду?… Докладніше
Переглянути коментарі
Іноді віддаєш більше, ніж можеш, в надії отримати визнання, що ти хороша дочка, невістка, мама. А в результаті лишаєшся не достойно оціненою близькими людьми. Нібито розумієш, що потрібно віддавати рівно стільки, скільки готова дати просто так, безкорисно, але не виходить. Звичка є звичка. А спеціально брати під контроль всі свої дії і вчинки не можеш, бо для тебе це більше про роботів, а не про життя.