Речі, які крадуть ваше життя

Ми живемо в дивовижний час і стаємо свідками того, як стрімко змінюється світ. Я пам’ятаю телефони з диском, який треба було крутити пальцем, касетні плеєри, перші великовагові мобільні, дискети, громіздкі комп’ютери, перші цифрові фотоапарати. Появу інтернету в кожному будинку. 3G на вулицях міста. А раніше…

Раніше речі купували на ринку, приміряючи те, що сподобалося в кращому випадку за шторкою, обливаючись потом влітку і замерзаючи на холоді взимку. Зараз можна вибрати одяг онлайн, оплатити картою, а кур’єр привезе замовлення прямо додому.

Раніше кредити брали на покупку житла, а зараз – на шуби і телевізори.

Раніше знижку потрібно було вибивати з продавця, слухаючи в черговий раз: «Вибачте, ціна нижче не буде, я просто реалізатор», а зараз тільки встигай ухилятися від всіх акцій, знижок, чорних п’ятниць та інших засобів привернути покупця.

Гарний одяг і взуття, меблі, декор, техніка, прикраси, посуд доступні майже з будь-якої точки світу. У нас з’явився вибір. У нас з’явилася можливість купувати декор – по сезону, сережки – під настрій, другу сукню – тому що при покупці двох дадуть знижку, останню модель айфону – в розстрочку.

І мало хто замислюється про те, чого нам вартий цей достаток товарів. Чого нам варта ця доступність.

За розстрочкою або кредитом часто стоїть понаднормова робота або підробіток у вільний від основної роботи час. А це значить – мінус час з улюбленими, мінус відпочинок, мінус достатня кількість сну.

За дорогим набором посуду ховається страх, що його розіб’ють, тому нехай стоїть поки на полицях, видно, що гарний, а пити можна і зі старої чашки.

За шафою, набитим одягом (і в більшості випадків біля неї все одно звучить «мені нема чого носити») стоять години в магазинах і в примірочних, або час перед монітором в пошуках Тої Єдиної Сукні, вигідних умов доставки і «о, це теж можна подивлюся, раптом знадобиться».

Ми часто платимо за обновки найдорожчим, що є в нашому житті – часом.

Кілька годин, витрачених на розпродажі, можна було б провести вдома, дозволивши собі «нічого не робити» – зазвичай в цю фразу загортають улюблені і «несерйозні» справи. Наприклад, повалятися з книжкою в ліжку, з’їсти морозиво замість супу на обід, включити хіти 90-х років і співати разом з гуртом «Іванушкі». Але ж розпродаж! З п’яти-семи обновок половина, можливо, куплена спонтанно і буде висіти мертвим вантажем в шафі.

Час, який можна було б провести з сім’єю або друзями, відняв проект на роботі. Зате купили нові штори (туфлі, третю ляльку Barbie або черговий конструктор LEGO дітям, телевізор і так далі).

У новій сукні або іграшках для дітей немає нічого поганого. Я закликаю вас подумати про те, що не завжди нові речі нам так вже потрібні. І вже точно не потрібніше вечері з батьками, сміху в компанії друзів, обіймів і Дня Ліні з дітьми на дивані. Мені здається, враження роблять наше життя яскравішим, ніж предмети, а емоції роблять нас живими! Коли бачиш, як зробила перші кроки дитина. Коли приїхала в нову країну і дух захопило. Коли обійняла батьків після розлуки. Коли дивишся комедію з подругами і регочеш на повний голос. Коли гуляєш з чоловіком, тримаючись за руки, вечірніми вулицями… Не впевнена, що ці відчуття можна порівняти з емоціями від покупки нових штор.

Якщо вартість придбаних речей перерахувати з грошей на відмови від зустрічей з друзями та сім’єю, на відсутність повноцінного сну та турботи про себе, на роздратування від втоми, то легко побачити, що вони активно крадуть найважливіші моменти вашого життя.

Зрештою, про що б вам хотілося згадати, озираючись на прожиті роки? Про почуття єднання з близькими, про радість нових відкрить, або про те, як поєднувалися штори з покривалом на ліжку чи яка велика діагональ була у нового телевізора?..

Не накопичуйте речі, накопичуйте емоції. Враження. Почуття. Зустрічі з новими містами. Накопичуйте те, що буде гріти вас все життя.