Розвиток дитини за методикою Монтессорі

Марія Монтессорі – італійський лікар, психолог, педагог, учений. В якості альтернативи до традиційної педагогічної науки М. Монтессорі розробила власну систему розвитку дітей після 3 років. Напрацювання були зроблені на початку ХХ ст., але ця методика навчання та виховання дитини є чи не найпопулярнішою серед сучасних батьків.

Особливостями методики Монтессорі є те, що дитина самостійно обирає матеріали для занять, а також регулює їхню тривалість. Такий підхід є індивідуальним для кожної дитини. Тут також слід зазначити, що сама педагог наголошує на тому, щоб під «матеріалами для занять» розуміти звичайні іграшки, а термін «заняття» замінити на слово «гра». Отже, розвиваємось, граючи!

Особливості системи

Кожен малюк від народження є успішною та розумною людиною. Мета дорослих полягає в тому, щоб навчити дитину самостійно опанувати оточуючий її світ та допомогти маленькій людині реалізувати власний потенціал. Для цього ми маємо створити таке середовище для малюка, в якому він зможе і, що найважливіше, захоче проявити свою індивідуальність та здібності.

В основі системи педагогіки М. Монтессорі лежить спостерігання за малюком в звичайних умовах та сприйняття його таким, яким він є. Всім знайомий вислів Марії Монтессорі, що став девізом для багатьох батьків: «Допоможи дитині зробити це самостійно». Основним принципом методики є спонукання дитини до самостійного розвитку, навчання, виховання.

За допомогою спеціальних матеріалів (раніше ми говорили про те, що матеріалами називаємо розвиваючі іграшки) дитина сама себе контролює, виявляє помилки та сама їх виправляє. Роль дорослого тут зведена до мінімуму – лише спостереження. Ми не навчаємо дитину, а керуємо її заняттями.

Методика Монтессорі у спеціальних класах

Якщо говорити про систему навчання та розвитку дитини у спеціальних класах, то тут немає жодного розподілу дітей: вони разом займаються в єдиному приміщенні у вікових групах. Це означає, що трирічна і п’ятирічна дитина займаються окремо і не заважають, а навпаки – допомагають одна одній.

Такий клас поділяється на декілька зон:

• Рухова зона: у традиційному Монтессорі-класі присутня спеціальна лінія у формі кола, розташованого на підлозі або на килимі. Тут діти виконують спеціальні вправи, що направлені на розвиток їхньої рухової активності, координації, рівноваги, уваги.
• Зона інтелектуального розвитку дитини: тут малюки знайомляться з такими дисциплінами, як математика, мова, географія, природничі науки і т. і.
• Сенсорна зона, в якій малюки за допомогою матеріалів вивчають довколишнє середовище, навчаються розрізняти властивості різноманітних предметів та речовин. Наприклад, вагу, колір, розмір та інші. В цій зоні дитина може розкладати на столі кубики за розміром – від найбільшого до найменшого, або перекладати їх за кольором. Особливістю даної зони є і те, що тут малюк навчається стежити у напрямі зліва направо, що в подальшому сприятиме більш легкому засвоєнню техніки читання.
• Зона реального життя, де малюк самостійно навчається малюванню, вирізанню, розмальовуванню, чищенню, змішуванню, переливанню, пересипанню, вдяганню і т. д. Такі заняття розвивають крупну та дрібну моторику рук, концентрацію уваги.

Слід зазначити, що за методикою Монтессорі малюк сам обирає зону, в якій йому цікаво навчатися, та дидактичні матеріали. При цьому малюк може працювати сам або з іншими дітьми – він вільний зробити свій вибір самостійно. Дитина навчається у власному ритмі та за своїм бажанням. Крім того, система Монтессорі виключає будь-які змагання.
Враховуючи сучасні тенденції розвитку суспільства, деякі школи, що працюють за методикою Монтессорі, додають до традиційного переліку зон навчання музиці, основам іноземних мов, танцюванню та ін.

Цілком логічним стане питання: «Що робить учитель в той час, коли діти самостійно займаються?». Мета вчителя – допомогти дитині в організації своєї діяльності, знайти таке заняття, яке їй стане до вподоби, піти власним шляхом, реалізувати свою унікальність та індивідуальність у повному обсязі.

Професійний учитель за системою Монтессорі не схожий на звичного вихователя у дитсадочку або шкільного класного керівника. Такий учитель не сидить за столом і не стоїть біля шкільної дошки. Умовно кажучи, він не є центром класу, а індивідуально займається з учнями. Такий учитель може втрутитися до занять учнів лише тоді, коли це є насправді необхідним.

Клас за системою М. Монтессорі зовсім не схожий на звичний шкільний клас. Тут немає парт, вчительського стола, шкільної дошки. Все це замінено на різні зони, зручні меблі та килимки, на яких малюки займаються безпосередньо на підлозі.