Свобода від речей: як звільнити житло від зайвого

Чому це відбувається? Чому в кутах будинку навіть після ретельного прибирання починають накопичуватися непотрібні дрібниці? Чому так важко втриматися і не привезти черговий магніт (статуетку, рамку для фото) з подорожі? Чому в шафі повно одягу, а «носити нічого»? Чому дітям так швидко надокучають іграшки, і вони просять нові?

Наш експерт – блогер Анастасія Арьє, у сьогоднішній статті розмірковує, як вийти із порочного кола надспоживання.

* * *

Справа в тому, що речі стали дешевшими, а ми – багатшими. У покоління наших батьків не було стільки дрібниць, як у нас, а про покоління бабусь я взагалі мовчу. Серветки для протирання монітора? Третій чохол для мобільного? Кольорові маркери для тексту? Плавучі свічки? Таких речей просто не існувало, і, відповідно, питання «купити – не купити» – теж. Це ми зараз можемо дозволити собі обновки до кожного сезону, милі штучки для оселі, свіжий журнал в дорогу або чергову іграшку дітям просто так. І в голові (найчастіше несвідомо) живуть установки старшого покоління, для якого велика кількість речей означало життя в комфорті і достатку. Виходить, не купити зайвого – ніби визнати себе фінансово неповноцінним і обділеним.

А насправді світ навколо нас давно змінився, і велика кількість речей, дрібниць і незрозумілої нісенітниці не визначають наше життя як комфортне і багате. Навпаки – часто через велику кількість зайвих речей в наших буднях замало комфорту: вічний безлад дратує, потрібні предмети неможливо швидко знайти, постійно прибирати все на місце важко і довго. Пару раз на рік я влаштовую грандіозну зачистку житла, і кожен, кожен раз виявляється, що багатьом речам пора на вихід.

Пропоную нескладну і дієву інструкцію, як звільнити житло від зайвого, почавши всього з трьох категорій – речі, книги, косметика.

Речі

Я зустрічала багато різних підходів до розбору гардероба. Радикальні і не дуже, що фокусуються на певній кількості або капсулах, «сукні замість штанів» або «20 речей, які повинні бути в будь-якому гардеробі». До останніх взагалі ставлюся насторожено, тому що волію орієнтуватися на свій стиль життя і смак, а не рекомендації людей, що випускають журнали про моду і, по суті, підштовхують мене до покупки нових (і не завжди потрібних мені) речей.

Отже, від чого я позбавляюся? Мій список:

1. Те, що я не одягала жодного разу за рік (за винятком пари-трійки ошатних суконь, які я вдягаю, наприклад, на весілля).
2. Те, що не підходить за розміром.
3. Те, що втратило форму, вид або злиняло. Якщо є спокуса залишити таку річ в гардеробі, задаюся питанням: «Чи могла б я запропонувати її подрузі?». Відповідь зазвичай – ні.
4. Те, що дублює інші речі. Колись я з’ясувала, що у мене кілька пар пляжних в’єтнамок. Кілька! Навіщо?.. Залишила одну. Або улюблені тканинні сумки, які і недорогі, і класні, але навіщо їх десяток?.. У кожної свої слабкості, але краще, щоб не вони володіли вами, а навпаки.

Книги, журнали, папери

Я не мислю себе без читання, і дуже люблю паперові книги. Оселя без бібліотеки може бути для мене домом. І за довгі роки я, нарешті, перестала трястися над кожним томом і вирішила, що класно мати не велику бібліотеку, а бібліотеку лише з тих книг, які із задоволенням перечитаю ще не раз, і які хочу дати почитати дітям і друзям. Претенденти на вибування:

1. Непрочитані книги (подарували дивне, не «моє», купила в пориві пристрасті і так і не взялася за читання)
2. Недочитані, якщо нецікаво.
3. «Одноразові» книги. Те, що було непогано прочитати, але більше одного разу вони не вартують моєї уваги.

Книги зазвичай пропоную на віддачу в соціальних мережах і сайтах безкоштовних оголошень, ті, які залишаються, відношу до бібліотек і благодійних організацій. Журнали розбираю на картинки для колажів, можу вирвати сторінки з важливою статтею, решта – в сміття. Розбираючи робочий стіл, відправляю до кошика старі планнери, календарі, списані блокноти (попередньо переглядаю, щоб не упустити важливі дані або телефони – їх переношу в нинішній блокнот).

Скарбниця ванної кімнати.

Коли я бачу в фільмах будуарні столики, в яких все красиво розкладено по місцях, для всього є місце – і для косметики, і для прикрас, і для різних жіночих штучок, з заздрістю зітхаю. У мене в ванній для всього цього – одна поличка на стіні, куди не може добратися моя трирічна донька (а, значить, було б добре все вмістити саме там). Під час ревізії з полиці йде:

1. Те, у чого закінчився строк давності (у мене це найчастіше туш для вій).
2. Те, шо не підійшло, але продовжує займати місце (наприклад, крем для рук, від якого немає ніякого ефекту, або модна матова помада, з відтінком якої я помилилася, або рекламний пробник парфуму, яким я точно не буду користуватися).
3. Те, що лежить без діла більше кількох місяців. Наприклад, залишки крему в баночці, бігуді, з якими не склалося, розтягнуті гумки для волосся, ароматичні свічки, лак для нігтів, що лежить «про всяк випадок», обридлі парфуми, незручний пінцет і таке інше.

Тепер в моїй косметичці тільки те, чим я користуюся кожен день, і я не витрачаю час на вишукування потрібного тюбика під горою зайвих. Коли стежу за терміном придатності туші, менше страждаю від втоми очей. І збиратися в дорогу, не зависаючи над бездонним ящиком косметики, – одне задоволення.

Тема позбавлення від зайвого широка і глибока. Я ризикнула торкнутися верхівки айсберга, тому що для мене зараз тема наведення порядку дуже актуальна. Порядок в думках – пріоритет, і для мене він завжди починається з порядку навколо. Коли кути не завалені, коли робочий стіл перестає бути скупченням паперів і купи олівців, коли можу зняти светр і покласти (а не пхати) його на полицю, коли разом з донькою ми можемо прибрати іграшки за 10 хвилин, у мене залишається час і ресурс на то, щоб зосередитися на внутрішньому, не відволікаючись на зовнішнє. Нехай порядок і гармонія будуть і у вас – і навколо, і в думках! Нехай вас оточують улюблені речі і люди, з якими затишно в будь-якому стані і в будь-який сезон.