Трохи про особисте: що надихає авторів EVA Blog

Автори блогу — звичайні люди, у яких теж бувають творчі злети та падіння. Тому в цій статті — трохи про особисте. Як команда EVA Blog відновлює ресурс, щоб висвітлювати актуальні теми у світі б’юті (і не тільки)? Що надихає тих, хто день за днем говорить про корисні речі для читачів, без яких наш блог просто не мав би сенсу? Спойлер: не тільки кава і дедлайни. 😉

Цікаво на тему: Що рекомендують почитати автори EVA Blog

Юлія: книги, музика та саморозвиток

Завжди в курсі останніх подій у світі літератури, порадить серіал, від якого нереально відірватися, і зробить фото на будь-яку «мильницю», гідне International Photography Awards.

Для мене натхнення – це не абстрактна муза з крильцями, яка з’являється і зникає, коли їй заманеться, а цілком конкретні й звичайні речі, які приносять мені щиру радість, допомагають розслабитися, налаштуватися на позитив і рятують у важкі моменти життя. Я кажу ось про що:

Книги

Без перебільшення, вони — мої найкращі друзі, порадники та вчителі. Я читаю постійно: коли працюю, їду в тролейбусі, засинаю тощо. Щоб розвинути в собі звичку більше читати, я відвідувала курси з продуктивного читання, де відкрила для себе ефективні підходи та стратегії, про які навіть не здогадувалася. Тепер у мені горить бажання прочитати найважливіші книги — визнані шедеври світової літератури та просто відмінний фікшн, що формує необхідну базу освіченої та начитаної людини.

Музика

Я слухаю музику, скільки себе пам’ятаю. Все починалося з невигадливого поп-року, але з часом в моє життя увірвалися пост-панк, шугейзинг і дрім-поп, і я безповоротно закохалася в ці жанри. Сьогодні я колекціоную вініл: у мене невелика, але якісна добірка, якою я дуже пишаюся. Я намагаюся поповнювати плейлисти новими виконавцями та жанрами, постійно розширюючи свій музичний світ. 

Крім того, мене завжди неймовірно радують поїздки на концерти та фестивалі, де я насолоджуюся лайвами улюблених музикантів. Важко передати словами те відчуття, коли стоїш під сценою і переймаєшся загальним вайбом, коли музика вібрує навколо і всередині тебе, а звуки, голос і образи зачаровують і наче наповнюють сенсом. Кожен раз це так бентежно і прекрасно!

Відеоігри

Як не дивно, але ігри дещо витіснили фільми в рейтингу моїх уподобань, тому що це досвід зовсім іншого рівня. Крім сюжетів і видовищності, в іграх є імерсивність — занурення у світи, набагато глибше, ніж у кіно, і, особисто для мене, це стало чимось на зразок одкровення. А ще я сильно прив’язуюсь до персонажів з їхніми історіями, в яких я беру безпосередню участь. Загалом, ігри — це вид мистецтва з величезним потенціалом, і я дуже рада, що вони займають важливе місце в моєму житті. 

Кіно

Раніше я переглядала всі новинки, блокбастери, фільмографії улюблених акторів, режисерів. Набравшись таким чином певного глядацького досвіду, мені набридло дивитися все підряд, і я перемикнулася на фестивальне та незалежне кіно (особливо мене приваблює естетика фільмів 90-х). Зараз дивлюся дуже вибірково, намагаючись охопити ті «тихі шедеври», які пропустила.

Цікаво на тему: Які фільми та серіали рекомендують автори EVA Blog

Навчання

Хоча я ще та ледарка, мені все одно хочеться вчитися: нові знання мене мотивують і надихають. Тому я записуюся на літературні курси, самостійно підтягую англійську, читаючи книги й граючи в ігри. Словом, роблю, що можу, на що вистачає часу, але навіть така дрібниця допомагає мені ставати більш самодостатньою і впевненою в собі.

Вікторія: майндфулнес і турбота про себе

Фея технічної підтримки EVA Blog, яка залишається за лаштунками, але без неї наш проєкт був би схожий на лінивця з «Зоотрополіса».

Моє натхнення починається зі спокою. Коли навколо тихо, а всередині ще тихіше. Саме тоді з’являються найчистіші думки, нові ідеї, ясність. Це може бути ранок, коли повітря свіже, а світ ще не прокинувся. І неважливо — сонячно чи капає дощ, головне — внутрішній затишок.

Я розслабляюся, коли йду до себе. Коли помічаю, що турбота про тіло — це не зобов’язання, а потреба душі. Я не сприймаю свій організм як щось, що можна відкласти «на потім». Він — мій простір, в якому я живу кожен день. Мені важливо, щоб було легко — фізично і ментально. Щоб харчування було не про випадковість, а про вибір, а тіло — сильним і гнучким.

Натхнення — це також мати свободу вибору. Не обмеження, не рамки, а можливість сказати: «Я можу». І тут гроші — не головне, але й не зайве. Вони — як ключ: від відпочинку, від нових вражень, від того самого будинку, де хочеться жити, а не просто перебувати. Це не про статус або гонитву. Це про відчуття: коли у тебе є ресурс — легше дихати, мріяти, рухатися вперед.

Цікаво на тему: Майндфулнесс — як почати жити усвідомлено

Для мене натхнення — це не щось гучне. Це скоріше про тишу. Про ті моменти, коли ловиш себе на думці: «Мені добре». І не через щось велике, а через дрібниці. Чашка чаю. Тепла розмова. Свіже повітря вранці. Погляд рідної людини. Це і є той стан, з якого починається все справжнє.

Єва: чи може надихати самотність?

Експертка з кулінарних експериментів і наукових досліджень, перекладачка складних термінів і процесів на «людську» мову.

Натхнення… Воно, начебто, має приходити «за покликом серця» або під музику Моцарта, ну, в крайньому разі, разом з ароматом свічок, заряджених на успіх з Instagram🤔 А може о 3:47 ночі? Коли встала попити води, позіхаєш, чухаєш потилицю біля раковини й тут БАЦ! «Де телефон? Нотатки! Треба терміново записати – це шедеврально! Хм, хто вклав у мене стільки геніальності?»😍

У мене, на щастя чи на жаль, з усіма цими «стандартними натхненниками» якось не склалося. Наприклад, музика, алкоголь, смачна їжа – це в моєму випадку взагалі не про натхнення, а про «відключення голови», абстрагування від усього зовнішнього і просто розслаблення мозку. Чи є кумири, які б мене надихали? Ні. Окремі люди зі світу спорту, кіно, мистецтва мені, звичайно ж, імпонують, проте вони мене абсолютно не надихають. Дивлячись на них, я рада за їхні досягнення та успіхи. Рада, що живу в один час з такими людьми, але вони ніяк не запалюють у мені той самий вогонь 🔥натхнення🔥

Єдине, що, напевно, дійсно може мене надихнути – це ідея й обов’язково спонтанна. Різке, «гучне клацання» в голові, погляд застиг, дихання завмерло… І з цього моменту я починаю «творити» як в останній раз. 😎 І це може стосуватися чого завгодно – ремонту, написання тексту, вибору нового посуду, несподіваної покупки «на всі гроші», сюрпризу для рідної людини, лайки з сусідами, освоєння чогось абсолютно нового. Ніяких меж і рамок не існує. У такі моменти відмінність від моєї стандартної поведінки полягає в тому, що я стаю ніби одержимою тією самою спонтанною ідеєю, а вона в 100% випадків через край переповнена просто божевільним натхненням до її реалізації.

Цікаво на тему: Побачення з собою: як давно ви насолоджувалися часом на самоті?

І ось такі спонтанні ідеї приходять до мене лише в одному єдиному випадку – коли я наодинці з собою, буквально у вакуумі зі своїм внутрішнім голосом. Виходить, що мене надихає самотність🤷‍♀️ Комусь вона потрібна, щоб подумати або помріяти, комусь – щоб «остигнути». А мені – щоб надихнутися черговою божевільною, але до неможливості важливою ідеєю.🙃

Ксенія: спорт, книги та медитації

Фанатка спорту, ПХ і косметології, колекціонує лосьйони для тіла, вміє розповісти про нудні речі з вогником і дрібкою іронії.

Чи багато потрібно для того, щоб надихнутися, відчути приплив сил і енергії? Не думаю, що багато, насправді. Натхнення приховане в найпростіших речах. Для мене джерелами стали книги, спорт, а ще зовсім недавно я відкрила для себе медитації. Ніколи не могла б подумати, що буду слухати їх щовечора перед сном, після того, як почитаю щось цікаве. Така комбінація допомагає зупинитися після робочого дня, розслабити мозок і спокійно заснути. А якщо ти спиш добре, то і наступний день проходить активно, з бажанням творити та витворяти. Читаю все підряд. Якщо книга чіпляє з перших рядків – вона залишається зі мною до самого кінця, якщо ж ні – пролітає повз, а наступна, будь ласка, заходь.

Спорт – це любов. Не уявляю свого життя без залу. Погано почуваюся морально і фізично, якщо випадаю зі спортивного режиму хоча б на тиждень. Мені потрібна доріжка, потрібні тренажери, потрібне прискорене дихання, підвищений пульс і оніміння м’язів. Мені подобається приходити в зал і вибивати з себе дурниці підходами або забігом на 10 км. 

Цікаво на тему: Як мотивувати себе займатися спортом

Можна прийти в найрізноманітнішому настрої: зла, роздратована, сумна, пригнічена, в розпачі або абсолютно згасла. Півтори години роботи й все змінюється. Ні, проблема, яка викликала важкий стан, нікуди не поділася, змінилося твоє ставлення до неї. Ти відчуваєш сили вийти з будь-якої ситуації, відчуваєш, що можеш більше і все вийде. Ну і разом з тим підтягуєш тіло. А ще, круто розуміти на наступний день, що навіть звісити ногу з ліжка — це вже подвиг. Але цей біль чудовий і кожен раз, коли я не можу підняти руку або обходжу сходи, вибираючи ескалатор в ТЦ, я відчуваю натхнення 🙂 Так, це праця, це дисципліна, це буває важкувато, але результат того вартий. А коли бачиш результат — настрій і самопочуття різко підіймаються вгору.

Тетяна: творчість і внутрішня тиша

Руйнівниця beauty-міфів і не тільки, знає все про останні досягнення в косметології та медицині, докопається до істини, як би далеко вона не була закопана.

Раз ми тут всі трохи розговорилися, тоді і я поділюся потаємним…

Найчастіше натхнення до мене приходить у моменти, коли я залишаюся наодинці з собою. Тебе ніхто і ніщо не відриває, ти можеш зануритися в себе і трохи відключитися від божевілля буднів. Особливо люблю в теплу пору року зранку виходити на балкон з чашкою кави, дивитися вдалину, вдихати свіже повітря, слухати, як співають птахи, і при цьому перебирати в голові сотні думок та ідей, які так хочеться втілити в життя. У такі моменти, коли голова не перевантажена інформацією і турботами, з’являється бажання творити, щось впроваджувати, пробувати нове, робити краще.

Цікаво на тему: Чим насправді корисні заняття творчістю: неочевидні вигоди

Ще одним джерелом натхнення для мене є творчість в найрізноманітніших її проявах. Це саме те, що мною рухає на всі 100%. Побачивши щось цікаве, я моментально загоряюся і хочу спробувати зробити те ж саме. Драйв, божевільне завзяття, бажання домогтися свого просто накривають з головою. Так колись я закохалася в обробку фотографій у фотошопі та освоїла додаток досить швидко. Навіть придбала спеціальний графічний планшет, щоб робота з зображеннями приносила ще більше задоволення. Почала не тільки робити ретуш, колажі, але і малювати. Зараз дуже подобається фотографувати. Предметне знімання приносить неймовірне задоволення. І нехай я роблю це не дуже часто і поки на аматорському рівні, мене це неймовірно мотивує і надихає. 

Мар’яна: креативні люди та подорожі

Любителька доглядових банок і макіяжних лайфхаків, парфумерний маніяк-початківець (поки що), відрізнить у кадрі Раяна Гослінга від Раяна Рейнольдса.

Натхнення… Мене ця штука здатна застати зненацька в абсолютно випадковий момент, коли, здавалося б, взагалі не чекаєш ніяких інсайтів. Наприклад, роблячи покупки, в дорозі або під час прибирання. Ось так р-р-раз – і тобі прийшло розв’язання питання, яке ти ніяк не міг вирішити. Або з’явилася креативна ідея, яку потрібно терміново реалізувати.

Думаю, ця історія знайома багатьом, і вона не особливо піддається контролю. Але, якщо мені потрібно цілеспрямовано перезавантажитися і «підживитися» для переосмислення чогось або переходу до активних дій, я використовую наступні «інструменти».

Музика

Це велика частина мого життя – вона супроводжує мене все свідоме життя. У дитинстві я вирішувала домашку під касетні записи Queen і Елвіса, і сьогодні більшість речей я продовжую робити під улюблені треки. І, звичайно, не уявляю, як вийти з дому без улюблених навушників.

Я не фанат якогось окремого жанру, стилю або епохи – в моєму плейлисті чудово уживаються Елла Фіцджеральд, Depeche Mode, Sade, Disturbed і Onuka. Тому доводиться робити тематичні добірки. 😆 Але я від цього анітрохи не страждаю. А ще іноді я використовую музику як «розетку». Якщо був складний день, сили на межі й потрібно себе якось підбадьорити, я одягаю навушники, вмикаю дуже динамічні треки й на пів години «відключаюся» від усього. 30 хвилин — і у мене вистачить енергії, щоб розвантажити пару вагонів з вугіллям. 😁 Ну, або таки дописати статтю, на якій я «видихнулася».

Якісні історії

Я маю на увазі і книги, і кінематограф. Не має значення, чи я подивилася її поглядом режисера, чи прочитала на папері, якщо історія зачепила мене, мотивувала, дала відповідь на питання або надихнула на якісь дії, вона назавжди залишиться в моєму серці.

Єдиний мінус – тригерні оповіді зустрічаються не так часто, як хотілося б. І тут справа не в жанрі або кількості «Оскарів»/«Пулітцерів». Багато визнаних шедеврів кіно і літератури я, на жаль, не змогла оцінити. Але коли знаходиш «своє», можливо, нішеве, але таке зрозуміле і таке про тебе, в голові спалахує просто розсип феєрверків. 🎆 Після закінчення історії насолоджуєшся приємним посмаком і новими інсайтами. А ще – трошки сумуєш, адже особисто твій шедевр підійшов до кінця. 🥲

Творчі люди

Чи є у твоєму оточенні люди, які талановиті, «горять» своїми ідеями й роблять щось абсолютно приголомшливе? А, може, не в оточенні, а на просторах інтернету – хтось із блогерів, креаторів або хендмейдерів? Мене такі люди дуже надихають і мотивують перейти від захоплення (на словах або в коментарях) до дій. І багато в чому завдяки їм я відкрила для себе різні види креативу – від декупажу і розпису по склу до реставрації меблів.🤭

Цікаво на тему: Золота середина: що означає – бути амбівертом?

Спілкування з талановитими людьми (або навіть перегляд їхнього контенту) є для мене значущим джерелом ідей. Іноді я так запалююся якоюсь ідеєю 💡, що довго не можу заснути через сильні емоції й візуалізацію, як я це буду реалізовувати. Нехай я і не висплюся, але це вібрувальне відчуття, через яке просто неможливо сидіти на місці, я дуже люблю.

Подорожі

Так, можливо, це банально, але подорожі для мене працюють як потужний reboot. Мені в них подобається абсолютно все – від планування маршруту до складання списку, що обов’язково взяти з собою і які сувеніри привезти близьким.

Крім того, що прогулянки новими містами та знайомство з іншими людьми/традиціями вже самі по собі надихають, я люблю і саму дорогу до пункту призначення. Машиною, поїздом, автобусом або літаком – для мене немає ніякої різниці. У кожного способу пересування свій особливий вайб, тому я не можу виділити якийсь один. Дорога + нові місця + приємна компанія + багато піших прогулянок = найкращий відпочинок для мене. Після поїздок «заряду» емоцій вистачає на кілька тижнів (а іноді й місяців) хорошої продуктивності, навіть якщо подорож тривала всього кілька днів.

А в чому ти знаходиш натхнення? Які речі запалюють в тобі вогонь або, навпаки, розслаблюють і дозволяють перезавантажитися? Ми будемо раді, якщо ти поділишся своїми «натхненниками» в коментарях!