Тривожні батьки: чому так відбувається та що з цим робити

Цікаво на тему: Зв’язок, створений на небесах: чому можуть навчити один одного діти і тварини

Що таке батьківська тривожність?

Тривожність у батьків виникає через величезний тиск відповідальності за життя й майбутнє дитини. Очевидно, що ти хочеш всього найкращого для свого чада й постійно змушена тримати вухо на стовбурі відразу в декількох напрямках: безпека, спокій, освіта, виховання моралі, знайомство із зовнішнім світом та бажання вберегти від усіх його психів.

Батьківська тривожність може проявлятися по-різному. Хтось постійно переживає про здоров’я, комусь ввижаються небезпеки й загрози, хтось вважає себе недостатньо хорошою матір’ю й відчуває, що постійно приймає неправильні рішення, когось вічно гризе почуття провини за недостатню увагу або час, проведений разом. З розуму можна просто з’їхати в якийсь момент і все… Але не варто.

Важливо вчасно зупинитися й подивитися на себе збоку: твоє життя – одна суцільна грудка думок, сценаріїв та звинувачень, і в ньому не залишилося місця для щастя. Досить отруювати простір й людей навколо, настав момент звільнитися від тривожності та почати дихати спокійніше.

Коли звичайне хвилювання перетворюється на тривожність?

Очевидно, що не будь-яке занепокоєння можна назвати тривогою. Але є чіткі ознаки того, що перші дзвіночки, навіть дзвони, вже дзвонять щосили:

• нав’язлива думка «А якщо?» не просто приходить в гості, а вже перевезла свої речі й повноцінно живе у твоїй голові;
• ти не здатна розслабитися навіть у той момент, коли чітко впевнена – дитина в безпеці, ось вона, прямо перед тобою топче булку й п’є чай;
• мислення категоріями катастрофізації, страх нещасного випадку – будь-який розвиток подій обов’язково закінчується дуже погано, ДУЖЕ-ДУЖЕ погано;
• ти відчуваєш тривожність буквально на фізичному рівні – нічим дихати, скручує живіт, в грудях тисне;
• відчуття напруги, коли дитина не поруч;
• контроль поведінки, надмірна турбота – постійні повідомлення, дзвінки, перевірка маячка з місцем розташування дитини.

Якщо ти відчуваєш один або відразу кілька симптомів частіше, ніж ще рік тому, це може стати ознакою нервового перенапруження. Ти щось робиш не так. У якийсь момент ти звернула не там, не туди й тепер мучишся від підвищеної тривожності.

Цікаво на тему: Від творців «Ось будуть у тебе свої діти»: 10 смертельних звичок за версією мам

Причини виникнення тривожності

Ох, хотілося б сказати «Так що завгодно, я вас благаю!», але не буду так робити. Це некрасиво. Насправді є кілька моментів, здатних підкосити психіку батьків:

1. Відсутність контролю – діти не можуть сидіти на місці. Не можуть й не повинні ні під яким приводом. Вони непередбачувані своїми рішеннями, думками й міркуваннями. Така енергія залишає батьків практично в безпорадному стані й розвиває тривожність.
2. Інформаційне перевантаження – інтернет все-таки страшна річ. З одного боку, він пропонує необмежений доступ абсолютно до будь-якої інформації. А з іншого – перевантажує батьків різними порадами, висновками, сценаріями та передбаченнями («Якщо в три роки упустити виховний момент, у Вас виросте злочинець!!!!»).
3. Суспільні очікування – тиск, який диктує всім: треба бути ідеальним батьком! При цьому не зовсім зрозуміло, що саме криється під словом «ідеальний». Такі наративи породжують у тобі неповноцінність, невпевненість і бажання стати кращим, але для когось… це прекрасно.
4. Минулий досвід – те, як виховували тебе, може впливати на те, як ти виховуєш свою дитину. Якщо ти з дитинства відчуваєш образу за байдужість, відсутність поруч, жорстокість, то тепер будеш прагнути до зовсім іншого ставлення, виховуючи дитину всупереч.

У момент, коли ти усвідомлюєш причину свого нескінченного занепокоєння, ти починаєш шлях до звільнення від нього. Набагато простіше керувати своїми рішеннями, коли є чітке розуміння тригера.

Як твоя тривожність впливає на дитину?

Тривожна мама – це не тільки про твоє психічне здоров’я. Ти впливаєш на емоційний й поведінковий розвиток своєї дитини. І цей вплив дуже далекий від позитивного. Діти неймовірно чутливі. Ти іноді можеш відповісти на якесь питання звичайним «Так», а малюк вже буде дивитися насторожено, тому що вловив якісь незвичні для себе нотки.

Мільйон разів так було, коли мій син розмовляє зі мною й просто в випадковий момент посеред діалогу каже: «Мамо, ти зла?». Я ніби веду розмову цілком нормально, але він бачить своє. Пережиті за день події відбилися в моєму голосі, і дитина все сканує. Навіть якщо ти не ділишся безпосередньо своїми думками, тебе все одно видасть тон, поведінка, мова тіла, вираз обличчя.

Які наслідки гіперопіки? Визначмо:

• підвищена тривожність – очевидно, що якщо ти постійно про щось переживаєш і не можеш заспокоїтися, то дитина рано чи пізно заразиться цим й теж втратить здатність до умиротворення;
• невпевненість – важко відчувати себе впевнено, якщо твої батьки, дорослі люди, не можуть взяти себе в руки й перестати створювати навколо захисний купол або генерувати різні катастрофічні сценарії;
• проблема з поведінкою, розвитком – тривожність вимагає від дитини надмірної залученості в процес, що може спровокувати затримку природного розвитку.

Як тільки ти усвідомиш всі наслідки надмірної тривожності, ти відразу почнеш робити кроки назустріч своєму спокою і врівноваженості.

Цікаво на тему: Календар щеплень: що і коли потрібно робити

Як подолати батьківську тривожність?

Управління тривожністю й формування здорової батьківської моделі – це не одноразове завдання, а постійний процес, що вимагає зусиль, роботи над собою й адаптації. Існує кілька ключових стратегій, які допоможуть створити в сім’ї комфортний мікроклімат й отримувати задоволення від ролі батька.

Турбота про себе

Основа психологічного добробуту. Якщо ви стали батьками, це не означає, що світ замкнувся на дитині. Просто необхідно знаходити час для себе, щоб розслабитися та відновити сили. Подумай, що допоможе тобі в цьому? Спорт, косметичні процедури, походи в сауну, малювання, шиття, кондитерська справа або просто якісь кулінарні експерименти. У кожної людини є те, чим вона надихається, в чому реалізується й від чого отримує задоволення.

Техніки релаксації

Ну, тут теж не буде серйозних відкриттів. Дихальні практики, медитації, йога допомагають розслабити розум й прислухатися до своїх думок без води й осуду. Тривожність поступово розчиняється, поступаючись місцем спокою та внутрішній тиші. Включення практик в повсякденне життя допоможе впровадити почуття миру і контролю.

Управління часом та організація

Склади графік дня, в який увійде час для сім’ї, для себе, для роботи. Розстав пріоритети, став реалістичні цілі. Якщо розумієш, що є якесь об’ємне завдання, розбивай його на частини та розподіляй на кілька днів. Щоб графік завжди був перед очима, використовуй планери, календарі або завантаж спеціальний додаток і заноси події туди.

Цікаво на тему: Дитина боїться спати одна: чому, що робити і як справлятися з проблемою

Визнання помилок

Ніхто не здатний робити все правильно на 100%. А коли ми говоримо про виховання дітей, то абсолютно ніхто! Ти вчишся бути батьком разом з тим, як росте твоя дитина. Ти коли-небудь вже практикувалася в ролі мами? Скільки б у тебе не було дітей, відповідь ні. Тому що кожна дитина – це індивідуальність, і якщо з одним проходили бесіди, то з іншим навіть крик і сльози не допомагають. Тому, заспокойся і прийми той факт, що помилки будуть. Головне зосередитися на тому, чого ти можеш навчитися в такі моменти.

Соціальним мережам – ні!

Гарна картинка з ідеальними дітьми вибиває з рівноваги. Але ти ж повинна розуміти, що це всього лише картинка. Дуже рідко хтось не заради хайпу або байта показує справжнє життя, в якому присутні істерики, безсилля, відчай, горе або біда. Не порівнюй свою дитину з іншими! ! І в жодному разі не говори подібного. «А ось син моєї знайомої в три роки вже працює в IT-компанії» – надивилася чогось в Інсті й понесла в домашні маси. Відпочивай від соціальних мереж, вмикай критичне мислення, припини турбуватися через вигаданий світ.

Святкування маленьких перемог

Тривожність вбиває здатність бачити прекрасне. Зосередившись на недоліках, уявних небезпеках, катастрофічних сценаріях, успішному успіху, ти перестаєш повноцінно жити. А дитина тим часом освоїла новий скіл, від душі сміялася під час перегляду мультика, знайшла нового друга або закохалася в кінці-кінців! Зверни увагу на це і присвяти свої думки тому, що відбувається тут і зараз.

Допомога професіонала

Ну і, якщо ти розумієш, що сама не справляєшся й тривожні думки насідають у голові з новою силою, не соромся звертатися за психологічною підтримкою. Поради психологів допоможуть визначити проблему, знайти й відпрацювати поведінкові техніки, контролювати свої думки й поступово просуватися до спокою і внутрішнього миру.

Виховання дітей – це не про ідеальність чи досконалість. Це про присутність та усвідомленість. Тривога змушує відчувати, що ти зазнаєш поразки в битві, яку сама ж собі й вигадала. Почни вживати якихось заходів, щоб керувати тривожністю. Цим ти не просто поліпшиш власне самопочуття, але й створиш стабільний, спокійний, сповнений любові простір для своєї дитини.