Тварини вдома: Турбота мами чи радість дітей?

Мабуть, немає такої дитини, яка б у певний період не випрошувала у батьків собачку, котика, папужку або хом’ячка. Чи варто відмовляти малечі в заведенні чотирилапого друга?

І якщо все ж погодитися, на чиї плечі ляже турбота про тварину?

У новій статті пропонуємо докладно поговорити про плюси та мінуси тварин вдома.

Чим корисне перебування тварини вдома?

1. Виховання турботи про інших.

Звичайно, коли малеча виявляє бажання завести тварину, перш за все, це бажання отримати нову іграшку. І це водночас гарний привід навчити малюка турбуватися про інших, поважати чужі інтереси та справлятися з егоїзмом.

2. Підвищення самооцінки.

Вважається, що тварина, яку доглядає малюк, здатна підвищити його самооцінку — це дає відчуття дорослості та власної відповідальності.

3. Розвиток мовлення.

Відомо, що догляд, наприклад, за папугою позитивно впливає на розвиток мовлення дитини. Особливо тоді, коли малюк сам навчає пташку говорити. Також є дані про те, що таке спілкування позитивно відбивається на дітях, що страждають заїканням.

4. Зменшення ризику виникнення алергій.

За статистикою, дорослі, що активно спілкувалися з тваринами в дитячому віці, мають значно менше алергій та сильніший імунітет аніж ті, що виросли без тварин.

5. Токсоплазмоз,

який переноситься тваринами, є вкрай небезпечним для вагітних жінок і водночас безпечний для всіх інших. На цю хворобу хворіють лише один раз, тому в цьому контексті для дитини з нормальним імунітетом спілкування з тваринами навіть корисне. Адже коли ваша донька стане дорослою і завагітніє, токсоплазмоз їй вже не нашкодить.

Які є мінуси?

1. Тварини довго не живуть, а через втрату улюбленого чотирилапого друга дитина може отримати серйозний стрес. Водночас це дає малечі розуміння механізмів життя та відіграє важливу роль у її розвитку.
2. Ризик інфекційного зараження. Глисти, які можуть бути у тварин (токсаскариди, токсокари та ін.), не здатні жити в людському організмі, але їхні личинки можуть виживати. У дітей вони можуть викликати різні симптоми, але найчастіше це триває недовго, адже імунний захист малюка не дає їм розвиватися далі.
   Є й інші ризики, наприклад, феліноз (зараження може відбуватися через подряпину від кішки), лептоспіроз (переноситься собаками), сальмонельоз (частіше за все переноситься черепахами, оскільки є їхньою нормальною флорою). Від цих та інших захворювань можна вберегтися, якщо дотримуватися правил чистоти: обов’язково мити руки після ігор з будь-якою твариною, не брати тварин у постіль та ін.
3. Тварина в домі — друга дитина. На жаль, при всій своїй відповідальності та бажанні турбуватися про чотирилапого друга, діти потребують батьківського контролю. Потрібно слідкувати, щоб рибки були нагодовані, а собака вигуляна. І попри всі домовленості про те, щоб дитина все це робила сама, прибирати вдома, скоріш за все, треба буде частіше. Котам і собакам треба регулярно купувати корм або готувати їжу, давати вітаміни, а ще відвідувати ветеринара, щоб зробити щеплення, стригти кігті тощо. І ці всі клопоти та матеріальні затрати ляжуть на ваші плечі.

Що ж робити?

Тварина вдома — це величезна кількість плюсів для дитини й декілька серйозних мінусів для дорослих. Заводити чи ні — вирішуйте самі з огляду на свою зайнятість, матеріальні можливості та бажання. Але перед тим, як прийняти остаточне рішення, пригадайте, яка улюблена тваринка була у вашому дитинстві й скільки радості вона вам приносила. А якщо у вас не було тварини, пригадайте, як вам хотілося мати миленького пухнастика!