Уникаючий тип прив’язаності: як зрозуміти, що це про тебе

Незрозумілий, нелюбий, негідний

Тип прив’язаності — це наша поведінка у стосунках із людьми та здатність прив’язуватися до них. Він починає формуватися в дитинстві. Якщо в домі панує атмосфера любові та взаєморозуміння, то згодом у дитини не виникне проблем із соціальною комунікацією. Але грубість, зневага або маніпулювання з боку батьків частіше призводить до розвитку уникаючого типу прив’язаності. Людина просто втрачає емоційний зв’язок із близькими й починає вважати себе нелюбою, непотрібною, негідною цього. Відсутність турботи та розуміння призводить до того, що дитина закривається в собі та стає відстороненою.

Дорослі люди з уникаючим типом намагаються не визнавати та приховувати свої емоції. Вони ставляться до інших з недовірою, їм важко з кимось потоваришувати або почати стосунки. Їм краще відразу відмовитися від близькості, щоб надалі не стати відкинутими.

Такі особистості найчастіше позбавлені емпатії: вони не здатні підтримувати та співпереживати іншому. Це відбувається не тому, що вони погані. Просто люди з уникаючим типом, не вміють висловлювати подібні емоції, бо ніколи не відчували їх щодо себе.

Дізнайся: 5 порад, як перестати заздрити іншим людям

Як проявляється уникаючий тип прив’язаності

Поглянувши на таку модель поведінки, можна вирішити, що ці люди сильно скривджені та поводяться так навмисно. Насправді це проявляється неусвідомлено. Те, що сприймається оточуючими як невихованість або відчуженість, для людей із цим типом прив’язаності є нормою. Виділімо основні ознаки, що визначають цей тип.

Тотальна незалежність

Ні від кого не залежати — чи не головний принцип. Такі люди категорично відмовляються від будь-якої допомоги й самі ніколи про неї не попросять. Вони не приймають чужих порад, пропозицій, відчуваючи в цьому зайву нав’язливість і злий намір.

Неприпустимість близькості

Романтичні стосунки для людей уникаючого типу прив’язаності — це занадто. Вони сприймають їх як щось лякаюче і неприпустиме. Зважитися на близькість буде вкрай складно, адже завжди є ризик бути покинутим, що обов’язково стане справжньою трагедією.

Уникнення розмов про особисте

Серйозні розмови на особисті теми можуть поставити в скрутне становище кожного з нас. Але людині з уникаючою прив’язаністю простіше промовчати або піти від подібної бесіди, оскільки вона не зможе сформулювати та висловити свої емоції, особливо в стресовій ситуації.

Неможливість відстояти свою точку зору

Набагато легше прийняти думку інших, ніж вступити в суперечку і висловитися. Головне, уникнути відкритого конфлікту і не відсвічувати.

Засудження інших за прояв почуттів

Щира радість, сльози, гучний сміх викликають у таких людей злість і нерозуміння. Для них це публічний прояв слабкості, що просто неприпустимо. Подібна реакція виступає захисним механізмом від некомфортних ситуацій.

Недовіра

Мабуть, найголовніша і найочевидніша ознака уникаючої прив’язаності. Заслужити довіру такої людини — справжній квест. Вона невпевнена в собі й оточуючих, а винні в цьому саме проблеми з прив’язаністю.

Дізнайся: Як зрозуміти, що ти недовірлива?

Як допомогти собі впоратися з уникаючим типом прив’язаності

Якщо ти повністю усвідомлюєш своє питання і готова над ним працювати, то у тебе є всі шанси з цим впоратися. Почати потрібно з тривалої терапії, під час якої так чи інакше доведеться налагодити взаєморозуміння з психотерапевтом. Зрозуміти, наскільки він “надійна і безпечна” людина буде непросто. Намагайся думати, що ця людина бажає тобі тільки найкращого і прагне надати компетентну допомогу.

Потім тобі доведеться навчитися довіряти самій собі. Для цього тобі необхідно знайти джерело ресурсу, визначити свої сильні сторони та здібності. Згодом це дасть тобі можливість брати на себе відповідальність і поступово набути своєї впевненості. Саме вона стане головним поштовхом до розвитку стабільних, довірчих стосунків з іншими людьми.

Наостанок порекомендую почитати книжки, які будуть тобі корисні:

• Енні Чен, “Теорія прив’язаності. Ефективні практики, які допоможуть побудувати міцні стосунки”;
• Катерина Чурсіна, “Зі мною все гаразд”;
• Річард Темплар, “Правила кохання. Як побудувати більш щасливі та приємні стосунки”.

Спочатку може бути боляче і ти захочеш все кинути. Але твій перший успіх стане сильною мотивацією продовжувати працювати над собою. Удачі.

Джерело всіх зображень: pexels.com