Втрата слуху: симптоми та лікування

• Чому погіршується слух
• Симптоми втрати слуху
• Діагностика проблем слуху
• Як лікують втрату слуху
• Профілактика втрати слуху

За даними статистики, в Україні понад 2 млн людей живуть з такою проблемою, як втрата слуху. Це стан, в якому знижується здатність сприймати звуки. Погіршення слуху може бути частковим (приглухуватість) або повним (глухота) й часто залишається непоміченим на початкових стадіях. Згодом патологія суттєво ускладнює життя, заважаючи вільному спілкуванню та соціальній інтеграції. Експерти Центру хорошого слуху «Беттертон» розповіли EVA Blog, як вчасно розпізнати проблему та коли варто звернутися до фахівців зі слухопротезування.

Чому погіршується слух

Зниження здатності розпізнавати звуки може бути спровоковано як зовнішніми, так і внутрішніми факторами. Найпоширеніші причини втрати слуху:

1. Генетика – спадкові мутації можуть викликати проблеми з розвитком або функцією вуха. Це одна з основних причин вродженої приглухуватості у дітей.
2. Травми органів слуху та голови – зокрема, перфорація барабанної перетинки, пошкодження слухових кісточок, структур внутрішнього вуха, слухового нерву. Зазвичай при цьому відбувається раптова втрата слуху, що може бути тимчасовою або постійною.
3. Тривалий вплив гучних звуків – наприклад, при роботі в шумних умовах (на заводах, будівництві тощо) або регулярному користуванні навушниками на високій гучності. При цьому пошкоджуються волоскові клітини у внутрішньому вусі, що відіграють роль слухових рецепторів.
4. Інфекційні хвороби – зокрема, однією з частих причин погіршення слуху є запалення середнього вуха (отит). Зазвичай ця проблема тимчасова, але якщо вчасно не провести лікування, запальний процес може поширитись і призвести до незворотної глухоти.
5. Вікові зміни (пресбіакузіс) – природний процес, що розпочинається після 50-60 років. На тлі старіння організму відбуваються незворотні зміни у структурах внутрішнього вуха та слухового нерву. Вікова втрата слуху розвивається поступово та зазвичай є незворотною.

Залежно від причин, розрізняють 2 основних види патології:

• кондуктивна втрата слуху – виникає через проблеми у зовнішньому або середньому вусі, що перешкоджають передачі звуків до внутрішнього. Це може бути результатом накопичення вушної сірки, інфекцій або аномалій структури вуха.
• сенсоневральна (нейросенсорна) втрата слуху – розвивається через пошкодження слухових рецепторів або нервових закінчень, що передають звукові сигнали до мозку. Вона здебільшого є незворотною й може бути спричинена віковими змінами, запущеними інфекційними процесами, впливом шуму або спадковими факторами.

Цікаво по темі: Прогестерон: що це за гормон і як він на тебе впливає

Симптоми втрати слуху

У більшості випадків проблеми зі слухом розвиваються поступово, й людина не одразу їх розпізнає. Це пов’язано з тим, що мозок швидко адаптується до змін. Проте, є деякі «тривожні дзвіночки», за якими можна запідозрити патологію:

• складнощі у сприйнятті мови, особливо в шумних середовищах або при груповій розмові;
• неможливість чітко розрізняти деякі звуки, приглушене або спотворене їх сприйняття – часткова глухота;
• потреба підвищувати гучність телевізора, радіо, комп’ютера та інших пристроїв;
• постійний або періодичний шум у вухах, що відчувається як дзвін або шипіння;
• відчуття закладеності або тиску у вухах.

Зазвичай приглухуватість розвивається одразу на обох вухах, але не симетрично: одне чує гірше, інше краще. Втрата слуху на одне вухо – більш рідке явище, але теж зустрічається в ЛОР-практиці.

Цікаво по темі: Непереносність лактози: що це таке та як із цим жити

Діагностика проблем слуху

Коли пацієнт звертається з описаними скаргами, його консультує отоларинголог. Лікар проводить опитування, цікавиться сімейним анамнезом та хронічними хворобами, складає анамнез. Сама ж діагностика слуху проводиться методом тональної порогової аудіометрії. Вона дозволяє визначити рівень чутливості до звуків різних частот і визначити ступінь приглухуватості. Результатом обстеження є аудіограма, яка виглядає як графік та використовується для подальшої реабілітації слуху.

Як лікують втрату слуху

Для кожного пацієнта розробляють свою стратегію вирішення проблеми. Основні підходи:

1. Медикаментозне лікування втрати слуху – може включати курс антибіотиків, протизапальних засобів та інших препаратів. Призначається, коли в пацієнта кондуктивна втрата слуху, спричинена інфекцією, а також при гострій фазі нейросенсорної приглухуватості.
2. Слухові апарати – допомагають почути звуки на тих частотах, де знижене сприйняття. Це оптимальне рішення для пацієнтів, у яких діагностована хронічна сенсоневральна втрата слуху.
3. Хірургічне відновлення слуху – підходить для людей з глибокою приглухуватістю та глухотою. Пацієнту встановлюють кохлеарний імплант, що стимулює слуховий нерв, оминаючи пошкоджені ділянки вуха.

Цікаво по темі: Що таке феритин і чим небезпечний його низький рівень в організмі

Профілактика втрати слуху

Уникнути цією проблеми можна за допомогою простих кроків:

• захищайте вуха від гучних звуків за допомогою берушів;
• своєчасно лікуйте інфекційно-запальні хвороби органів слуху;
• регулярно перевіряйте слух у лікаря, особливо якщо ви відчуваєте навіть незначні зміни;
• слідкуйте за гігієною вух, щоб уникнути накопичення вушної сірки.

Втрата слуху – серйозна проблема, яка може вплинути на якість життя людини, проте своєчасна діагностика допоможе її розпізнати та виправити.

Читайте також:

• 5 щоденних звичок, небезпечних для здоров’я грудей
• Як кава впливає на шкіру
• 10 міфів про комбіновані оральні контрацептиви (КОК)