Як навчити дитину ходити на горщик

• Чому важливо навчити дитину ходити на горщик
• Коли починати саджати малюка на горщик
• Хлопчики — ліворуч, дівчатка — праворуч
• Як зрозуміти, що дитина готова привчатися до горщика
• Дієві поради батькам

Підгузки з перших днів життя малюка дуже виручають батьків, дозволяючи уникнути постійного забруднення одягу. Але настає момент, коли треба привчати дитину ходити на горщик. Як зрозуміти, що час настав, і відучити свого малюка справляти нужду в памперс без особливих проблем? Розгляньмо всі нюанси «горщикової науки»

Чому важливо навчити дитину ходити на горщик

Насправді важливість цього дійства сильно перебільшена. Тут скоріше відіграють роль особливість вітчизняної ментальності та бажання заощадити. Багатьом мамам і бабусям дуже хочеться розповісти знайомим про те, як рано дитина освоїла навичку ходіння на горщик. Не останню роль відіграє бажання якомога раніше припинити купувати підгузки.

Та коли час настане, малюк у будь-якому разі звикне до горщика, адже дискомфорт від носіння брудного підгузка з’явиться неодмінно. До речі, можна відразу саджати дитину на дорослий унітаз зі спеціальною накладкою.

Щоб перевчитися пісяти не в памперс, а на горщик або унітаз для дітей у дитячому садку дитині потрібен лише приклад однолітків і не більше як один день. А вимоги, які висувають деякі дошкільні заклади: ніяких підгузок і вміння ходити на горщик за командою, — абсолютно незаконні.

Коли починати саджати малюка на горщик

Вік у цій справі має значення. Звичайно, можна саджати дитину на горщик, тільки-но вона навчиться самостійно сидіти, але навіщо? Краще витратити цей дорогоцінний час на повзання, яке підготує м’язи спини до ходіння, розвивальні ігри або збільшити тривалість прогулянок на свіжому повітрі.

Педіатри та дитячі психологи в усьому світі рекомендують привчати ходити на горщик улітку й тільки тоді, коли дитині виповниться 1,5 року. Ця порада ґрунтується на особливості фізіологічного розвитку. До 22-30 місяців дитячий мозок просто не здатний керувати м’язами сфінктерів, що затримують сечовипускання та дефекацію. Навіть якщо дитина хоче втриматися, вона не завжди може це зробити.

Якщо почати навчання в 1,5 року, малюк зможе звикнути до горщика якраз тоді, коли організм буде готовий до цього фізіологічно. Але у 2-3 роки (і навіть пізніше) очікувати стовідсоткового успіху не варто. Випадкові «промахи» до шести років цілком природні, а тому не повинні викликати занепокоєння в батьків.

Хлопчики — ліворуч, дівчатка — праворуч

Педіатри відзначають, що різниця в часі початку навчання залежить не тільки від індивідуальних особливостей, але й від статі дитини. Дівчинка розвивається трохи швидше, ніж хлопчик, а тому привчити її до горщика виходить раніше, швидше та легше. Не випадково вказаний такий великий коридор часу: 30 – 22 = 8 місяців. Він враховує як індивідуальні, так і статеві відмінності.

Також бувають випадки, коли маленькі хлопчики відмовляються пісяти сидячи або роблять це неохоче. Зазвичай таке відбувається, тому що вони бачать, як татусі роблять це стоячи. Вихід із цієї ситуації є — купівля дитячого пісуара.

Як зрозуміти, що дитина готова привчатися до горщика

Не тільки вік визначає готовність малюка до ходіння на горщик, тому орієнтуватися лише на нього неправильно. Перерахуймо конкретні ознаки, які свідчать, що дитина готова до початку навчання:

• демонстрація невдоволення через брудний памперс;
• більш-менш стабільний режим дефекації;
• здатність 1,5-2 години не пісяти (підгузок залишається сухим);
• розуміння слів «попісяв» і «покакав»;
• знання назв частин тіла та предметів одягу;
• вміння (або спроби) самостійно знімати та одягати трусики (штанці).

Зовсім необов’язково, щоб усі ознаки спостерігалися одночасно. Досить кількох. Але одна, якої немає в списку, повинна бути точно. Найголовніша ознака того, що малюк готовий вчитися ходити на горщик, — вміння сказати або показати бажання сходити в туалет.

Дієві поради батькам

Ось основні рекомендації педіатрів і дитячих психологів, які допоможуть швидко привчити дитину до ходіння на горщик:

1. Починати навчання рекомендують на початку літа, оскільки в цей період на дитині одягнута мінімальна кількість одягу.
2. Якщо є змога, нехай дитина сама обирає горщик. Мама точно помітить, який саме їй сподобався найбільше.
3. Малюкові необхідно пояснити призначення горщика. Для цього можна використати ляльок та м’які іграшки.
4. Під час зміни памперса (трусиків) слід проводити короткі бесіди, які допоможуть малюкові зрозуміти причини дискомфорту та як він може його уникнути. Наприклад, скажіть, що йому варто трохи потерпіти та показати: «Хочу на горщик». Корисними є розповіді про те, що дорослі ходять у чистій та сухій спідній білизні, без памперсів.
5. Знаючи особливості поведінки дитини перед тим, як вона пісяє чи какає (наприклад, завмирання), потрібно швидко на це реагувати, просити потерпіти, роздягати та саджати на горщик. Домовтеся з малюком про особливі сигнали, які він подаватиме, коли йому захочеться в туалет.
6. Саджати на горщик, коли малюк прокидається, через 10-15 хвилин після їжі, перед денним і нічним сном. Це допоможе встановити стабільний туалетний режим.
7. Перед сном ставити горщик постійно в одне місце, щоб дитина знала, де він знаходиться. Можна також щовечора нагадувати малюкові про це.

Щодо розміщення горщика тільки у відлюдному місці в кімнаті (ванні, туалеті) у фахівців немає єдиної думки. Це питання батьки вирішують самі, спираючись на власні етичні принципи. А от чого категорично не потрібно робити, так це примушувати дитину сидіти на горщику більше як 5-10 хвилин, а також засуджувати, лаяти, а поготів карати за те, що вона справила нужду в трусики.

Не звертайте уваги на зітхання бабусь і хвастощі знайомих про ранні досягнення їхніх дітей у ходінні на горщик. Рано чи пізно, але дитина обов’язково освоїть цю навичку. Трохи терпіння, багато любові та ласки, і ваш малюк навчиться справляти нужду в горщик!