Як навчити дитину швидко запам’ятовувати вірші: практичні поради

Коли вже час?

Оптимальним віком вважається 4-5 років: малюк уже достатньо добре вміє говорити, володіє уявою та може всидіти на одному місці. Звісно, цей показник умовний: хтось у 3,5 роки вражає памʼяттю, а хтось навіть у школі не може вивчити 4 рядки. Якщо ваша дитина не схильна саме до вивчення віршів, спробуйте інші техніки розвитку памʼяті.

Чому віршам приділяють так багато уваги:

1. Виробляється вміння сприймати та обробляти інформацію.
2. Збільшується словниковий запас.
3. Тренується уява за допомогою побудованих образів і асоціацій.
4. Покращується дикція.

Починати варто з коротких уривків. Для першого разу вистачить дворядкової скоромовки чи чотиривірша. Обирайте вірші з дитячих книжок, які відповідають віку вашої дитини. 

Основна складність у вивченні віршів — це робота памʼяті. Діти всотують інформацію, як губки. Проте в їхній мозок потрапляють і зовсім непотрібні речі. Часто малюки не можуть запамʼятати літери, проте кілька днів наспівують рядки з почутої на радіо пісні. Якщо вірш буде надто складним, станеться інформаційне перевантаження: малюк просто не зможе запамʼятати його, навіть якщо сильно цього хотітиме.

Основні способи швидкого запам’ятовування віршів

До класичних способів належать усім знайомі техніки:

1. Повторення. Малюк просто повторює рядки за мамою чи татом (якщо не вміє читати). Так він їх запамʼятовує. Далі рядок за рядком відбувається нашарування. Підходить дітям-аудіалам, які добре сприймають інформацію на слух.
2. Переписування. Чудовий метод для людей з фотографічною памʼяттю. Достатньо кілька разів переписати вірш, і він відкладеться в голові як знімок. Звісно, для цього методу дитина має вміти писати.
3. Аналіз змісту. Детальний розбір сюжету сприяє швидкому запам’ятовуванню. Треба встановити послідовність появи нових образів, дій тощо. Коли дитина розуміє суцільний сюжет, їй легше запамʼятати послідовність і не губити рядки чи окремі слова.
4. Читання вголос. Чудова методика для дітей зі слуховою памʼяттю. Їм необхідно лише кілька разів прочитати вірш зі збереженням інтонації. Тоді, декламуючи його, вони ніби чутимуть власний голос, який розповідає рядки. Але необхідно, щоб малюк уже вмів читати з інтонацією.

Ці методи можна комбінувати, тоді шанси на успіх стають вищими. Проте з часом ви визначите оптимальний спосіб, який підходить саме вашій дитині. Дамо прості поради для заучування віршів різного розміру.

• Для коротких віршиків. Намагайтеся виділити достатню кількість часу, щоб вивчити відразу хоча б чотиривірш. Перш ніж вчити його, неодмінно запитайте в дитини, чи зрозуміла вона всі слова і смисл тексту. Вчіть рядок за рядком, кожного разу повторюйте з початку. Одразу заучуйте вірш з інтонацією та виразністю. Короткі уривки добре вивчаються на слух, підходять для читання вголос, саме тому їх обирають для наймолодших.
• Для довгих уривків краще використовувати комбінацію методів: аналіз змісту, читання вголос і про себе, переписування. Дітям дошкільного віку краще не вчити завеликі вірші зі складними словами та реченнями. Важливо, щоб частини тексту сприймалися як одне ціле, тому можна поекспериментувати з оригінальними способами заучування.

З дітьми можна вчити й прозу, проте вона складніше сприймається ними. Починати вчити прозові уривки з малюком слід лише тоді, коли він може легко впоратися з віршованим текстом. Якщо з цим ще є проблеми, краще відмовитися від прози.

Трохи творчості: оригінальні методики запам’ятовування

Для прикладу візьмемо чотиривірш з веснянки Тамари Коломієць:

Ішла весна-красна

у синій хустинці.

Несла весна-красна

у скриньці гостинці.

Малюємо вірш

Надрукуйте текст вірша. Розберіть кожне слово на образи. Зобразіть увесь уривок у вигляді послідовних малюнків. У нашому випадку перші рядки виглядатимуть приблизно так: малюнок дівчини, яка йде дорогою, можна зобразити її червоною (красна); синя хустинка; далі дівчина зображена зі скринькою; наступний образ — відкрита скриня з солодощами.

Переваги:

• творчий і захопливий процес, який зацікавить дитину;
• розвиває уяву;
• тренує моторику.

Недоліки:

• потребує багато часу;
• підходить не для всіх віршів.

Метод Цицерона

Його ще називають методом кімнати. Суть полягає в тому, щоб «розставити» кодові слова в різних місцях приміщення (за годинниковою стрілкою). Потім це допоможе згадати вірш, обводячи поглядом кімнату, і не забути жодного слова. 

Наприклад, уявімо, що з одного кутка кімнати йде заквітчана дівчина. Трохи далі вона одягає синю хустку. З тумби чи столу вона бере важку скриньку з цукерками й несе її до слухачів. Також «зачіпки» можуть бути статичними: просто синя хустка на столі, скринька, повна цукерок, на підлозі тощо.

Основні правила:

• спочатку прочитати вірш 5-6 разів;
• виокремити важливі образи;
• дотримуватися розподілу образів (1 місце = 1 образ).

Перевага методу полягає знов-таки в його незвичності. Якщо дитина має візуальну чи образну памʼять, цей спосіб їй точно сподобається. Головний недолік — потребує багато часу, бо треба пояснити, як працює метод Цицерона.

Асоціації

Основне завдання — вигадати кумедні, незвичні, перебільшені образи, повʼязані з текстом. Відзначимо, що цей спосіб підходить для старших за віком дітей (приблизно 5-6 років). Для аналізованого чотиривірша можна вигадати кумедну асоціацію: іде дівчина, з неї постійно злітає синя хустка, а скринька з гостинцями виявляється порожньою. Якщо дитина запамʼятає, що все має бути навпаки, метод спрацює.

Переваги:

• дуже креативний спосіб, що стимулює творчі здібності;
• розвиває уяву;
• можна швидко вивчити вірш зі складним сюжетом.

Недоліки:

• діти не одразу створюють вдалі асоціації, тому потрібна допомога дорослих;
• може не спрацювати з віршами, які містять надто абстрактні образи.

З вивченням віршів напам’ять не вийде розпрощатися до кінця школи. Тому, щоб воно не стало нічним жахіттям, використовуйте різні методики. І починайте вчити короткі вірші уже з 4-х років, тим паче що це заняття можна перетворити на цікаву і корисну розвагу для дитини будь-якого віку.