Закохайтеся в себе: шукаємо джерела любові до себе та причини її відсутності

Любов до себе повинна бути безумовною. Проте жінки часто забувають про це і намагаються полюбити себе за щось: струнку талію, прибуткову посаду чи дітей-відмінників. Тоді щире почуття й гармонія перетворюються на нескінченні перегони в намаганні досягти ідеалу й закохатися в нього.

Чому жінкам потрібно любити себе

Прийняття своєї особистості, характеру й тіла допомагає підвищити самооцінку. Це не означає, що, покохавши себе, ви повинні «одягнути корону». Мова йде про встановлення самооцінки на достатньому рівні, щоб:

• ставити цілі без страху ніколи їх не досягти;
• отримувати те, що ви насправді заслужили: від премії, про яку раніше начальник міг «забути», а ви не наважувалися нагадати, до гармонійних стосунків у родині та з партнером;
• позбавитися навʼязаних оточенням чи собою комплексів, почати експериментувати: заняття спортом, зовнішність, гардероб. Головне, що ви не будете очікувати висміювання, зможете навчитися самоіронії та сміху над собою, якщо експеримент виявиться невдалим.

Любов до себе — почуття субʼєктивне й індивідуальне. Для когось воно проявляється в шопінгу та відвідуванні салонів краси, для інших — у походах у гори, а хтось просто дозволяє собі залишитися в ліжку до обіду й нікуди не виходити у вихідні. 

Приклад справжньої любові до себе слід шукати в перших місяцях життя. Немовля любить себе безумовно, радіє тому, що в нього є руки, ноги, що їх можна тягнути до рота. Якщо воно кричить, бо хоче їсти, його одразу нагодують. Воно відчуває повну гармонію зі світом і водночас є його частиною.

Коли ми дорослішаємо, то виходимо з того віку, коли все давалося нам просто. Уже ніхто одразу не виконує наші забаганки, зʼявляється багато інших обовʼязків, предметів, процесів і станів. А ще зʼявляються інші люди, з якими теж доводиться взаємодіяти. 

Поступово людина втрачає почуття безумовної самоцінності, натомість з’являються страхи, комплекси, невпевненість, розчарування чи амбітність. Уже видається дивним любити себе просто так, коли інші роблять це за фітнес 4 рази на тиждень, високу посаду чи виховання пʼятьох дітей.

Як полюбити себе: кілька простих кроків

Це довгий шлях, який не вийде подолати одномоментно. Для цього потрібна неабияка сила волі та систематична робота над собою, але в тому векторі, який насправді важливий для вас як для особистості. Психологи дають такі поради:

1. Подружіться з собою. Станьте сама для себе подругою, з якою можна поділитися тим, що турбує. Подругою, яка буде турбуватися. А також подругою, яка завжди ставиться до вас добре. Навчіться поводитися зі своїми недоліками так, як ви ставитеся до недоліків іншої людини, яку любите і поважаєте.
2. Припиніть сварити себе. Не докоряйте собі за невдачі, запізнення, порушення режиму харчування, сну, невдалі фрази чи погані жарти. Зрозумійте, що ви людина, яка може й повинна помилятися. Це найефективніший шлях до самовдосконалення.
3. Хваліть себе за успіхи. Припиніть виправдовувати їх простою фортуною чи випадковістю. Це ваша заслуга, результат вашої праці, тому ви заслуговуєте на похвалу. Нагадуйте собі про успіхи, які вже були, й не бійтеся тих, що будуть.

Проте ці поради підійдуть не всім. Пошук любові до себе — індивідуальний процес. Тому це радше обережні рекомендації, аніж чітка інструкція. Багато що залежить від оточення, яке може зводити нанівець перші несміливі спроби. Тому перед початком роботи над собою слід пошукати першопричину відсутності любові до себе.

Коріння комплексів і невміння любити себе найчастіше сховане в дитинстві. Наприклад, батьки приділяли недостатньо уваги дитині, були емоційно холодні чи завжди незадоволені її успіхами. Діти оцінюють себе через призму погляду дорослих, які через свій вік часто знецінюють будь-які дитячі досягнення.

Наприклад, перемога у творчому конкурсі дитячих малюнків батькам видається дрібницею, бо це лише дитяче змагання. Що це в порівнянні з тим, що вони роблять на роботі щодня? Так у дитини формується механізм самознецінення, який часто проявляється у відмінників. Прагнення стати найкращим у дорослому житті може набувати рис надмірного перфекціонізму.

Причина браку любові до себе — це ще й токсичне оточення. Крім родини, дитина соціалізується в колективі. Насмішки ровесників, некоректне ставлення вчителів також провокують викривлене сприйняття особистості. Діти здатні висміювати інших навіть через дрібниці. Проте дитина, яка стала жертвою таких насмішок, не розуміє, що вона насправді ні в чому не винна. Тому пошук любові до себе слід починати з детального аналізу свого минулого й теперішнього.

Щоб полюбити себе, треба навчитися дослухатися до своїх почуттів і пробачати собі те, що ви неідеальні. Безперечно, це складно. Проте, лише припинивши перегони із собою, ви відновите емоційне здоров’я та почнете отримувати справжнє задоволення від життя.