Жіночий колектив: квітник чи тераріум?

Немає нічого на світі отруйнішого, ніж дружній жіночий колектив – ласкаво просимо в тераріум

Якщо ти ніколи не працювала в суто жіночому колективі – багато чого пропустила. І, можливо, це й на краще. 🙃Тому, що жіночий колектив є особливою закритою соціальною системою, де панують правила, про які ніхто не говорить вголос: інтриги, плітки, постійна напруга, завуальована агресія і боротьба за вплив.

На вході все здається милим. Посмішки, компліменти, обіди в компанії, обговорення косметики та серіалів. Але кожна з цих посмішок – не про доброзичливість, а про тактичну виживаність. Безперечно, у деяких зав’язуються справді дружні стосунки, однак це стосується взаємодії конкретних людей, а не загального настрою в колективі.

P.S. Наш жіночий колектив – виняток. Ми – не тераріум. Ми просто… високофункціональна сестринська держава з елементами стратегічної настороженості. І трохи кави з ковбаскою. 😍

Цікаво на тему: Як розпізнати токсичну дружбу: 10 тривожних дзвіночків

Чому жіночий колектив у вигляді квітучого гарного саду – це міф

Якщо й порівнювати жіночий колектив з квітником, то тільки зі штучними квітами. Як би це не звучало, але така реальність:

1. Плітки – це не побічний ефект, а інформаційна валюта. Хто володіє чутками, той керує жіночим світом🤫 Сьогодні ти в фаворі, а завтра з тобою спілкуються на рівні “так, ні, не знаю”. І ти навіть не зрозумієш, що сталося. Просто десь хтось щось про тебе розповів і все, ти в соціальному бані.
2. Все прикрито видимістю нормальності. У жіночому колективі ніхто офіційно не конфліктує, ніхто нікого не підсиджує. Інтриги варяться на повільному вогні, образи не проговорюються, а накопичуються шарами, як багаторічний наліт на корпоративній чашці з написом “Dream Team”. Все тихо, ввічливо, з посмішкою. Саме в жіночому колективі відбуваються найболючіші удари, адже їх завдають не в лоб, а в спину.

Тут ніколи не було, немає і не буде чесної конкуренції – виключно професійна заздрість, загорнута в “ну, я просто вважаю, що вона переоцінена” або “я вважаю, що вона ще не достатньо компетентна”. А годину тому ця ж людина тобі говорила про те, що ти, як ніхто інший, заслуговуєш на підвищення – класика😂 Проти тебе почали грати люди, які минулого тижня пригощали кавою і запрошували на свій День народження? Відклади здивування, ще й не таке буде…😎

Тільки в жіночих колективах максимально явно та відкрито простежується одна й та ж схема робочої поведінки – боротьба йде не за проєкт, не за розвиток, а за статус. Не за результат, а за визнання. Не за ефективність, а за позицію в ієрархії, яка, звичайно, неофіційна, але вона завжди є. Кар’єрні амбіції підігріваються тим, що будь-яка активна колега сприймається як загроза, а будь-яка пасивна – як слабка ланка. І якщо ти думаєш, що можна просто прийти, робити свою роботу, бути “поза цим” і розраховувати на кар’єрний ріст – ні, не можна. Ти або втягнута в гру з самого початку, або тебе витіснять на узбіччя “за власним бажанням” при найменшому вишкірі від “сірої мишки”.

Цікаво на тему: Як не звинувачувати себе в недостатньому саморозвитку

Як вижити в жіночому колективі

Ніхто не приходить на роботу дружити. Всі приходять “виживати”, доводити, заробляти, не поступатися, залишатися в рамках, але при цьому не “розчинятися” в натовпі. А коли ти жінка, тобі це доводиться робити під подвійним тиском: зовнішнім і внутрішнім.

Так вже ми влаштовані – конкуренція, заздрість, особиста неприязнь, розбіжності в побутових, релігійних, політичних питаннях, зовнішність, зріст, вага, колір волосся, наявність/відсутність дітей, чоловіка/дружини, рівень освіти, хто на чому їздить на роботу… Мініклуби “за інтересами” супроводжують нас все життя – від дитячого садка, двору, школи, ВНЗ, роботи й до елементарних домових чатів в месенджерах🙃 Але, як вважається, саме в жіночому колективі скандали, інтриги, розслідування, професійна заздрість, токсичність, кількість пліток, боротьба за лідерство та фальшиві посмішки знаходяться на вершині олімпу “командного духу”😂

Насправді коли мова заходить про поняття “колектив”, абсолютно не важливо, чи він повністю чоловічий, жіночий або змішаний – все буде плюс-мінус однаково в плані токсичності середовища. На дистанції не вийде зберегти абсолютний нейтралітет і з часом обстановка змусить “дружити” з кимось проти когось. Але все ж саме жіночому колективу відходить беззаперечне перше місце, як найбільшому тераріуму з вічно голодними на плітки та “підніжки один одному” мешканцями. У цьому випадку є єдина завжди панівна атмосфера, яку я називаю тісна клітка з тисячею папуг – “клюй ближнього, гадь на нижнього”. І тут ідеальне місце точно не в центрі, а на найвищій жердині в куточку. Як ти туди дістанешся – вже інше питання. Але прагнути потрібно саме туди😉

А в яких колективах тобі простіше та приємніше працювати: в жіночих, чоловічих чи змішаних? Обов’язково поділися з нами в коментарях.