Ось і настав той особливий день – 8 березня. День, що офіційно впускає в наше життя весну. День квітів та ніжних посмішок.
Жінки – найтендітніші, найніжніші створіння на Землі. Але крім цього, кожна з нас сильна духом, здатна захистити своїх рідних та важливі для себе принципи.
Сьогодня, в честь Міжнародного жіночого дня, наш експерт – блогер Анастасія Чуприна, підготувала надихаючу статтю про жінок, чиї історії життя надихають.
* * *
8 березня тато завжди дарував мені квіти, листівку і улюблені цукерки. Цей день з дитинства був і залишається для мене святом. Жіночий день, день квітів і гострого передчуття весни. І сьогодні мені хочеться поділитися з вами історіями жінок, які мене захоплюють. Шкода, я не можу вмістити в одну статтю все імена та історії – це тягне на книгу – але, сподіваюся, п’ять моїх героїнь надихнуть вас на сміливість бути собою, йти за мрією, творити добро, хотіти і домагатися більшого.
Доля не балувала Габріель Шанель ні в дитинстві, ні пізніше. Завдяки праці, таланту і підтримці коханого чоловіка дівчина вирвалася з убогості і невідомості, почала свою кар’єру з виготовлення капелюшків, а пізніше стала ключовою фігурою в моді ХХ століття. Вона ніколи не була заміжня, але все життя купалася в чоловічій увазі і вважала, що жінка не може бути щасливою, якщо її не кохають. Вона подарувала нам свободу від корсетів і пишних довгих спідниць, короткі стрижки, сонячні окуляри, загар, двобарвне взуття, біжутерію і сумку на довгому ремінці, вона показала, що жінка має право вести незалежний спосіб життя, і що розкіш може бути зручною.
Що мене захоплює в Коко: їй довелося пережити багато труднощів і смерть коханої людини, але вона знаходила в собі сили жити і творити далі. Категорична, талановита і незалежна, вона не підкорялася правилам і багато працювала.
Почитати: Коко Шанель. «Життя, розказане нею самою».
Подивитися: Коко Шанель (2008) і Коко до Шанель (2009).
Батьки Опри не були одружені, дівчинка народилася в бідній родині. У вісім років Опра втекла з дому до батька, але через рік мати повернула її назад. У дев’ять років дівчинку зґвалтував кузен, Опра знову втекла і потрапила в притулок. У 14 років вона завагітніла, але дитина померла після народження. Після цих подій мати сама відправила доньку до батька, і Опра з теплотою згадує ті роки. Вона охоче вчилася і в 17 років почала працювати в ЗМІ.
Після ток-шоу «Люди кажуть» її кар’єра пішла вгору – Опра була відкритою і щирою, вміла цікаво вести бесіду і слухати, не перебиваючи і не оцінюючи співрозмовників. Вона могла поставити несподіване запитання і навіть заплакати в ефірі – на ті часи все це було новим і незвичним.
Але справжнє визнання Опра отримала завдяки авторському «Шоу Опри Уінфорі». Його гостями були знаменитості, політики, письменники, бізнесмени. Шоу виходило в ефір щодня протягом 25 сезонів, його дивилися в 64 країнах світу, а в Штатах – 99% населення. Опра стала першою в світі темношкірою жінкою-мільярдером.
Що мене захоплює в Опрі: після потрясінь в юному віці можна було б зайняти позицію жертви, взяти пляшку пива і залягти на диван. Але Опра прагнула більшого, і доклала багато зусиль до того, щоб її життя не була схожа на життя мами і бабусі.
Почитати: Хелен Гарсон «Опра Уїнфрі. Біографія»
Подивитися: шоу Опри Уїнфрі
Ірена Сендлерова в роки окупації Польщі фашистами врятувала життя майже шести тисяч людей. Разом з підпільниками вона виготовила і роздала єврейському населенню близько 3 тисяч польських паспортів, які вберегли їх власників від попадання в гетто і від смерті. А коли почалася масова депортація євреїв з гетто в табори, вона взялася за більш важливу справу.
Ірена знаходила сім’ї з дітьми і вмовляла батьків віддати їх їй, тому що за стінами гетто був шанс вижити. Для порятунку однієї дитини була потрібна участь 12 осіб поза межами гетто. Дітям давали нові імена і ховали в сім’ях, жіночих монастирях, лікарнях і притулках.
У 1943 році Ірену схопили і катували, але вона не видала ні помічників, ні даних про врятованих дітей. Її засудили до розстрілу. Підкуп охорони допоміг таємно вивезти її з в’язниці і вказати в офіційних документах, що активістку стратили. Завдяки Ірені і її помічникам вдалося врятувати 2500 тисячі дітей.
Що мене захоплює в Ірені: мужність щодня ходити по краю безодні і стійкість духу і переконань, які дозволили їй витримати тортури.
Почитати: Джек Майер «Хоробре серце Ірени Сендлер», Анна Мешковська «Мати дітей Голокосту. Історія Ірени Сендлер»
Подивитися: «Хоробре серце Ірени Сендлер» (2009) – але дивитися страшніше, ніж читати.
З 15 років Джоан спостерігала, як через розсіяний склероз згасає здоров’я мами. Після навчання в університеті у дівчини з’явилася ідея про книгу про хлопчика-чарівника, але мамина смерть і одруження батька на секретарці підкосили Джоан. Вона вирушила до Португалії викладати англійську, зустріла Хорхе Арантеса, шлюб з яким виявився катастрофою. Чоловік бив Джоан. Після чергової сварки жінка забрала двомісячну доньку і поїхала в Едінбург.
Роулінг жила на соціальну допомогу і писала книгу. Страх злиднів і непотрібності здійснився і звільнив її: «… мій найбільший страх реалізувався, і я все ще була жива, у мене була донька, яку я обожнювала, і у мене була стара друкарська машинка і велика ідея. Так кам’яне дно стало міцним фундаментом, на якому я перебудувала своє життя».
Опублікувати роман відмовилися 12 видавництв. Роулінг впала у відчай, але роком пізніше видавництво Bloomsbury відповіло згодою. У 1997 році виходить перший роман про Гаррі Поттера і отримує три нагороди. Поттероманія захопила світ – кожна книга вигравала літературну премію і била рекорди продажів, а з 2001 року їх стали екранізувати. Роулінг стала першим мільярдером, який заробив статок завдяки письменству, і першою людиною, яку виключили зі списку мільярдерів Forbes за благодійність.
Що мене захоплює в Джоан: рішучість залишити чоловіка-деспота, зайнятися тим, до чого завжди лежала душа і витрачати «занадто багато грошей на благодійність», а не на одяг та особняки. І, звичайно, мене захоплює її фантазія і талант, завдяки яким я виросла в чудовій компанії Гаррі і його друзів.
Подивитися: «Магія слів» (2011) і бесіду Джоан Роулінг з Деніелом Редкліффом
Малала – школярка з Пакистану, якій пощастило народитися в сім’ї правозахисника і громадського діяча. Він виховував доньку в нетрадиційних для Пакистану традиціях, прищеплюючи їй прагнення до навчання і рівності.
Таліби захопили долину Сват, в якій жила родина Малали, коли дівчинці було 11 років. Вона вела анонімний блог для ВВС, в якому описувала те, що відбувається навколо. У 2009 році пакистанські військові вигнали талібів з долини, Малала і її виступи за право дівчат на освіту стали відомими на всю країну, а таліби порушили своє правило «не воювати з жінками». У 2012 році прямо в шкільному автобусі кілер вистрілив 15-річній дівчинці в голову. Куля пройшла через голову, шию і вийшла навиліт через плече, не зачепивши мозок.
Пакистанські і британські лікарі врятували життя Малали, проте їй довелося залишитися у Великобританії – її ім’я все ще в «розстрільному списку» талібів. Вона продовжує роботу над проектами по доступності освіти для дівчат і дітей біженців, вона стала наймолодшим лауреатом Нобелівської премії миру, а ще написала і видала книгу «Я – Малала», в якій розповідає про історію Пакистану і про життя в захопленій талібами долині.
Що мене захоплює в Малалі: сміливість відстоювати те, у що віриш, для себе та інших, буквально ризикуючи життям.
Почитати: Малала Юсафзай «Я – Малала»
Подивитися: «Він назвав мене Малала» (2015)
* * *
Сподіваємося ці історії надихнуть вас на те, що досягати своїх цілей та перетворювати мрії на реальність. Пам’ятайте, ви – чарівні, і гідні найкращого!
"Що за запитання? Звичайно ж, відповідальні обидва!”. Якщо дивитися на ситуацію глобально, то – так.… Докладніше
Хто б що не говорив, а для мене осінь — це найатмосферніша пора року, коли… Докладніше
Скільки існуватиме зима, стільки ми носитимемо пуховики (пуффери) 🙃 Вони просто поза часом і поза… Докладніше
Сьогодні важко заперечувати той факт, що соцмережі впливають на прийняття нами деяких рішень. Нехай і… Докладніше
Ще трохи й в повітрі буде витати атмосфера прийдешнього свята. Ми знову будемо наряджати ялинку,… Докладніше
Попереду холодна і колюча зима, а значить, потрібно завчасно підготувати свій догляд до важких випробувань.… Докладніше
Переглянути коментарі
Спасибо за замечательные истории!!!
Действительно, "вони надихнули мене"!!!
Светлана, спасибо за комментарий! С радостью буду делиться вдохновением и дальше.