Чи потрібно робити уроки з дитиною?

Початок навчання

Коли дитина отримує перші домашні завдання, батькам необхідно пояснити їй, як їх потрібно виконувати. При цьому не варто «стояти над душею» або робити уроки замість неї, а просто допомогти організувати цей процес. Для цього слід разом:

• вибрати конкретний час для виконання завдань, враховуючи режим дня та подальші плани, наприклад, відвідування гуртка або спортивної секції;
• оцінити обсяг завдань і приблизно визначити час, необхідний для їх виконання;
• якщо завдань декілька, встановити порядок їх виконання: починати потрібно з найскладнішого, а закінчувати — найлегшим;
• підготувати робоче місце;
• встановити таймер дзвінків для «домашніх перерв», визначити їхнє наповнення, наприклад, перекус, фізкультхвилинка, коротка гра.

І на цьому все. Далі — тільки контроль, який згодом має стати мінімальним. Це допоможе дитині навчитися відповідати за власні рішення та вчинки.

Домашнє завдання створене для того, щоб повторити та закріпити пройдений матеріал. Але разом з контрольними роботами воно також є способом оцінити кваліфікацію та якість роботи вчителя! Не робіть завдання замість дитини. Якщо вона хоче його виконати, але не справляється, — це свідчить про неправильну організацію навчального процесу на уроці. У такому разі є 2 шляхи: виправляти вчительську роботу, пояснюючи дитині погано засвоєний матеріал, або повідомити про проблему завуча з навчальної роботи. Як вчинити, вирішувати тільки вам.

Читайте також: «Що робити, якщо дитина прогулює школу».

Поради фахівців

Хочете дізнатися, чи деспотичні ви батьки та чи сидять у вас пережитки принципів виховання 20-річної давнини? Перевірте, наскільки ваша думка збігається з твердженнями дитячих психологів і сучасних вітчизняних викладачів:

1. Робити уроки з дитиною не треба. Не слід збирати її до школи. Також не варто розпитувати в неї, як справи. Необхідно побудувати спілкування так, щоб дитина сама ділилася своїми емоціями та подіями, які відбуваються в її житті.
2. У щоденному дитячому розпорядку повинно бути хоча б 2 години вільного часу, якими дитина може розпоряджатися самостійно.
3. Школярі, особливо — підлітки, повинні бути абсолютно впевнені в батьківському захисті. Тому в присутності вчителів слід підтримувати позицію дитини, а вже вдома спокійно та логічно аналізувати проблему.
4. Не варто акцентувати увагу на оцінках. Відвідуючи школу, цікавтеся не успішністю, а емоційним станом дитини, її поведінкою на уроках і перервах.
5. Лінь — це не вроджена риса характеру. Вона свідчить про відсутність мотивації до дій та низьку силу волі. Перемогти лінь допоможуть: чітка організація режиму дня, включаючи своєчасний відхід до сну, ранковий підйом і зарядку; призначення домашніх обов’язків, відвідування спортивної секції, різноманітний активний відпочинок. Чудовим стимулом стане особистий приклад батьків. Додатковий імпульс до самоосвіти дасть відвідування музеїв і виставок, настільні та комп’ютерні ігри, що розвивають ерудицію.

Будьте уважні до дитини. Її небажання або неможливість якісно виконувати домашні завдання може пояснюватися поганим настроєм або станом здоров’я. Серед розповсюджених причин лікарі виділяють: наявність психологічних проблем, гіперактивність, синдром дефіциту уваги. Розібратися з ними допоможе консультація у шкільного психолога.

Наостанок хочемо додати, що саме в шкільні роки закладаються базові вміння планувати час, самостійно приймати рішення, відповідати за слова та вчинки, бачити та розв’язувати проблеми. Тому дуже важливо не робити домашні завдання замість дитини, а навчити її правильно організувати їх виконання.