«Ваша дитина б’є дітей!» Якщо вихователі або вчителі приголомшили вас подібним повідомленням, не поспішайте хапатися за голову та звинувачувати себе в безвідповідальності. Причин дитячої агресії буває безліч, і з більшістю з них ви зможете впоратися самостійно.
Іноді дитина таким чином демонструє дорослим свій протест, втому або ревнощі. Не варто перебільшувати «подвиги» забіяки, якщо конфлікт був одноразовий і несерйозний. У дитячому середовищі абсолютно нормально, що когось можуть шльопнути лопаткою або несильно штовхнути, але потім діти обов’язково миряться. Якщо ж ситуація повторюється день у день, слід шукати причину дитячої агресії.
Малюки копіюють поведінку дорослих, вважаючи їх прикладом. Якщо дитина бачить, як у сім’ї сваряться батьки або інші родичі, то агресія стає для неї нормою. Вона не сприймає крик та бійку як неприпустиму поведінку в суспільстві й успішно її повторює у своєму оточенні. Малюк також може битися навіть з самими батьками.
У такому разі дитина розуміє, що подібна модель поведінки неприпустима. Вона спеціально кусається, б’ється, щоб привернути увагу батьків. Можливо, їй не вистачає схвалення за щось позитивне, чого дорослі не помічають.
Читайте також: «Дитина ниє: як відучити її від цієї звички»
Багато батьків помічають, що в 3-4 роки їхнє чадо ніби підмінили. Причина — вікова криза. Дитина шукає своє місце в сім’ї, суспільстві, вчиться взаємодіяти з новими людьми. Її агресія може бути захисною реакцією або універсальною моделлю поведінки. Наприклад, вона замінює силу переконання кулаками, тому що не вміє домовлятися з однолітками.
Ви змінили місце проживання, пішли в інший дитячий садок або перевелися в іншу школу — все це величезний стрес для дитини. Боячись бути неприйнятою, вона може демонструвати агресію та силу. Це працює і стосовно дорослих, адже діти досить сильно прив’язуються до вихователів і перших учителів.
Цікаво на тему: Що таке булінг і як з ним боротися
Деякі діти мають своєрідний темперамент. Наприклад, маленькі холерики ще не розуміють, чому інші діти не такі активні та емоційні. Їхню повільність вони сприймають як ігнорування або образу. Те саме стосується гіперактивних малюків, яким не вистачає активного середовища: надлишок своєї енергії вони можуть трансформувати в агресію.
Виникає внаслідок неправильного підходу у вихованні. Батьки нерідко заохочують фізичне вміння захистити себе, пропонують давати здачі. Проте вони забувають, що конфлікти потрібно розв’язувати словами, а не бійкою. Тому дитина росте з думкою, що проявляти силу — це нормально. Особливо спрацьовує цей стереотип у хлопчиків, котрим навіюють, що демонстрація фізичної переваги — ознака мужності.
Цікаво на тему: Анти-ТОП порад для батьків: чого не можна робити, якщо хочете виховати щасливу дитину
Психологи стверджують, що батькам потрібно працювати не тільки з дитиною, але найперше з собою. Саме дорослі закладають неправильну реакцію на прояв негативу: кричать, б’ють у відповідь, ставлять у куток або обзивають. Що і чому категорично не можна робити:
Спочатку необхідно пояснити, що так поводитися не можна. За будь-якого прояву агресії говоріть голосно, щоб малюк звернув на вас увагу: «Мені боляче», «Мені не приємно», «Не бий мене, мені це не подобається». Намагайтеся перехопити замах, м’яко, але впевнено відводячи його руки.
Якщо це відбувається під час гри й метод не діє, після третьої спроби припиніть грати. Голосно і чітко скажіть: «Я не буду грати з тобою, тому що ти б’єш мене і робиш боляче». Малюк повинен зрозуміти зв’язок між його агресією та відмовою. Коли він заспокоїться, починайте грати знову. Повторюйте алгоритм постійно.
Намагайтеся перехопити удар, пояснивши, що дівчинці/хлопчикові буде боляче і прикро. Якщо малюк усе-таки встиг ударити, скажіть, що він зробив дитині боляче, тому вона плаче, морщиться чи ображається. Запропонуйте просити вибачення і вирішити конфлікт словами: ввічливо попросити про іграшку, покликати грати, поступитися місцем у пісочниці.
Якщо дитина використовує агресію як мову спілкування, покажіть інший приклад. Замість укусів можна погладити по руці, обійняти, взяти за руку. Щоб привернути увагу друга або подруги, можна покликати на ім’я, торкнутися до плеча або руки.
Якщо описані способи не допомагають, негайно припиніть гру. Пожалійте скривджену дитину, а свого малюка відведіть осторонь. Покажіть, що із забіяками діти не грають, тому йому доведеться розважатися самому.
Звернутися за порадою до психолога потрібно, коли агресивна дитина не може нормально спілкуватися з однолітками в садку чи школі.
Якщо ваші виховні заходи не допомагають, причину варто шукати в іншому. Можливо, ваш малюк гіперактивний і потребує особливого підходу. Або ж він просто занадто тривожний, тоді розв’язати проблему допоможуть бесіди з дитячим фахівцем.
Читайте також:
Ще трохи й в повітрі буде витати атмосфера прийдешнього свята. Ми знову будемо наряджати ялинку,… Докладніше
Попереду холодна і колюча зима, а значить, потрібно завчасно підготувати свій догляд до важких випробувань.… Докладніше
Жіноча сумочка – один з найбільш популярних аксесуарів, який підбирають дуже ретельно і з особливою… Докладніше
Що холодніше стає за вікном, то більше в нас прокидається бажання надати своєму будинку затишку… Докладніше
Упевнена, твоя стрічка в соцмережах теж забита вірусними відео, головним героєм яких є дубайський шоколад… Докладніше
Ласкаво просимо на сьомий тиждень! Час летить швидко, а твій організм щодня змінюється і працює,… Докладніше