Дорослі діти: час зателефонувати мамі

Нам, дорослим, буває складно витримати мамину увагу. На розпитування хочеться відповісти: «Мама, це моя особиста справа!», на непрохані поради – «Боже, мені давно не п’ять років! Розберуся сама!», а чергові скарги на уряд викликають досаду. Добре, коли вдалося стримати роздратування, не огризнутися і не розлютитися. Уявіть лише на хвилинку, що будь-яка (будь-яка!) розмова з мамою може стати останньою… В кращому випадку ви втрималися від різкості. А в гіршому – не сказали головного. У любові і доброті немає сенсу, якщо їх не висловлювати.

Я відкриваю навмання історії учасниць проекту «Мама року»  і час від часу не можу стримати сліз. В них стільки любові і подяки! Ніжність, трепет, вдячність, захоплення і щирість лунають між рядків, в яких дорослі діти розповідають про головну жінку їхнього життя. І читати ці історії – ніби торкатися до джерела чистої любові і добра. Так, вони написані для конкурсу, але сила і щирість слів говорять самі за себе. Освідчення в коханні і нескінченні «спасибі» в мамину адресу – це, перш за все, для матусь. Не для конкурсу.

І на хвилі цих емоцій раптом подумалося: як часто ми, дорослі дівчата, повертаємо мамі увагу і турботу? Чим тішимо її? І чи вміємо це робити?

В дитинстві розстановка сил виглядає так: мама піклується – ми приймаємо цю турботу. Мама цікавиться нашими справами і думками, подружками та іграми у дворі, запитує, що ми будемо їсти на вечерю і якого кольору купувати рюкзак до школи. Мама поруч з нами у зубного лікаря і під час вакцинації, на шкільних концертах і змаганнях, мама читає перед сном і з’являється серед ночі на наш заклик після страшного сну. Мама ділиться з нами всім, що є у неї, а часом віддає і своє. І в дитинстві все це здається нормальним, правильним, зрозумілим.

А потім ми дорослішаємо. Іноді мамина турбота не встигає зменшити обороти і починає злегка душити: всі ці «Ти одягла шапку?», «Скільки можна сидіти перед комп’ютером?», «Не сутулься!», «Ти вчора о котрій годині повернулася?» І ще сто питань, здатних вивести з себе будь-яку з нас. Ми ще не розуміємо, що багаторічній звичці бути в курсі нашого життя не так-то просто поступитися місцем розумінню, що ми більше не потребуємо такій кількості уваги. Більш того, настає час, коли ми самі можемо повертати її мамі. Вона віддала і продовжує віддавати нам все (якщо вам здається, що це не так, будь ласка, спробуйте припустити думку, що ваша мама робила і робить краще, на що вона здатна), і сама заслуговує відповідної любові, турботи і уваги.

Пропоную список з 10 способів проявити в мамину адресу те краще, що ви відчуваєте по відношенню до неї:

1. Розповідайте про своє життя в тих межах, які для вас допустимі. Мама буде рада відчувати, що ви довіряєте їй новини і надії.
2. Підпишіть листівку без приводу. Якщо ви живете в іншому місті, надішліть її поштою, якщо ні – віддайте при зустрічі.
3. Хваліть її перед іншими – як, наприклад, учасниці проекту «Мама року». Це може бути і участь в конкурсі, і душевний тост на сімейних посиденьках, і пост-подяка на фейсбуці або в блозі. Я писала подібний в день маминого 50-річчя, де перерахувала все-все, за що я їй вдячна.
   
4. Наполягайте на тому, щоб мама користувалася вашими подарунками, а не складала їх «для кращих часів». Кращі часи для парфумів, нової постільної білизни, гарного посуду – зараз!
5. Знайдіть гарне видання улюбленої маминої книги і подаруйте його просто так, без прив’язки до свята.
6. Виберіть час, щоб приїхати до мами додому, коли там нікого немає, зробіть ретельне прибирання і приготуйте щось смачне для мами. Лайфхак: приготувати або спекти щось можна на своїй кухні, де все звично і зручно, а потім просто взяти все з собою.
7. Заплануйте невеличку (або велику, якщо дозволяють фінанси) подорож удвох.
   
8. Цікавтеся маминим самопочуттям і м’яко, але наполегливо, підштовхуйте її до необхідних обстежень. Знайдіть можливість поїхати з нею до лікаря. Пам’ятаєте, як було страшно в дитинстві йти в лікарню? Дорослим теж страшно. Складіть мамі компанію, будьте їй опорою в тому, де складно знайти опору в собі самій.
9. Вмійте вислухати, не відволікаючись на імейли і «лайки» в інстаграмі. Так-так, вислухати і про чергу в банку, і про те, що собака сусідів знову не давала спати, і про тиск, який скаче, і про ціни в магазині. Поспівчувати, розділити її обурення, підтримати, підбадьорити.
10. Зателефонуйте мамі. Прямо зараз. Якщо для вас це занадто спонтанно, і ви звикли спілкуватися з мамою тільки по суботах, можете послатися на цю статтю: «Ти знаєш, я прочитала важливий текст, і зрозуміла, що скучила за тобою. Поговоримо?»

Мені здається, саме неправильне, що можна допустити в стосунках з мамою – це мовчати про свою любов до неї. Адже ми не дуже заточені на те, щоб говорити про почуття, і, тим більше, зізнаватися в коханні. Мені довелося зіткнутися з сильним болем, і тільки після цього і після того, як відчула від мами підтримку, сказала їй: «Я люблю тебе». Для мене це все життя – само собою зрозуміло. Може, і для вас так. Але, мені здається, якщо вимовляти ці слова вголос, вони будуть гріти мамине серце від зустрічі до зустрічі. Спробуйте.

Подзвоніть мамі прямо зараз!