Лікувальні мінеральні води: види та яка для чого

Чим лікувальна мінеральна вода відрізняється від «звичайної»?

У побутовій мові у нас люблять ділити води на «столові», «лікувально-столові» і «лікувальні» за мінералізацією. Однак май на увазі, що це більше традиція класифікації з минулого, а не єдиний загальноприйнятий сучасний стандарт. Дуже багато чого змінилося з часів, коли просто за вмістом розчинених солей (грам на літр, g/L) мінеральну воду відносили до тієї чи іншої категорії.

Розгляньмо, як було раніше та як досі багато хто поділяє мінералку:

1. Столова мінеральна вода. Вміст розчинених солей до ~1 г/л. Це «на кожен день», щоб втамувати спрагу. Склад м’який, без яскраво вираженого фізіологічного ефекту.
2. Лікувально-столова. ~1-10 г/л. Вже належить до продукту, який при нормальному стані здоров’я пити як каву, чай небажано. Склад може впливати на травлення, жовчовиділення, кислотність шлунка тощо. Таку мінералку в основному п’ють курсами та за показаннями.
3. Лікувальна мінеральна вода. Розчинених солей часто >10 грамів на літр або ж у складі є виражено активні компоненти (наприклад, багато сульфатів, йоду, брому, заліза, кремнієвої кислоти, сірководню тощо). Це фактично «рідкі ліки». Самолікування такою мінералкою – погана ідея, потрібна конкретна схема від лікаря, де така вода буде частиною курсу лікування.

Начебто, відмінна класифікація, але сучасне розуміння лікувальних мінеральних вод змінилося. Зараз враховуються домінуючі іони, стабільний постійний склад і багато чого іншого. Тобі зовсім не обов’язково в це все заглиблюватися, головне – вловити суть. Часи, коли лікувальну мінералку пили з приводу й без, тому що вона корисна, давно минули. І такий підхід, безсумнівно, правильний. Як у випадку з лікарськими препаратами, БАДами, лікувальна мінеральна вода може запросто підкинути масу проблем здоров’ю, якщо ставитися до неї, як просто до рідини на «всяк випадок».

Цікаво на тему: Сік… Чи справді свіжовичавлений сік корисний?

Які бувають лікувальні мінеральні води та чим вони відрізняються?

Як ти, напевно, встигла здогадатися, що набагато важливіше не скільки грамів солей на літр води, а які солі в цих грамах. Розгляньмо кілька різних варіантів і тобі все стане зрозуміло.

Отже, зараз буде трохи заумних слів, але без них для повного розуміння нікуди. Лікувальні мінеральні води розрізняються за трьома ключовими параметрами.

Основні аніони (кислотні залишки) в мінеральній лікувальній воді

• гідрокарбонатні (HCO₃⁻) – лужні на смак. Можуть буферизувати кислоту в шлунку, впливати на рН сечі;
• сульфатні (SO₄²⁻) – відомі м’яким проносним і жовчогінним ефектом, особливо якщо є магній;
• хлоридні (Cl⁻) – частіше натрієві. Можуть стимулювати секрецію і апетит, підвищувати соковиділення.

Нерідко зустрічаються змішані типи: гідрокарбонатно-сульфатні, хлоридно-гідрокарбонатні тощо. Властивості, звісно, комбінуються.

Катіони (позитивно заряджені іони) в лікувальній мінеральній воді

1. Натрієві – можуть затримувати воду (при гіпертонії/набряках – обережно).
2. Кальцієві – кальцієвмісні води часто використовують в щадних схемах при функціональних скаргах ШКТ.
3. Магнієві – дають проносний і спазмолітичний ефект, впливають на жовчовиділення.

Уяви, що у тебе гіпертонія, а ти щодня п’єш лікувальну мінеральну воду за порадою сусідки, оскільки вона їй допомогла при якомусь індивідуальному стані. Тільки вона не врахувала, що крім інших корисних хімічних сполук, у цій воді велика кількість натрію. Думаю, пояснювати, до чого це призведе, зайве.

Відмінність лікувальних мінеральних вод за ефектами

• залізисті – використовують при залізодефіциті строго за аналізами й під наглядом (легко переборщити);
• йодобромні – можуть впливати на щитоподібну залозу та нервову систему;
• кремнисті – м’яко «заспокоюють» слизові, часто застосовуються при гастритах поза загостренням;
• вуглекислі – сам газ підсилює кровообіг слизових і стимулює шлункову секрецію.

Або взяти ті ж сірководневі мінеральні води, які за порадами з інтернету нерідко приймають всередину заради «суперкористі». На практиці ж їх використовують більшою мірою для приймання ванни, а перорально – виключно під наглядом лікаря.

Цікаво на тему: Грибна кава: у чому її особливість і чи варто її пити?

Яка лікувальна мінеральна вода для чого призначена?

З тієї інформації, яку я тобі надала вище, стає зрозуміло, що не існує жодних конкретних «рецептів» і схем споживання лікувальної мінералки для всіх. Діагноз, аналізи, кислотність шлунка, супутні захворювання та інші фактори безпосередньо відповідають на питання «А чи можна конкретно тобі пити цю мінеральну воду?». Я тобі зараз наведу кілька прикладів використання лікувальних мінеральних вод, але повторюся – це не заклик до дії, а лише варіанти, коли мінералку можуть призначити в індивідуальному порядку:

1. Схильність до печії, «кислого» гастриту, рефлюксу. Можуть призначити, крім загального лікування, гідрокарбонатні води помірної мінералізації. До чого призведе самолікування такою водою? Елементарно при низькій кислотності в шлунку, навпаки, такі води протипоказані й ефект буде зворотний користі.
2. Гіпоацидні стани (знижується вироблення соляної кислоти в шлунку), поганий апетит, «мляве» травлення. Іноді застосовують хлоридно-натрієві або вуглекислі води, щоб простимулювати секрецію кислоти. Але, як уже згадувалося, при тій же гіпертонії або набряках насичувати організм натрієм – не найкраще рішення.
3. Схильність до закрепів, дискінезія жовчних шляхів. Дивляться на сульфатно-магнієві або гідрокарбонатно-сульфатні води. Магній + сульфат дають м’який проносний і жовчогінний ефект. Клас? Так, тільки ось при каменях в жовчному міхурі такий питний режим запросто спровокує дуже неприємні коліки.
4. Сечокислий діатез, профілактика уратних каменів. Гідрокарбонатні кальцієво-магнієві води іноді використовують для олужнення сечі (уролог може призначити в складі схеми лікування). Тут знову гостро постає питання про наявність каменів і самолікування – абсолютно недоречне.
5. Залізодефіцит. Залізисті води – за показаннями і зазвичай курсом. Без дефіциту заліза пити їх «для профілактики» – ідея набагато гірша, ніж здається на перший погляд (скарги на роботу шлунково-кишкового тракту забезпечені).

Перераховувати можна ще довго, проте факт залишається фактом. Просто купувати й систематично пити воду, тому що на ній написано «лікувальна» – це гра в лотерею зі своїм здоров’ям. Так, є люди, які уважно вивчають склад і за рекомендаціями з інтернету п’ють лікувальну мінералку, розповідаючи потім про класний оздоровчий ефект. Тільки це не більше ніж удача. У схемах пиття лікувальних мінеральних вод може бути вказано навіть чіткий час до/після їжі, не кажучи вже про сам склад. Так що якщо ти хочеш оздоровитися за допомогою курсу пропивання будь-якої лікувальної мінералки – тільки через консультацію з лікарем.

Не забудь жмакнути вподобайку, якщо стаття була для тебе корисною.