В українській літературі звертатися до теми міста — це згадувати тексти Сергія Жадана, Віктора Петрова-Домонтовича, Валер’яна Підмогильного, Панаса Мирного та Івана Нечуя-Левицького. А ще — барокові «Мандри» Василя Григоровича-Барського, щоправда, його міста й місця — це територія Сходу. Ми одразу думаємо про написані чоловіками історії про місто й історії міста, але жінки — чи писали урбаністично вони?
Серія «Жінки пишуть» від видавництва #книголав, курована літературознавицею та головною редакторкою медіа «Сенсор» Анастасією Євдокимовою, покликана підсвітити як маловідомих авторок межі ХІХ–XX століть, так і малознані тексти, які після перших публікацій не перевидавалися зовсім або ж виходили давно й нині недоступні широкому читацтву. Чому ця серія потрібна? Так ми дізнаємося, якими українські жінки бачили себе в містах і яким було місто в їхніх очах.
Цікаво на тему: Від домогосподарки до лідерки: як література формує уявлення про роль жінки в суспільстві
Місто — це ворожий чи прихильний до жінки простір? Це місце можливостей, щоб вийти й зі звичної парадигми, і — буквально — зі свого помешкання. Що доступне жінці поза межами дому? Ринок і церква, театр і філармонія. Останні два — якщо жінка ця живе у великому місті або прибуває до нього. Так стається з героїнею повісті «Городянка» Любові Яновської, яка, полишаючи село, уже змінюється, а будучи в місті, набуває нового розуміння себе.
Героїні та герої ж драми «Крила» Людмили Старицької-Черняхівської вирішують: а що для них важливе — дім і можливість бути з дитиною чи потреба творчої реалізації? Кожна персонажка обирає власний шлях, що було б фактично неможливим у ранішій «сільській» прозі, адже обмеженість простору — це ще й обмеженість вибору.
Цікаво на тему: Звіяні вітром: Скарлетт О’Гара як символ жіночої незалежності
Та не просто місто «перекроює» думки та прагнення жінок: вони впливають на місто і містян/ок своїми діями. Як-от у малюнку «Льотерея-алегрі» Наталки Полтавки пані Калина одним своїм рішенням та однією примхою може і винагородити-ощасливити дівчину, і зробити її нещасною. Як це впливає на місто? З’являються жінки, які можуть вершити не лише власну, а й долі інших, і в збірці «Містянки» ми кілька разів переконуємося в цьому: одна розмова з ескізу «Візит» Валерії О’Коннор-Вілінської — і минуле та майбутнє життя двох безповоротно міняється. І, звісно, авторки розставляють маркери часу, наприклад, в оповіданні «На бальконі» Наталі Романович-Ткаченко — це революція 1905–1907 років і як Київ її переживає.
Цікаво на тему: Як виробити звичку читати більше книжок
Що значить місто для жінки модерного часу? Вони ще не настільки діяльні та емансиповані, щоби максимально включатися в змінотворчі процеси, але цих жінок зачіпають події, які відбуваються в той час у Києві. Зрештою це формує мислення героїнь, і жінки вже сприймають себе в місті, стають його частиною. Що набуває жінка, будучи в місті й пишучи про нього? Досвід, раніше доступний лише чоловікам. Що набуває місто, коли його наповнюють суб’єктні жінки? Стає простором і можливістю перетворень для всіх.
Вікторія Беркут,
випускова редакторка серії, літературознавиця
Коли доводиться відкласти реальні подорожі, на допомогу приходить художня література, здатна миттєво перенести тебе на… Докладніше
Чи помічала ти коли-небудь, що під час стресу твоя шкіра змінюється, і далеко не в… Докладніше
Прищі – не найприємніша тема для розмови. Однак щоб зрозуміти, як з ними боротися, потрібно… Докладніше
З часом нашій шкірі вже недостатньо базового зволоження та живлення. Коли уповільнюється синтез колагену та… Докладніше
Саме влітку сукня стає чи не найголовнішим елементом гардеробу. Легка, зручна, без складної стилізації, –… Докладніше
Зізнайся, у тебе ж теж є запахи-якорі, які асоціюються з довгоочікуваною відпусткою? Наприклад, аромат солодкуватого… Докладніше