Розвиток мовлення дитини протягом першого року життя: поради логопеда

• Етапи мовленнєвого розвитку дитини
• Найпершим засобом комунікації немовляти є крик
• Наступні два місяці
• Період від 6 до 8 місяців
• Вдосконалення навичок артикуляційних рухів
• Наприкінці першого року життя

Мовлення — це здатність людини спілкуватися за допомого спеціальних знаків: слів, букв, звуків, інтонацій та інших елементів мови — міміки та жестикуляції. Мовлення є чи не найважливішим аспектом інтелектуальної діяльності та формою спілкування людей.

У вас народилася дитина: ви надзвичайно раді її першій посмішці та крокам, але ніяк не дочекаєтесь першого слова. Тривога і переживання через затримання мовлення малюка знайомі більшості батьків. В якості засобу комунікації дитина починає використовувати мовлення приблизно у віці одного року. До цього часу малюк вже освоює декілька етапів мовленнєвого розвитку.

Етапи мовленнєвого розвитку дитини

Найпершим засобом комунікації немовляти є крик

Поступово дитина за допомогою крику навчається не лише привертати до себе увагу оточуючих, але і спілкуватися. Дитина швидко розуміє, що її крик має певну дію на батьків. Приблизно до 3 місяців (а деякі діти — значно раніше) вони вже вміють міняти інтонацію крику, силу голосу та робити паузи під час плачу. Уважна мама знає та розуміє інтонації дитячого крику, котрий повідомляє їй про невдоволення, біль, сум, гнів або голод. В цей же час дитина вже починає керувати мімічними рухами. Мімічні прояви та вираз обличчя немовляти відображує його емоційний стан. Затримка в появі мімічних реакцій, а також інтонованого плачу повинна стати першим приводом для занепокоєння та звернення до кваліфікованого логопеда.

Наступні два місяці

В наступні два місяці за рахунок тренування та розвитку перелічених навичок дитина оволодіває промовлянням голосних звуків: А, И, У, а також деяких приголосних: Г, К, Х. На зміну крику приходить гуління. Під час гуління малюк навчається керуванню органами артикуляції, копіює мовленнєві інтонації дорослих, їхні мімічні рухи, тобто намагається наслідувати прості мовленнєві зразки. Відсутність наслідування міміки, інтонації та мовленнєвих звуків дорослих також є приводом до консультації зі спеціалістом.

Період від 6 до 8 місяців

В період від 6 до 8 місяців малюк вперше намагається впливати на поведінку дорослих за допомогою мовленнєвих звуків, інтонацій та гучності голосу. В цей час дитина починає проговорювати серії однакових складів: ба-ба-ба, ма-ма-ма, дя-дя-дя тощо. Такі прояви мовленнєвої активності називаються лепетанням. Перші мовленнєві вправи дитини достатньо одноманітні, але поступово «репертуар» та інтонації розширюються. В цей час особливо важливо підтримувати мовленнєву ініціативу дитини, відповідати на її мові, вступати з нею в звукову перекличку.

Вдосконалення навичок артикуляційних рухів

Розвиток органів мовленнєвого апарату відбувається також і під час прийому їжі. В цьому віці дитина вже вміє довільно відкривати та закривати рота, міцно стискати губи, випускати їжу з рота, плювати її, ковтати напіврідку та рідку їжу, знімати її з ложки губами. Іноді буває так, що поява цих навичок у дитини затримується. Активізувати їхній розвиток можна шляхом спеціальних занять, рекомендованих логопедом.

Наприкінці першого року життя

Дитина починає активно використовувати жести та мовленнєві звуки для повідомлення дорослих про свої бажання, емоції та потреби. В цей час дитина позначає звуком або набором звуків певні часто повторювані події або об’єкти: бах, ма, да, кіс тощо. Рухи органів мовлення стають довільними та послідовними. За рахунок цього малюк вже вміє самостійно відкушувати шматочки, жувати м’яку їжу, а в залежності від структури продукту немовля починає використовувати найкращі для його подрібнення артикуляційні рухи.

В цей час дитина вже добре їсть з ложки, добре жує, п’є невелику кількість рідини з чашки. Також в цей час відбувається оволодіння та розуміння мовлення дорослих — дитина робить пошукові рухи при слові: де; виконує певні рухи при слові: ладушки тощо. Наслідування простих мовленнєвих зразків призводить до позначання певними словами предметів, ситуацій, супроводження мовленнєвими звуками дій. Найчастіше для цього діти проговорюють двоскладові слова, котрі складаються з двох однакових складів: мама, папа, баба, ляля тощо.

Відсутність уміння спілкуватися з дорослими за допомогою окремих звуків мовлення, міміки та жестів може свідчити про затримку мовленнєвого розвитку дитини. В такому разі, як і при слабкому лепетанні, низькій голосовій та мімічній активності, складнощах у формуванні навичок прийому їжі, ковтання, жування, потрібно негайно звертатися за допомогою до педіатра або логопеда. Сподіваємось, що наша розповідь допоможе вам краще розуміти процеси мовленнєвого розвитку вашого немовляти і краще з ним спілкуватися.