Дорослішання — це не лише зміна віку у паспорті. Вміння самостійно приймати рішення, нести за них відповідальність та не залежати у своєму виборі від інших, в тому числі від батьків, здається очевидним етапом. Але якщо придивитись, виявляється, що існує безліч людей, які так і не змогли пройти сепарацію. Очікування батьків досі усвідомлено чи ні керують їх життям. Це нерідко породжує напруження та проблеми у стосунках. Тож у чому важливість процесу сепарації та чому вона потрібна обом сторонам? З’ясуємо прямо зараз на EVA Blog!
Сепарація — це трансформаційний процес, який є важливим етапом дорослішання людини. Під час нього дитина руйнує залежні зв’язки з мамою та татом, відділяється і певною мірою “рівняється” з ними. А задача батьків — допомогти сину чи доньці отримати достатньо знань та навичок для цього й у потрібний момент відпустити з-під своєї опіки. Успішна сепарація дарує світу незалежних дорослих, які несуть за себе відповідальність та приймають рішення, керуючись власними інтересами.
У фізиці під сепарацією часто мають на увазі відділення частин з різною щільністю або станом. І це, на мій погляд, гарна аналогія. Батьки та діти мають в результаті отримати новий статус з власними життєвими сенсами, які не базуються на потребі когось опікати.
В ідеалі сепарація відбувається у підлітковому віці. Але нерідко батьки через підвищену тривожність занадто схильні до гіперопіки, а тому не вміють відпустити. Їх світ побудований навколо дитини й лячно вийняти цей елемент. Або ж зворотна ситуація, коли людині не вистачає впевненості та внутрішніх опор вирушити у вільне плавання, адже здається, що самостійні кроки приречені на помилку.
Саме тому трапляється, що в дорослому віці ти продовжуєш відчувати залежність від батьків. І цей зв’язок часто не є здоровим, адже заважає обом сторонам рухатись власним шляхом. Батьки, що не відпустили вчасно дітей, в якийсь момент з’ясовують, що все їх життя досі крутиться довкола дитини, а власних інтересів та кола спілкування немає. І здорове прагнення до самостійності починають сприймати як загрозу звичному порядку речей. А дитина, що постійно перебуває під тягарем батьківських очікувань, поступово замість любові відчуває все більше агресії.
При цьому не важливо, чи живете разом, чи знаходитесь за тисячі кілометрів одне від одного. Адже незавершена сепарація тримає на відстані дзвінка.
Цікаво на тему: Синдром відкладеного життя: симптоми та як його позбутись
Процес сепарації не відбувається одномоментно. У психології він поділяється на орієнтовні стадії, кожна з яких потроху створює умови для остаточної самостійності. Деякі моменти сприймаються як глобальні проблеми, але все ж є необхідними для отримання досвіду та привласнення відповідальності за своє життя.
Етапи успішної сепарації дитини від батьків:
Вік для кожного з етапів сепарації орієнтовний. В когось процеси починаються раніше, а в когось так ніколи й не завершуються. Інколи діти саботують необхідність відповідати за себе, а в деяких випадках батьки так бояться втратити життєві сенси, що активно формують у дитини нав’язану безпомічність.
Якщо з першими трьома етапами все досить зрозуміло, то останні два розгляну детальніше. Саме вони найчастіше викликають складнощі та стають причиною пізньої сепарації.
Цікаво на тему: Як навчитися легше сприймати критику на свою адресу
Побутова сепарація хоч і є завершальною стадією, але якщо попередньо не відбулася емоційна сепарація, ти навряд зможеш відчути свободу дорослих рішень. Багатьом здається, що достатньо переїхати від батьків. Але якщо твій вибір щодо облаштування побуту продовжує враховувати пріоритети батьків, то сепарація незавершена.
Аналогічно з фінансовою сепарацією. Якщо базу ти вмієш закрити, але постійно звертаєшся до батьків у випадку крупних витрат, варто уважно придивитись до того, в якому стані ваші стосунки.
Останніми роками в більш стабільних країнах з’явився тренд на те, що кілька поколінь родини продовжують жити разом та вести спільне домогосподарство. Не через вимушеність та проблеми з грошима, а завдяки добровільному вибору. Але зазвичай на цю стадію можуть потрапити родини, в яких відбувся процес сепарації. І кожний дорослий навчився нести відповідальність за себе, завдяки чому група посилює. Але наскільки бачу зараз, в Україні багато родин ще на попередньому етапі. Коли необхідно фізично відділитися одне від одного, бо емоційний тиск заважає тверезо поглянути на ситуацію.
Цікаво на тему: Вікно Овертона: як змінювати своє сприйняття норми
Психологічну та емоційну сепарацію я б назвала ключовими у всьому процесі. Адже саме вона формує вміння відповідати за себе та уникати злиття з іншими.
Якщо маленька дитина вважає себе центром Всесвіту, сприймає свою поведінку причиною настрою та дій батьків, то підліток вчиться розуміти, що у мами й тата можуть бути власні тригери та проблеми, не пов’язані з ним.
Значною мірою створення умов для психологічної та емоційної сепарації лягає на плечі батьків. Вони мають показати дитині варіанти коректної поведінки, заохочувати самостійні рішення, допомагати пройти досвід помилок та навчитися сприймати їх як звичний етап життя.
Завершена емоційна сепарація — це вміння витримувати почуття батьків, особливо негативні, та не ототожнювати свій стан з ними. Якщо мама засмутилась, що ти поїхала відпочивати в гори, а ти відчуваєш їх як місце сили, то ти здатна залишатись в стані щастя та радості попри емоції мами. Ти відділяєш переживання батьків від власних і не прагнеш взяти відповідальність за чуже сприйняття. Не відчуваєш провину, що поставила свої цілі в пріоритет, навіть якщо близькі свідомо чи підсвідомо маніпулюють, що це їх засмутило, розізлило, викликало підвищення тиску.
Не плутай емоційну сепарацію з ігноруванням батьківських почуттів. Ти їх помічаєш, розумієш, але не дозволяєш керувати своїми рішеннями. Вмієш захистити особисті кордони та спілкуватись на рівних. Батьки не нав’язують тобі рішення, ви можете домовлятись.
Психологічна сепарація допомагає тобі продовжувати відчувати цінність своїх цілей без озирання на схвалення сім’ї. Тобі достатньо власних відчуттів, ти не потребуєш постійного підтвердження правильності своєї позиції. Приємно, коли воно є, але не смертельно, коли немає.
Важлива ознака завершеної психологічної та емоційної сепарації — ти не лише поважаєш власні цінності, а й розумієш, що вони можуть не збігатися з родинними. І навіть якщо не погоджуєшся з батьківськими рішеннями та діями, не намагаєшся їх навчити “жити правильно”.
Цікаво на тему: Хто така Внутрішня дитина та як знайти до неї підхід
Процес дорослішання не завжди проходить гладенько, а часом взагалі не доходить до фінальної точки. Ознаки незавершеної сепарації від батьків:
Успішна сепарація не означає ігнорування батьків. Ти так само можеш їм допомагати. Але тому, що щиро хочеш цього та маєш ресурс, а не з жертвування власними цілями.
Цікаво на тему: Як відповідати на недоречні запитання, щоб їх більше не задавали
Окрім того, незавершена сепарація позначається й на інших сферах життя:
Важливо помічати ще один момент. Ти можеш з раннього віку приймати самостійні рішення не лише за себе, а й за батьків. Емоційно обслуговувати, розв’язувати їх проблеми. Подібна поведінка в психології має назву парентифікація. І це теж буде незавершеною сепарацією. Не треба ставати батьками своїм батькам. Для цього у тебе будуть власні діти. Якщо батьки фізично та розумово здорові, не прагни на упередження покращувати їх життя. Поверни їм відповідальність за нього. А візьми за своє.
Цікаво на тему: Що таке колесо життєвого балансу та як його побудувати?
Успішна сепарація — це коли ні ти не залежиш від батьків, ні вони від тебе. І комунікація та допомога відбуваються з щирого бажання, а не з відчуття боргу. У результаті вдалої сепарації ти можеш зрозуміти, що батьки діяли на базі того, які ресурси та знання мали на той момент. І давали краще з того, що могли. Успішна сепарація повертає всім учасникам відповідальність за те, як складається їх життя у дорослому віці.
Задача батьків — допомогти дитині навчитися бути самостійною та відпустити у вільне плавання. Не подавати стакан води на старості, не готуватися помінятися місцями доглядач-підопічний, а піти будувати власний шлях, передавати досвід та знання своїм дітям. Чим більше підтримки людина отримує змалечку під час прийняття самостійних рішень, тим вищі шанси на успішну сепарацію у підлітковому віці.
Цей процес допомагає вибудувати власну частину “Я-Батько”, яка у дорослому віці даватиме необхідну внутрішню підтримку. Все, що недодали батьки, ти можеш дати собі сама.
Цікаво на тему: Синдром відмінниці: чому не варто бути хорошою дівчинкою?
Як казала вище, в ідеальному варіанті сепарацію від батьків необхідно пройти у підлітковому віці. Але відсутність знань з психології та звички виділяти час на саморефлексію часто від нас самих ховають той факт, що процес незавершений. І на тебе чекає пізня сепарація. Якщо є змога, то простіше знайти психолога, який допоможе оминути пастки психології, які зберігають звичний порядок залежності від батьків. У дорослому віці підтримувати такий зв’язок шкідливо, адже він відбирає внутрішній стрижень, який укріплюється досвідом самостійного прийняття рішень.
Але якщо піти до психолога поки що немає можливості, ось кілька практичних технік, які допоможуть завершити пізню сепарацію від батьків:
Цікаво на тему: Що таке софт скіли та як їх розвивати, щоб досягнути успіху
Люди, які мало цікавляться психологією та звикли жити, як заведено, часто сприймають сепарацію як поривання з батьками. “Так що, мені їх тепер кинути?” Ні, просто повернути всім власну відповідальність та не брати чужого. Батьки керують тим, яким буде їх життя після дорослішання дитини. Чи будуть в них друзі, чи будуть власні інтереси. Дитина ж має навчитись нести відповідальність за свій побут, реалізацію цілей та амбіцій, створення персонального шляху. Лише власним прикладом можна показати цінність відповідальності за себе. І лише завдяки їй потурбуватися, щоб інші не мусили жертвувати собою, щоб створити тобі комфортне життя.
Читайте також:
Я просто обожнюю альтернативну медицину з однієї єдиної причини – вона іноді стає відмінним стимулом… Докладніше
Всі ми прекрасно усвідомлюємо, що не існує чарівного зілля, яке здатне зупинити старіння і позбавити… Докладніше
Що цікавенького з'явиться в прокаті в найближчі 3 місяці? Як завжди, вибрати є з чого.… Докладніше
Незабаром стартує сезон різдвяних свят — чарівний час подарунків, родинних зустрічей та довгоочікуваних відпусток. І… Докладніше
Збираєшся на вихідних на манікюр або вирішила зробити дизайн нігтів самостійно? Ми у Єва Блог… Докладніше
Напередодні свята EVA Blog спільно з брендом UTerra Native підготували для тебе три класних набори… Докладніше
Переглянути коментарі
В деяких випадках трапляється хвороблива залежність від батьків, і це капець. В дитинстві ти переживаєш, дорослим - також переживаєш, хоча вже розумієш, що це взагалі не гуд, але не можеш з цим впоратись. Що робити? Йти до психотерапевта? Бо так далі не може продовжуватись, ці маніпуляції та постійний психологічний вплив..