Види спорту та тип темпераменту – чи існує зв’язок?

Існує цікава теорія, згідно з якою є прямий зв’язок між симпатією до того чи іншого виду фізичної активності та типом темпераменту. Давай сьогодні з нею познайомимося. Цілком можливо, що вона допоможе тобі краще зрозуміти себе і знайти ідеальний вид спорту, від якого ти будеш кайфувати, а не плентатися просто тому, що потрібно «для здоров’я».

Цікаво на тему: Як мотивувати себе займатися спортом

Кілька слів про типи темпераменту

Взагалі темперамент – це такі собі «заводські налаштування» нашої психіки, які закладені з народження. Він багато в чому визначає наш тип нервової системи: те, як ми реагуємо на зовнішні стимули, як довго можемо витримувати навантаження, з якою швидкістю «перемикаємося» і відновлюємося після нього. Це стосується нас у цілому і проявляється в найрізноманітніших ситуаціях. Але в контексті спорту тип темпераменту багато в чому визначає те, чи стане тренування для нас джерелом дофаміну чи боротьбою з собою.

Безумовно, чистих типів темпераменту в природі практично не існує. Зазвичай один із них переважає, задаючи основний вектор нашої реакції та поведінки, а решта доповнюють картину в меншій мірі. Саме тому тести, яких сьогодні так багато в мережі, можуть показувати не один, а відразу два результати. Деякі навіть можуть підраховувати у відсотках, наскільки ти меланхолік або сангвінік. Загалом нам це не важливо – головне зрозуміти, хто з цієї четвірки в тобі «головний» і від цього відштовхуватися.

Темперамент і спорт – шукаємо ідеальне поєднання

Ймовірно, з типами темпераменту ти знайома ще зі школи. Але навряд чи ти замислювалася, як наші внутрішні налаштування визначають ставлення до фізичного навантаження. Давай розберемося, як якості різних типів темпераменту проявляються в тій чи іншій активності.

Цікаво на тему: Лайфхаки, які допоможуть виконувати норму кроків щодня

Холерик

Це люди з вибуховою енергією. У них сильна нервова система, яка миттєво вмикається, але також швидко «гасне». Їм властиві змагальний дух, схильність до ризику, швидка реакція та вміння спритно приймати рішення в моменті, але й неврівноваженість теж має місце. У спорті їм не підходить монотонність і розміреність – холерикам потрібно «скинути пар» тут і зараз.

• Який спорт обрати. Активні види спорту з високою інтенсивністю та швидкою зміною фаз. Бокс, кікбоксинг, кросфіт або HIIT-тренування дозволяють виплеснути накопичену агресію та стрес. Також підходять екстремальні види спорту, динамічні танці, сквош, зумба та деякі командні ігри на кшталт футболу чи баскетболу, де є азарт і боротьба.
• Що не підходить. Все, що вимагає тривалої концентрації без динаміки. Спроба посадити холерика в асану або відправити його на стретчинг чи пілатес може закінчитися лише роздратуванням з його боку.

Сангвінік

У спорті це найуніверсальніший тип темпераменту. При такій же міцній нервовій системі, як у холериків, справи зі стресостійкістю та самоконтролем у сангвініків йдуть краще. Вони рухливі та врівноважені, люблять бути в команді, легко адаптуються до будь-яких навантажень. Серед сангвініків багато екстравертів, тому вони із задоволенням пробіжать марафон просто заради «тусовки» та нових вражень. Їм властиві цілеспрямованість і азарт, але їхня головна проблема – нудьга. Як тільки вправа або дисципліна стають рутиною, вони втрачають до них інтерес. Саме тому сангвініки доволі часто не обмежуються одним видом спорту, а поєднують кілька.

Цікаво на тему: Кращі зачіски для занять спортом: поради та приклади

• Який спорт обрати. Для них важлива різноманітність і соціальна взаємодія. Теніс, функціональний тренінг, групові напрямки та командні ігри (волейбол, баскетбол), барре, бойові мистецтва, альпінізм, плавання, біг… Та практично все, де можна проявити особисті якості, але при цьому бути частиною команди.
• Що не підходить. Одиночні тренування в порожньому залі за однією й тією ж програмою – без зміни обстановки та спілкування їхній ентузіазм швидко згасає.

Меланхолік

Для меланхоліка з тонкою душевною організацією та слабкою нервовою системою спорт – це не простір для азарту, а спосіб налагодити контакт із тілом. Їм властиві глибоке занурення в процес і увага до деталей, серед них переважають інтроверти. Вони швидко втомлюються від зовнішніх подразників, тому для них важлива спокійна обстановка та естетичне задоволення від процесу.

• Який спорт обрати. Індивідуальні заняття з акцентом на усвідомленість – йога, пілатес, стретчинг, гімнастика або боді-балет. Меланхоліки часто знаходять себе у кінному спорті, де є емоційний зв’язок із твариною, або у тривалих піших прогулянках у мальовничих місцях.
• Що не підходить. Контактні єдиноборства, жорсткий кросфіт, галасливі спортзали та будь-яка примусова змагальність – стрес від тиску може перекреслити всю користь від фізичної активності.

Флегматик

Він – чемпіон з витривалості. У флегматиків міцні нерви, здатність витримувати довгі одноманітні навантаження, чудова дисциплінованість, виражені вольові якості та пристойний запас сил (хоч і менший, ніж у сангвініків та холериків), але низька швидкість «перемикання». Їм потрібен час, щоб розігрітися та увійти в ритм. Але коли це відбувається, зупинити їх практично неможливо.

Цікаво на тему: Тренування вдома як спосіб знизити рівень стресу

• Який спорт обрати. Циклічні види спорту, де важливий не ривок, а темп – плавання, біг (марафони та напівмарафони), велоспорт, лижі, пілатес. Також флегматики часто досягають успіхів у пауерліфтингу або важкій атлетиці, де потрібна методична робота з вагами.
• Що не підходить. Види спорту, що вимагають миттєвої реакції на мінливу обстановку (наприклад, бадмінтон або фехтування), а також занадто галасливі та хаотичні тренування.

Як не помилитися з вибором: 3 ознаки «свого» спорту

Звичайно, все, про що ми говорили вище – це узагальнена інформація. Завжди важливо враховувати свої індивідуальні «налаштування». Тому, щоб зрозуміти, чи підходить тобі обраний напрямок у спорті, варто придивитися до трьох важливих маркерів:

1. Перший і найважливіший – стан через годину після заняття. Якщо спорт «твій», ти швидше відчуєш приємну фізичну втому в поєднанні з емоційним піднесенням. При цьому у тебе залишаться сили на побутові справи, а в голові буде ясність. Коли навантаження суперечить темпераменту, настає моральне виснаження – ти відчуваєш себе «вичавленим лимоном», стаєш апатичною або, навпаки, надмірно дратівливою. А все тому, що твоя нервова система витратила занадто багато ресурсів на адаптацію та підтримку невідповідного ритму.
2. Внутрішня мотивація. Прислухайся до себе в день тренування: чи чекаєш ти на нього як на можливість переключитися, чи шукаєш будь-який привід, щоб залишитися вдома. У «своєму» спорті тобі подобається сам процес. Якщо кожне тренування перетворюється на угоду з совістю і похід у зал відбувається лише завдяки силі волі, значить, позитивного підкріплення від цього виду активності ти не отримуєш.
3. Занурення в процес і результат. У відповідному виді спорту ти швидко входиш у «стан потоку», не дивлячись на годинник кожні п’ять хвилин у надії, що заняття ось-ось закінчиться. Техніка освоюється легше, тіло здається слухняним, і ти просто отримуєш кайф. Якщо ж вправи відчуваються як щось неприродне, а прогрес стоїть на місці, незважаючи на зусилля, можливо, справа не у відсутності таланту, а в тому, що твої налаштування конфліктують із цим середовищем. Наприклад, меланхолік може довго не бачити результату в галасливому тренажерному залі (де гучна агресивна музика і крики пауерліфтера, який робить черговий підхід до штанги) просто тому, що його тіло «блокується» від надмірного стресу.

Ця теорія приводить нас до логічного висновку: не кожен, навіть найтрендовіший вид спорту підходить усім. І вона пояснює, чому твоя подруга із задоволенням займається кросфітом і отримує чудовий результат, а тобі це зовсім не цікаво. Тому вивчай себе, щоб знайти те, що тебе заряджає і приводить до бажаної мети.