Знаєте, як буває: читаєш пораду, а у житті все робиш навпаки. Наче магія якась, з негативним забарвленням. Тому ми разом із нашим партнером, видавництвом 4Mamas, вирішили зламати систему та одразу поділитися з вами анти-порадами, щоб у житті все складалося якнайкращим чином.
І ми присвятили наш анти-ТОП порад батькам. Адже виховувати щасливу й гармонійно розвинену дитину — щоденне завдання. Взнаки даються ще й застарілі установи, які ми героїчно тягнемо із власного дитинства, інколи не усвідомлюючи, наскільки шкодимо розвитку малечі. Не будемо більше тягнути! Переходимо до порад…
«Що ти рознюнявся, як маленький?!», «Припини істерику негайно!», «Ти ж хлопчик! А хлопці не плачуть!» — чули такі фрази від дорослих у бік дитини? Так-так, використовуйте їх побільше, якщо хочете, щоб ваша дитина змалечку вчилася пригнічувати свої емоції. А ще не брати до уваги почуття, та й узагалі жити із думкою, що нікого не турбує, що вона відчуває.
Сльози — це нормально. Вони допомагають нам звільнитися від емоцій, добрих та поганих, коли вони нас переповнюють. Тож не забороняйте дитині плакати. Ніколи. Будьте поруч та станьте підтримкою у хвилини, коли почуття беруть над малечею гору.
Поки тарілка не спорожніє. Багато з нас пам’ятають ці катування у дитинстві, коли з-за столу ти вийти не міг, допоки не доїси усе, що тобі поклали на тарілку. Ми розмазували кашу по всій посудині, виліплювали кораблі й Тауерській міст, розділяли їжу по категоріях й молекулах. Усе марно. Допоки зміст тарілки не опинявся цілком і повністю у наших шлунках, ми були заручниками режиму харчування.
Не робіть такого зі своїми дітьми. Від самого народження наш організм уміє чудово відчувати голод, насиченість, спрагу. Дитина знає, коли вона голодна, а коли — наїлася. Не змушуйте доїдати через силу. Це харчове насилля, яке згодом може перерости у розлади харчування, порушення культури споживання їжі, надмірної ваги, ожиріння. Якщо дитина каже, що вона вже наїлася, дозвольте їй устати з-за столу.
«А трирічний син сусідки маминої подруги вже знає китайську». Хоч ми і знаємо про шкоду порівняння, однаково продовжуємо це робити із собою та своїми дітьми. Серед батьків інколи взагалі відбуваються змагання: чия дитина раніше почала говорити; чия в 1,5 роки вже читає напам’ять «Заповіт» Шевченка; чий малюк у шість місяців уже на горщик попросився. І закінчується це змагання аж поки… Та кого ми обманюємо? Ніколи не закінчується.
Не порівнюйте свою дитину, її характер, здібності, поведінку. Ми всі унікальні. Кожен розвивається й живе у своєму ритмі, своєму темпі. Ми всі маємо сильні сторони й особливості, які вирізняють нас з-поміж інших. Не змагайтеся у конкурсі «Чия дитина най-най…». Любіть дитину й нагадуйте їй про її сильні сторони.
Бо мама з татом краще знають, що буде корисно, а що — ні. Потім так само мама з татом оберуть університет та професію. Бо що дитина чи підліток може розуміти?
Наскільки доцільний такий підхід? Як він відобразиться на житті дитини?
Читайте другу частину анти-ТОП порад у безкоштовному блозі Видавництва 4Mamas!
У тому, що книжки мають потужний терапевтичний ефект, я переконалась на власному досвіді. В умовах… Докладніше
Спреї для фіксації макіяжу, мабуть, одні з найбільш недооцінених beauty-продуктів. Утім, вони активно використовуються професійними… Докладніше
Жіноча дружба — це найдивовижніша річ у світі. Вона пробуджує у нас найкращі почуття: довіру,… Докладніше
Людська цікавість — досить підступна штука. Часом вона підштовхує ставити запитання, які є недоречними, незручними… Докладніше
Підстригти нігтики на крихітних пальчиках новонародженого – не найпростіше завдання, особливо якщо під рукою немає… Докладніше
Я довго думала як би максимально лайтово розповісти тобі, що таке струменевий оргазм і просто… Докладніше