Батьки хочуть, щоб їхні діти виросли самостійними, але часто припускаються помилок у вихованні, які зупиняють самостійність. Які саме помилки, як їх не допустити та допомогти дитині стати самостійною? Дізнаємося разом з Єва блог.
Самостійність дитини — це комплексне поняття, яке включає аспекти:
Самостійність починає формуватися у віці півтора-двох років, коли маленька людина починає пізнавати навколишній світ. Завдання батьків – заохочувати розвиток самостійності.
Слід уникати типових помилок:
Цікаво по темі: Чого не можна робити, якщо ви хочете виховати щасливу дитину
Коли малюк помітить, що частину потреб може задовольнити без батька, він спробує вибратися з ліжка, взяти іграшку, випити зі склянки. І, можливо, зіткнеться із заборонами: не чіпай, постав, відійди… Постійні заборони та контроль пригнічують дитячу цікавість і прагнення активно пізнавати світ, а отже, і ініціативу щось робити самому. Щоб не допустити цього, важливо помічати та підтримувати прояви самостійності, мотивувати до цього. Як розвивається самостійність у різному віці?
1-3 роки. Малюк починає ходити і навчатися самообслуговуванню: тримати ложку, їсти, пити, вмиватися, одягатися, користуватися туалетом. Щоб привчити його до цього, заохочуй прагнення освоювати нові навички, які розвивають самостійність.
3-5 років. Дитина починає почуватися окремою людиною, досліджує межі допустимого у відносинах, перевіряє, що можна, а що не можна, прагне більшої самостійності, хоче все робити по-своєму. До п’яти років дитина може:
5-7 років. Дитина багато всього вміє сама, але самостійність ще розвивається, є потреба у контролі та нагадуваннях. Ти налив воду собаці? Не забудь зібрати іграшки, коли підуть гості».
7-12 років. Період навчання у школі зміцнює самостійність. Дитина навчається планувати свій час, стежити за станом своїх речей, зошитів та підручників, виконувати різні завдання. До підліткового віку дитина може:
До моменту, як дитина стає підлітком, її самостійність і в навчанні, і в самообслуговуванні не потребує контролю та нагадування з боку дорослих.
Цікаво по темі: Прибирання оселі: що можна доручити дитині та в якому віці
Одна з причин пасивності та відсутності ініціативності дітей – вихована дорослими звичка «слухатися». Замість перетворення дитини на виконавця чужої волі навчи її самостійності. Твої сім помічників:
Виховання самостійності дитини вимагає від батьків уваги (помічати її прояви), терпіння (навчати новим навичкам і повторювати одне й те саме) і здатності щиро похвалити. Хвалити і заохочувати треба у будь-якому разі, навіть якщо дитина ще не зробила все «як слід» — відчуваючи підтримку, вона намагатиметься, пробуватиме ще і ще. Акцентуй увагу не на дитині («Який ти молодець! Як дорослий!»), а на діях («Як акуратно в тебе вийшло застелити ліжко!», «Як швидко ти одяглася на прогулянку!»). Слухай дитину, допомагай їй міркувати та приймати рішення. З позиції гіперопекаючого дорослого самостійність у дітях не виховати, а з ролі наставника та друга точно вийде.
Читайте також:
У тому, що книжки мають потужний терапевтичний ефект, я переконалась на власному досвіді. В умовах… Докладніше
Спреї для фіксації макіяжу, мабуть, одні з найбільш недооцінених beauty-продуктів. Утім, вони активно використовуються професійними… Докладніше
Жіноча дружба — це найдивовижніша річ у світі. Вона пробуджує у нас найкращі почуття: довіру,… Докладніше
Людська цікавість — досить підступна штука. Часом вона підштовхує ставити запитання, які є недоречними, незручними… Докладніше
Підстригти нігтики на крихітних пальчиках новонародженого – не найпростіше завдання, особливо якщо під рукою немає… Докладніше
Я довго думала як би максимально лайтово розповісти тобі, що таке струменевий оргазм і просто… Докладніше