Ескапізм: чи такий він небезпечний насправді?
Слово «ескапізм» ми часто чуємо в негативному контексті — мовляв, втеча від реальності шкідлива і деструктивна, а ескапісти бояться життя. Але чи так це насправді? Розберімось, що це за звір — звідки береться і в чому його плюси та мінуси. А ще — як зрозуміти, що таке нездоровий ескапізм і як із ним упоратися.
Цікаво на тему: Що таке колесо життєвого балансу і як його побудувати?
Ескапізм: що це і звідки береться
Почнімо з визначення самого терміна. Утворений він від англійського слова escape – втеча або збігання. Тобто, ескапізмом називають відхід від реальності, коли людина тимчасово відмовляється від розв’язання повсякденних завдань і проблем, занурюючись у світ фантазій або захоплень. Простіше кажучи — це спосіб абстрагуватися, коли реальність починає здаватися занадто нудною, складною, а часом навіть нестерпною.
Варіантів «бігти» від проблем насправді існує маса. Одні з них абсолютно нешкідливі (а в результаті навіть продуктивні), інші ж — змушують турбуватися. Наприклад, хтось залипає на серіали, хтось пропадає в книжкових сюжетах, а хтось щовечора йде у віртуальність комп’ютерних ігор. Для інших же втечею від реальності стають соціальні мережі: нескінченний скролінг сторіс і відео дає змогу забутися і на час відсунути турботи. Дехто з головою занурюється у спорт, роботу (так, і таке буває 😅) або навчання, колекціонування, хобі, творчість… Перелічувати можна нескінченно, але якщо підсумувати, то це все, що дає змогу на певний час відключити свідомість від реального життя.
Цікаво на тему: Як турбота про себе впливає на наш успіх
У найгірших сценаріях ескапізм є однією з причин появи залежностей і несе вже досить серйозні загрози. До того ж не тільки соціальним зв’язкам і активності, а й здоров’ю та життю. Але давай не будемо загострювати увагу на крайніх стадіях, а сконцентруємося на більш нешкідливих (але не завжди 🫠) речах. І при цьому триматимемо в голові, що ескапізм — доволі багатогранне поняття і має сотні проявів.
Чому ми «біжимо»?
Причини, через які нам так хочеться знайти притулок десь «не тут», зазвичай лежать на поверхні — це стрес, тривожність, проблеми та непрості життєві ситуації. Вони можуть стосуватися як роботи або навчання, так і побутових питань і взаємин із близькими. До ескапізму часто схильні підлітки, адже їхня реальність часто сповнена нестабільності (до того ж не тільки емоційної), тиску довкілля (батьків, викладачів, однолітків) і пошуків себе в цьому світі.
У дорослих бажання абстрагуватися може виникати на тлі вигоряння, коли щоденні турботи та рутинні обов’язки накопичуються, створюючи відчуття мухи в окропі. У такі моменти мозок починає шукати будь-які шляхи для зниження стресу та підтримки психічного здоров’я. І ескапізм тут потрібен для того, щоб допомогти впоратися з внутрішнім тиском.
Цікаво на тему: Обмежувальні переконання: знайти та «знешкодити»
Якщо копнути глибше, то в основі ескапізму лежить природна робота нашого мозку. Коли він стикається з чимось надто складним, таким, що загрожує психічній рівновазі, у справу вступають захисні механізми. Психологія називає це поведінкою уникнення. Людина не завжди усвідомлено йде у фантазії, це може відбуватися автоматично — мозок «вирішує», що тимчасове відключення від реальності важливіше, ніж намагатися впоратися з проблемою просто зараз, без необхідного психоемоційного ресурсу. У цьому криється один із найважливіших плюсів піддаватися ескапізму. Головне — в міру і з розумом. 😉
Здоровий і нездоровий ескапізм: де межа?
Вище ми говорили про те, що відхід від реальності можна поділити умовно на 2 категорії — продуктивний і деструктивний. Іншими словами — здоровий і нездоровий. Розберімось в цих поняттях детальніше.
- Продуктивна втеча від реальності. Якщо коротко, то здоровий ескапізм — це коли ти з легким серцем абстрагуєшся від турбот, «перезавантажуєшся», щоб повернутися до важливих справ із новими силами. Часто після такого перепочинку дивишся на завдання під іншим кутом, вони здаються легшими та вирішуваними. Уяви, що після складного дня ти вмикаєш улюблений фільм, береш до рук книжку, малюєш або слухаєш музику. Таке дозвілля допомагає зняти стрес, відновити емоційний стан і трохи послабити напругу, яка накопичується в реальному житті. У цьому немає нічого поганого: навпаки, психологія наголошує, що короткочасне перемикання допомагає впоратися з повсякденними завданнями й покращує емоційне здоров’я.
- Деструктивний ескапізм. Зовсім інша історія — коли «втеча» стає способом не відпочивати, а заховати «голову в пісок». Коли фантазії або віртуальні світи стають пріоритетнішими за будь-які реальні справи та зобов’язання, це починає негативно позначатися на всіх сферах життя — від стосунків з оточенням до кар’єри. Подібний ескапізм уже більше схожий на залежність. Наприклад, якщо замість короткого відпочинку цілодобово безперервно «зависати» в іграх або без зупинки дивитися серіали, плутаючи день із ніччю.
Цікаво на тему: Що таке проэкція в психології
Тобто, ескапізм можна (і, загалом, потрібно) використовувати на благо, щоб поліпшити психічне здоров’я, відновити емоційний стан і знизити рівень стресу. Але якщо він стає формою уникнення, це вже сигнал тривоги. Тут уже йдеться про втрату контролю над реальністю: замість того, щоб працювати над особистісним зростанням і вирішенням реальних завдань, людина «зливається», сподіваючись, що проблеми випаруються самі собою. На жаль, так це не працює…
Коли ескапізм — це ок, а коли потребує уваги?
Як зрозуміти, коли фантазії та захоплення починають заважати реальному життю і час звернути увагу на свій спосіб «втечі»?
Перевірка на «нормальність»
Ескапізм може бути корисним, коли це справді відпочинок, після якого ми почуваємося оновленими й готовими брати нахрапом нові вершини. Якщо ти подивилася кілька епізодів улюбленого серіалу і після цього почуваєшся спокійнішою і готовою до нових цілей — чудово, це здоровий ескапізм.
Але грань між «корисним відпочинком» і патологічним уникненням досить тонка. Щоб зрозуміти, де ти перебуваєш, постав собі кілька запитань:
- Чи допомагає ескапізм реально розслабитися, чи це просто спосіб «не думати» про те, що потрібно зробити?
- Чи легко повернутися до справ після «втечі» у фантазії?
- Чи є сили й бажання займатися повсякденними завданнями, чи вони викликають тільки негативні емоції та тривожність?
Цікаво на тему: Що таке саморефлексія і навіщо вона потрібна?
«Червоні прапорці» в ескапізмі
Якщо відповіді на запитання, наведені вище, насторожують, час замислитися, чи не перейшов ескапізм у розряд патологічного уникнення. Ознаки того, що відхід від реальності вже став заважати, можна побачити в таких сигналах:
- «Розвантаження» займає занадто багато часу. Коли звичка «тікати» починає займати більшу частину дня, це тривожний знак. Якщо раніше ти могла «зависнути» на годину-дві, а тепер йдеш у «хмари» на півдня, залишаючи реальні завдання на потім, це більше схоже на позу страуса «голова в піску».
- Проблеми з виконанням обов’язків. Здоровий ескапізм не повинен заважати виконувати повсякденні справи. Але якщо робота, навчання або домашні завдання відкладаються через те, що хочеться сховатися в хобі, книжках, фільмах чи іграх, це вже проблема. Особливо небезпечно, коли відхід від реальності стає способом не розв’язувати складні питання. Грудка «висячих» проблем спричиняє ще більше стресу та тривожності.
- Втрата інтересу до комунікації зі справжніми людьми. Багато інтровертів (а вони здебільшого ті ще ескапісти 😁) вважають, що найкраща компанія — це хороша книжка, кінематограф або персонажі комп’ютерних ігор. Але якщо з вигаданими людьми ти проводиш більше часу, ніж із реальними, тут варто задуматися. Ані Люк Скайвокер, ані Майстер Чіф, ані містер Дарсі не зможуть допомогти тобі досягти поставлених реальних цілей, з чим би вони не були пов’язані.
- Емоційні перепади та тривожність. Психологія ескапізму така, що він тимчасово знижує рівень тривожності. Ключове слово — тимчасово! А в довгостроковій перспективі, якщо уникнення стало звичкою, це тільки посилює її та пригнічені емоції. Якщо після «втечі» ти почуваєшся ще більш напруженою, ніж раніше, значить, таке «перезавантаження» вже не допомагає впоратися з негативними переживаннями.
Якщо ти впізнала себе хоча б в одному пункті, то, Х’юстон, у нас проблеми. Значить, підхід до «втечі від реальності» пора переглядати.
З мінуса — у плюс: як упоратися з нездоровим ескапізмом?
Як боротися з деструктивним способом й перестати так сильно «випадати» з реальності? Даємо кілька рекомендацій.
Цікаво на тему: Когнітивні викривлення: як мозок тебе обманює?
Усвідомлення проблеми
Перший крок до подолання проблемної ситуації — це визнання факту, що вона стала заважати повсякденному життю. Ось кілька запитань, які допоможуть це усвідомити:
- Скільки часу ти витрачаєш на «перезавантаження»? Якщо рахунок йде на багато годин, імовірно, ескапізм став способом уникнення проблем.
- Як ти почуваєшся після повернення до реальності? Якщо відчуваєш тривожність або втому, це сигнал, що обрана стратегія більше не допомагає.
- Ти часто уникаєш реальних справ і обов’язків? Відкладаєш важливі завдання на потім? Це теж може свідчити про нездорове уникнення.
Якщо хоча б на одне з цих запитань відповідь була ствердною, варто задуматися про те, як навчитися справлятися з труднощами, а не ховатися від них.
Як повернути контроль над ситуацією у свої руки?
Лови кілька порад, які допоможуть м’яко і без стресу повернутися до реальності.
- Мистецтво маленьких кроків. Замість того щоб одразу хапатися за щось складне, що вимагає серйозного внутрішнього ресурсу, розбий це велике завдання на маленькі етапи. Наприклад, якщо тебе лякає нова робота чи навчальний проєкт, почни з простого планування. Це зменшить тривожність, і тобі не захочеться шукати порятунок у фантазіях.
- Практикуй mindfulness. Практики усвідомленості допомагають повернутися в реальний момент і знизити рівень стресу. Медитація, дихальні вправи або просто увага до своїх переживань допомагають відчути себе більш впевнено і спокійно. Коли людина вміє концентруватися на «тут і зараз», у неї менше потреби перебувати десь «там».
- Опануй навички емоційної «самодопомоги». Емоції — це нормально, але важливо вміти їх правильно проживати, а не пригнічувати. Замість того, щоб йти у віртуальні світи, коли відчувається тривожність, варто спробувати висловити почуття: можна обговорити їх із близьким другом або подругою, записати в щоденник або просто дати собі час побути наодинці з цими переживаннями.
- Спілкуйся з реальними «персонажами». Друзі, сім’я, супутник життя — люди, з якими можна ділитися своїми переживаннями та радощами, що відіграє важливу роль у психічному здоров’ї. Соціальні зв’язки допомагають почуватися підтриманим, а отже, потреба у відході від реальності знижується. При цьому зміцнення стосунків — це процес, у який дійсно варто вкладати час і увагу. Замість того щоб ховатися у вигаданих всесвітах, спробуй провести час із друзями або розширити коло спілкування новими цікавими людьми.
- Став собі нові невеликі цілі. І досягай їх! Коли ти реалізуєш задумане, самооцінка злітає просто до небес. Навіть якщо мета зовсім скромна за вселенськими масштабами. Наприклад, «натоптати» свою норму кроків за день або нарешті протерти шафки на кухні, що ти відкладаєш уже не перший місяць. Наш мозок все одно сприймає це як велику перемогу і щедро «сипле» дофамін у кров, що викликає відчуття ейфорії. Тут уже не до втечі від реальності. 😉
Цікаво на тему: Синдром відмінниці: чому не варто бути гарною дівчинкою?
Реальний світ іноді складний і сповнений стресу, але саме тут відбувається наше особистісне зростання. Вирішуючи важливі завдання щодня, не гріх перевести дух за книжкою, серіалом або з пензликом у руках. Сам по собі ескапізм не поганий і не хороший. Але все залежить від того, який він, як часто ми до нього вдаємося і з якою метою. Бажаємо тобі впевненої й радісної присутності в реальності та тільки продуктивного ескапізму! 🥰
Читай також:
Коментарі покищо відсутні