Гниє чи перетравлюється? Правда про м’ясо в шлунку, кишківнику

М’ясо гниє в кишківнику чи ні?

Тут все просто: гастроентерологічна практика підтверджує, що гниття м’яса в кишці – це не міф, а крайня стадія серйозних патологій, але не норма фізіології. Простими словами, при здоровому ШКТ, а також при більшості захворювань травної системи жодна їжа (м’ясо, в тому числі) не гниє, а нормально перетравлюється.

До речі, під поняттям “гниття” у багатьох виникає якась жахлива картина в голові, проте на практиці під “гниттям м’яса” ховається патологічне бактеріальне розкладання білків в кишківнику з утворенням токсичних метаболітів, газів і характерного запаху. Це не просто “їжа не перетравилася або погано перетравилася”, а конкретний процес, пов’язаний з розкладанням білків. Якщо говорити про стани, коли таке можливо, то можна виділити наступні:

• кишкова непрохідність;
• гіпохлоргідрія/ахлоргідрія;
• панкреатична недостатність;
• дисбактеріоз із гнильною мікрофлорою;
• синдром надлишкового бактеріального росту в тонкій кишці.

Тож, коли ти чуєш від “гуру” нутриціології та дієтології, що м’ясо вкрай шкідливе й не перетравлюється, а гниє – просто посміхнись. Але питання в іншому: звідки вони взагалі це взяли? Не самі ж придумали й з такою впевненістю про це говорять😐 Звичайно ж, ні, все набагато цікавіше.

Цікаво на тему: Склянка води натщесерце: навіщо п’ють і як це впливає на організм

Звідки взялося твердження, що м’ясо не перетравлюється, а гниє в шлунку, кишківнику

Є три особистості з минулого, так звані “кити”, на яких в основному й тримаються всі історії про псевдонаукову шкоду тієї чи іншої їжі, гниття, не перетравлення тощо. Саме ці люди в 99% випадків виставляються в якості аргумента та підтверджуючого факту тим, хто сумнівається, не вірить в те, що м’ясо – це один з найшкідливіших, найнебезпечніших продуктів.

Отже, представляю твоїй увазі “фантастичну трійку”:

1. Арнольд Ерет (Arnold Ehret). Відомий як натуропат, автор “безслизової” дієти, стверджував, що лейкоцити (ключовий компонент імунітету) шкідливі для організму… Загалом дуже “цікава” людина була. Ерет вважав, що м’ясо, молочні продукти, хліб і варена їжа утворюють слиз, який гниє в організмі та викликає хвороби. Пропагував сироїдіння, голодування і фрукторіанство. По суті, Арнольд Ерет – це “дідусь” усіх сучасних “детокс-доктрин” і теорій про “гниття”. Його ідеї не мали наукового обґрунтування ні тоді, ні зараз. Але фанатів у нього досі повно😖
2. Герберт Шелтон (Herbert Shelton). Головний популяризатор ідеї, що не можна їсти білки та вуглеводи разом, інакше перетравлення порушиться і проблем з роботою шлунково-кишкового тракту не уникнути. Пропагував сироїдіння, голодування, вегетаріанство й натуропатію. Безкомпромісно вірив, що м’ясо загниває в кишківнику, якщо їсти його разом з крохмалем. Був неодноразово заарештований за нелегальну медичну практику, але його книги досі перевидаються і, як ми бачимо, активно читаються, а ідеї несуться в маси. Один з найпопулярніших людей 20 століття, який активно пропагував альтернативну медицину.
3. Норман Уокер (Norman W. Walker). Вважається засновником сокотерапії й автором ідеї “живих соків” для очищення організму (так-так, ось він, прабатько всіх детоксів). Крім соків, пропагував сироїдіння і клізми. Не любив м’ясо, оскільки вважав його токсичним і “мертвим”. До кінця життя стверджував, що йому 99 років (а в деяких джерелах – 100 років) і він ніколи не хворів завдяки клізмам, сироїдінню і сокам. Серед чималої кількості натуропатів, вегетаріанців, веганів, Норман Уокер – культова особистість.

Як ти розумієш, всі ці люди не мають ніякого відношення до науки й наукової медицини. Особливо цікавий останній персонаж – Norman W. Walker. Саме він нерідко з’являється як ідол того, що сироїдіння і детокси – це ключ до абсолютного здоров’я і молодості, а не ось це ваше “м’ясо, що гниє”. А його рецепти лікування раку соками, звичайно, – окремий фейспалм🤦

Цікаво на тему: Жувальна гумка – жуємо із задоволенням, а що зі здоров’ям?

Нормана Уокера часто наводять як доказ того, що сироїдіння, клізми та свіжовичавлені соки – мастхев, адже ось, жила людина на такій дієті, не їла ніякого “шкідливого” м’яса й прожила 99 (100) років! Нумо познайомимося з ним трохи ближче й подивимося, ким він був насправді. У нього не було медичної освіти, але Уокер називав себе “доктором”. А в реальному житті був бізнесменом, який продавав соковидавлювачі. Збіг? Не думаю. Його ідеологія про супервластивості соків – не більше ніж маркетингова платформа для просування свого бізнесу. А ще є маса питань до його віку. І тут ніякої “містики та змов” – виключно факти. Єдиний доказ його дати народження – надгробна плита. Я не буду тебе посвячувати в нудні реєстри 20 століття, особливо 1920-1930 років, скажу так – офіційного підтвердження його дати народження немає абсолютно ніде. Крім як в адміністративному реєстрі, де в той час не було потрібно надавати свідоцтво про народження і можна було вказати будь-яку дату🙃 Так що його столітній вік з імовірністю 99,9% такий же міф, як і все псевдонаукове “лікування”, яке просував Норман Уокер.

А до чого я все це тобі розповідаю? А до того, що, ґрунтуючись на роботах цих трьох особистостей (та й не тільки їх), зараз новоспечені нутриціологи, raw-food блогери та різні нібито “ЗСЖники” просувають у маси досить небезпечні історії про їжу. Простий приклад. Той же Уокер активно просував соки та клізми. Знаєш, до чого це дійшло? В наші дні ентузіасти та його послідовники інтерпретували його ідею оздоровлення, детоксу, лікування захворювань соками занадто буквально й почали практикувати “клізми з соками”🙄

Знаєш, коли було науково доведено, що м’ясо відмінно перетравлюється і, звичайно ж, про жодне гниття не може бути й мови? Кілька століть тому.

Цікаво на тему: Вічне питання: чи можна їсти на ніч?

Хто першим довів, що м’ясо нормально перетравлюється і не гниє в кишківнику, шлунку

Кінець 18 століття, Італія, гарні пейзажі та якийсь Ладзаро Спалланцані – біолог, природознавець, один із засновників експериментальної фізіології та мікробіології. А ще він був дуже відомий тим, що проводив на собі дуже сміливі досліди. У той час переважали теорії про те, що їжа в шлунку або ферментується, або гниє, або ж подрібнюється до дрібних частинок. Ладзаро Спалланцані був першим, хто не просто спростував це теоретично, а практично й особисто на собі. Як? Дуже просто:

1. Він брав лляні мішечки, наповнював їх різною їжею (в тому числі м’ясом), зашивав і ковтав.
2. Через добу-дві він витягав їх після випорожнення й аналізував, наскільки їжа перетравилася.

Всіх подробиць розписувати тобі не буду, тому що там не для людей зі слабкими нервами😏 Але суть в тому, що лляний мішечок проходив крізь нього без будь-яких проблем, виходив, а вмісту всередині не було. Так що вся ця історія з гниттям м’яса була повністю спростована більше ніж 200 років тому.

А ти в багато страшилок про їжу віриш? Обов’язково поділися з нами в коментарях і не забудь жмакнути вподобайку, якщо стаття була для тебе цікавою і корисною.