День батька: чому нас навчили тата

Автор: Арьє Анастасія

• Коли і як виник День батька?
• Тато навчив мене…
• Думки-уроки-висновки, які передалися нам від батьків

День батька в Україні — молоде свято. Його затвердили тільки минулого року, і відтепер кожну третю неділю червня в нашій країні присвячено татам.

Коли і як виник День батька?

Як і у випадку з виникненням Дня матері, свято з’явилося завдяки одній діяльній доньці. Сонора Тодд і п’ятеро її братів виросли на фермі з татом. Вільям Смарт поховав дружину після народження їхньої шостої дитини, і виховував дітей сам. Одного разу під час служби в церкві, присвяченій Дню матері, Сонора задалася питанням, чому подібного дня немає у татусів. Її тато був для неї прикладом гідної, працьовитої і люблячої людини, тому вона захотіла висловити подяку йому і всім батькам, запропонувавши заснувати нове свято.

Міська мерія підтримала цю ідею, і 5 червня — день народження батька Сонори — був призначений Днем батька. На жаль, до цієї дати не встигли завершити приготування, і свято відбулося 19 червня. Статус національного свято отримало в 1966 році, а з часом цю традицію запозичили у багатьох інших країнах. Вважається, що воно сприяє зміцненню відносин між дітьми і батьками, і в той же час нагадує чоловікам про їхні батьківські обов’язки. У День батька малюки майструють листівки і вироби для тат, дорослі діти відвідують батьків, запрошують на вечерю, влаштовують пікніки або спільний виїзд в красиві місця, дарують листівки і квіти.

Я запитала у своєї аудиторії, чому особливому їх навчили татусі — класним ідеям, навичкам та лайфхакам. Попросила поділитися серйозними і несерйозними відповідями, щоб показати вам, яку дивовижну палітру життєвого досвіду ми отримуємо завдяки чоловікам — татам або вітчимам. Знайдіть п’ять хвилин тиші, щоб зануритися в відповіді, і прислухайтеся — що відгукується у вас в серці.

Тато навчив мене…

… вірити в себе і бути доброю.

… не думати за інших людей і ставити питання, якщо потрібно щось прояснити.

… любові до подорожей і туризму.

… простіше ставитися до багатьох речей.

…кохати.

… думати не тільки про себе, а й про інших. І щедрості.

… готувати макарони по-флотськи.

… за кермом дати дурневі дорогу.

… пекти млинці і чистити картоплю.

… бачити красу навколо.

… не довіряти чоловікам.

… зібрати шафу, вбити цвях, пофарбувати стіну.

… навіть якщо його фізично не було в моєму житті, він все одно поруч, тому що я — його частина.

… не пхати ніг між спицями велосипеда.

… грати в преферанс.

… смажити картоплю і правильно пити коньяк.

… тайм-менеджменту.

…займатися спортом.

… рибалити і солдатського гумору.

… як жити не потрібно (на власному прикладі).

… купатися на Водохреще.

… розбиратися в футбольних правилах.

… бути сильною і слабкою одночасно.

… не боятися визнавати помилки.

… вірити, що я зможу все, що захочу.

… читати книги, їсти раків і розрізняти марки літаків.

… плавати і відпочивати в наметах на море.

… не опускати руки.

… дорожити дружбою.

… плести вінки.

… брати і робити.

… думати на шість кроків вперед.

… завжди слухати своє серце.

… швидко приймати кардинальні і доленосні рішення.

… робити тільки те, що любиш найбільше.

Думки-уроки-висновки, які передалися нам від батьків

• «Робота — не вовк»
• «Чорний солодкий чай — вирішення багатьох проблем»
• «Бути собою — єдиний шлях радості»
• «Чоловіки зраджують»
• «Книги — фантастичний світ»
• «Мовчання — вид мистецтва»
• «Почуття гумору рятує в будь-якій ситуації»
• «Якщо помахати машиністу поїзда — він посигналить»
• «У музиці є цілі світи, кожна людина бачить свій»
• «Світ не ділиться на чорне і біле»
• «Цілуватися потрібно до зірок в очах»
• «Всі кордони тільки в нашій голові»
• «Я гарна»

Мій тато навчив мене довіряти думки і тексти паперові, не боятися іспитів, забігати в холодне море, любити і помічати красу природи, ставити собі незручні питання, пам’ятати, де моє коріння, берегти силу роду. Мої «спасибі» йому залишаються на сторінках моєї книги і в блозі, летять невидимими метеликами вгору, до райдуги, тому що зателефонувати йому в цей день я, на жаль, не можу. Якщо ви можете — зателефонуйте. Відвідайте. Обійміть. Розкажіть про те, що важливо для вас. Згадайте смішні і пам’ятні історії з дитинства. Нехай День батька стане ще однією точкою контакту між вами, і нехай ця точка буде наповнена теплом і любов’ю.