Як бути, якщо ви не поділяєте вподобань дитини
Погляди на життя, смаки в одязі, хобі у батьків та дітей зазвичай відрізняються. І це нормально. Причини можуть бути цілком об’єктивні, нерідко — суб’єктивні, пов’язані зі стереотипами. Проте психологи наголошують: підліток без хобі або друзів — нездоровий виняток. Тому не бійтеся говорити з дитиною про її вподобання та навчіться виходити з конфліктів правильно.
Психологія тінейджера: чому його вподобання такі дивні
Насправді, вподобання видаються батькам дивними, бо вони виросли в іншому культурному полі. Напевне, ви пам’ятаєте, як мама чи тато були проти вашого захоплення гуртом «Бітлз», ірокезами чи скелелазінням. Що ви відчували у той момент? Нерозуміння, розпач, образу. Ті ж самі почуття атакують і дитину.
У перехідному віці підліток переживає кризу. Він перебуває в пошуках особистості, змінює колишні вподобання й пробує щось нове. Саме тому йому стає неприємним те, що колись подобалось, і навпаки, різко змінюється стиль, тягне стати частиною субкультури або займатися спортом чи музикою.
Батькам треба усвідомити, що підліток — уже не дитина, а майже доросла людина, яка тільки стала на шлях становлення. Він більше не любить гратися машинками, ходити до дитячого парку розваг, носити ті милі штанці. І це знову-таки нормально.
Кілька важливих тез про психологію перехідного віку:
- Протидія дорівнює дії. Часто підлітки намагаються робити навпаки з однаковою силою. Висловлюється проти гучної музики — готуйтеся слухати її ще гучніше.
- Оригінальність і самобутність. Нові хобі й вподобання точно будуть не такими, як в усіх. Але однодумці знайдуться.
- Прагнення відокремитися. Навіть якщо раніше ви усією родиною любили слухати джаз, то підліток може відмовитись від цього з принципу. Не хвилюйтеся, можливо, це тимчасовий протест.
- Надмірна самостійність і приватність. Усе більше речей тінейджер хоче робити сам. У цей час з’являються інтимні стосунки, нові друзі, яких ви не знали досі, хобі. Будьте готові забезпечити особистий простір і не втручатися без дозволу. Виняток — небезпечні ситуації.
Аби цей період минув спокійно, потрібно спілкуватися з підлітком. І до, і під час, і після — завжди! Тільки бесіда не має бути нав’язаною або менторською, намагайтеся стати мудрим другом чи подругою, зрозуміти позицію дитини.
Думки батьків — шукаємо причину конфліктів
Понад усе батьки переймаються через втрату контролю. Їхня дитина починає віддалятися, у неї з’являються свої секрети, вона вимагає, щоб до її кімнати не заходили без стуку, не брали особисті речі. Так підліток намагається розвивати самостійність.
Обурення цілком зрозуміле. От уявіть, що дитина чіпає ваші речі або не стукаючи заходить у батьківську спальню. Неввічливо, правда? Тому перше правило — зберігайте межі приватності. Це стосується всіх сфер життя, і соціальних мереж зокрема. Не читайте листування підлітка, спитайте, чи можете фоловити його у соцмережах.
Ще однієї причиною конфліктів є нерозуміння сучасної культури: чому підлітки підкочують джинси, слухають «таку» музику, проводять в Instagram весь вільний час тощо. Але у різних поколінь свої кумири, мода, культурні пріоритети. Не бійтеся запитати про те, що незрозуміло, або пошукайте в інтернеті, самі послухайте улюблену групу дитини. Тож друге правило звучить так — намагайтеся зрозуміти сучасну молодь.
І третє правило — втримуйте контроль. Не такий, як був раніше; не диктаторський, коли за дитиною буквально шпигують. Дайте зрозуміти, що ви все ще батьки й хочете знати, з ким тінейджер спілкується, зустрічається, але робіть це ненав’язливо. Пускати справи на самоплив не варто — підліток може потрапити в халепу.
Як бачимо, основна причина конфліктів — це одвічна проблема батьків і дітей, які не розуміють один одного. І, мабуть, найкорисніша порада полягає в щирому спілкуванні між батьками й дитиною, встановленні довірливих стосунків.
Обережно, підліткове безумство — як не отримати інфаркт
На піку гормонів і емоцій тінейджери схильні ухвалювати своєрідні рішення, які інколи шокують батьків. Пропонуємо кілька нестандартних ситуацій і правильну реакцію на них:
- «Ми хочемо одружитися». Молоді пари впевнені у своєму коханні й хочуть зареєструвати стосунки. Обов’язково розпитайте закоханих, де вони планують жити, хто буде працювати, як це можна поєднати з навчанням. Запропонуйте їм «тестовий» варіант шлюбу, який перевірить щирість стосунків. Наприклад, нехай сформують спільний бюджет на розваги, приладдя для школи зі своїх кишенькових грошей. Порадьте зачекати до повноліття — бо що значить 2-3 роки, якщо це кохання на все життя?
- «Я хочу пожити окремо!». Цілком природне бажання стати самостійним. Поєднується з прагненням вступити до коледжу або технікуму, а не продовжувати навчання в школі. Батькам страшно відпускати дитину, але зробити це потрібно. У гуртожитку чи найманій квартирі підліток навчиться відповідальності, побутовим навичкам, плануванню бюджету. Скажіть, що завжди чекаєте на нього, якщо жити окремо не сподобається.
- «Я хочу стати частиною організації, течії або займатися екстремальним видом спорту». Варто відрізняти волонтерські групи від екстремістських, паркур з інструктором від зачепінгу, фітнес і здорове харчування від голодування. Рано чи пізно вам доведеться змиритися з тим, що підліток здатен ризикувати, відвідуючи акції протесту чи пишучи провокативні пости в соцмережах. Це його вибір як особистості, за котрий він готовий нести відповідальність.
- «Я хочу відректися від релігії». Можливі варіанти: підлітковий запал мине, тінейджер повернеться до віри (атеїзму); це стане позицією на все життя або більшу його частину. Обидва сценарії батькам доведеться прийняти — кожний має право сповідувати свою релігію.
У будь-якій гострій ситуації намагайтеся опанувати себе, стримати бурю емоцій і дібрати правильні аргументи. Крик, шантаж, маніпуляція ніколи не діють, а доросла розмова здатна переконати підлітка, що його позиція хибна.
Батьки повинні давати можливість дитині вчитися на власних помилках. Навіть якщо «кохання всього життя» триватиме тиждень, а з гуртожитку й коледжу тінейджер втече за місяць, не засуджуйте його. Негативний досвід — це також досвід. Втрачена довіра до батьків значно небезпечніша за невдалі стосунки.
Що робити з небезпечними вподобаннями та хобі
Тверезо оцініть ситуацію. Деякі батьки стають жертвами «конспірологічних» теорій про участь дитини у секті сатаністів, вживання наркотиків або перебування в притоні, коли нащадок затримується у друзів. Справді, потрапити в ризиковану ситуацію підліток може, але це стається не з кожним.
Пам’ятайте про незвичайність хобі. Якщо вони видаються вам безглуздими, це не означає, що їх не існує. Приміром, хлопці захоплюються транспортом і можуть годинами фотографувати потяги на вокзалі; дівчата фотографують квіткові композиції, косметику, себе і викладають світлини в Instagram, пишуть пости. Такі хобі — це частина сучасної реальності.
Погана компанія
Йдеться не про людей, які не подобаються особисто вам. Якщо більша частина нових друзів помічена за курінням, вживанням алкоголю, наркотиків, порушенням закону — то марно думати, що тінейджера це оминуло. Імовірно, у нього з друзями є спільні інтереси. Поговоріть із підлітком, запитайте, чому він обрав саме це коло спілкування.
Дієвий спосіб — запропонувати альтернативу. Якщо дитина захоплюється фотографією, то з радістю проміняє пиво на курси відомого фотографа.
Увага! Надмірно асоціальна поведінка свідчить про проблеми виховання й особистості. Може знадобиться допомога психолога.
Екстремальні хобі
Паркур, зачепінг, руфінг, дигерство, сталкерство, інфільтрація — це так звані вуличні види спорту, пов’язані з ризиком для здоров’я, які часто стають причиною трагічних випадків. Не полінуйтеся, дізнайтеся значення цих слів.
Якщо ваша дитина захоплюється чимось подібним, скажіть їй, що хвилюєтесь за її життя, вас засмутить серйозна травма тощо. Запропонуйте займатися спортом зі страховкою. Для руферів підійде альпінізм, аматорів дигерів, сталкерів і паркурщиків слід познайомити з професіоналами. Вони переконають підлітка (силою авторитету), що робити це без нагляду небезпечно.
Субкультура
Не варто плутати з сектою. Субкультура — це тип культури з відповідною системою символів і цінностей, які відрізняють певну соціальну групу від більшості членів суспільства. Видів безліч: хіпі, панки, скінхеди, готи, геймери, байкери, толкієністи тощо.
Підлітків приваблюють субкультури, тому що у їхніх межах можна спілкуватися з собі подібними, протиставляти себе решті людей, демонструвати власну позицію в суспільстві.
Більшість субкультур цілком безпечні, тому це захоплення не потребує втручання. Але цікавитися не завадить.
Секта
У тенета альтернативних релігій потрапляють невпевнені в собі підлітки, які не знайшли «свого» місця. Зазвичай, вони легко піддаються чужому впливу, не мають своєї думки. Це наслідок гіперопіки та надконтролю.
Секта не обов’язково означає «сатанізм», бо потрапити можна до будь-якого угрупування. У такому випадку краще звернутися за професійною допомогою до психолога.
Як відрізнити секту від субкультури:
- Приписи секти значно жорсткіші, тому зміна в поведінці підлітка буде очевидною.
- Підліток не демонструє належність до неї, а субкультура навпаки передбачає самопрезентацію як члена групи.
- Єдина сувора символіка, статут, приписи абощо. У межах субкультур немає єдиного «зразка» поведінки, у сектах є.
- Альтернативні релігії підтримують від’єднання від родини, друзів, призводять до руйнування особистості. У субкультурах є певна уніфікація, але залишається право на особистість.
У більшості нових захоплень тінейджера немає нічого шкідливого чи небезпечного. Тому видихайте й підтримуйте свою дитину. Втручайтеся лише у критичних ситуаціях, коли хобі чи друзі загрожують здоров’ю та життю підлітка.
Коментарі покищо відсутні