Ми раді представити нашим читачкам Лілію Білоусову – коуча батьків, дітей і підлітків, члена правління Асоціації коучів і фасилітаторів освіти. Також Лілія є Провідним тренером EdCoach School, псіхологіней, ігротехніком, автором і ведучою проектів «Сімейна Мозаїка» і «Розмножуватися щасливо». Під її авторством вийшли книга «Сага про тебе» і трансформаційні карти «Живи на 100%». Лілія виступає експертом в проекті «Мама року» в номінації «Родинний затишок». І сьогодні пропонуємо вам корисну статтю від нашого чудового експерта!
Іноді для того, щоб діти стали краще, батьки порівнюють їх з іншими дітьми.
Христина вже читає, а ти навіть літери не можеш вивчити
А ось Єгор завжди говорить спасибі, а ти …
Подивися, як у Насті виходить …, а у тебе ….
Чи допомагають порівняння ставати краще і навчитися чомусь новому?
На своїх майстер-класах я проводжу такий експеримент – пропоную учасникам уявити ситуацію, коли їх партнер говорить, щось на кшталт:
або
Потім питаю: Що відчуваєте? Що хочеться зробити? Є бажання «тягнутися» за колишньої/колишнього?
Замість мотивації стати краще у них виникають інші емоції – обурення, образа, сором, незручність …
Схоже відбувається і з нашими дітьми. Порівняння знецінює їх вміння і їх самих. Порівнянням ми побічно повідомляємо своїй дитині, що вона гірша за інших, що він «лузер»
Більш того, порівняння – це заклик до того, щоб дитина стала краще іншого. Мета розвиток себе може відійти на задній план. Головним для дитини стане прагнення бути кращий за інший.
А коли змагання стає метою, дитина:
Порівняння дитини з іншими дітьми або з батьком, коли він був маленьким, може бути не тільки марним, а й шкідливим.
Важливо привчати дитину порівнювати себе з самим собою вчорашнім. До речі, дорослим такий прийом теж йде на користь))
Бажаю вам бути кращою версією себе, а не когось іншого!
Ім'я користувача: | |
---|---|
Номер картки лояльності: | |
Бонусів на рахунку: | |
Кешбек-бонусів на рахунку: |
Коментарі покищо відсутні