Відрядження: із життя працюючої мами

Як і кожну працюючу маму, час від часу мене охоплює почуття провини. Особливо тяжкими випробуваннями стають відрядження. Весь час не покидає думка: моя донька залишилась покинутою та самотньою. Та все ж я певна, що щаслива дитина — це щаслива мама. І якщо мама відчуває себе щасливою, коли реалізовується професійно, їй не варто себе корити.

Частиною моєї роботи є відрядження та подорожі в пошуках нових цікавих тем та інсайтів. І все для того, щоб ви, любі читачі, отримували максимум користі від наших відеосюжетів і статей, мали змогу почути думку експертів із різних куточків України.

Сьогодні я поділюся з вами секретами того, як допомогти дитині перенести розлуку з мамою та зменшити рівень стресу під час вашої відсутності. Мої поради — це практичний досвід. Але пам’ятайте: те, що підходить одній дитині, не завжди спрацює з іншою. Та коли ситуація вимагає дій, треба пробувати.

Календар працюючої мами

На цей метод мене надихнула бабуся. Коли я їхала у відрядження на тиждень, вона попросила роздрукувати календар, щоб вони з Ксю рахували дні до мого повернення. Розуміючи, що закреслювати числа доволі сумно, я намалювала веселих звірят біля кожної дати в альбомі, щоб Ксенія щодня розмальовувала їх. Це заняття приносило їй багато радості, а також розуміння того, що мама повернеться, коли її «ведведик» стане кольоровим.

Щоразу я вдосконалюю цей спосіб. Біля цифр пишу завдання. Наприклад, сьогодні день букви А, або порахуй мандаринки, або скільки лапок у гусені… Час за календарем проходить весело та з користю. Моя донечка має вже цілий альбом маминих відряджень.

Сучасні технології

Не забувайте, що в сучасному світі відчуття присутності доволі легко передати. Skype, Watsup, Telegram, Facetime — технології дозволяють нам не тільки чути людину, але й бачити рідне обличчя.

Навчіть ваших домочадців, з якими лишається дитина, користуватися гаджетами, зареєструйте завчасно акаунт та спілкуйтеся з малечею щодня. Нехай це віртуальний, та все ж таки спільний час. Колискова на ніч у виконанні матусі позбавить дитину від думок, що вона покинута та нікому не потрібна.

Червоненька квіточка ( Аленький цветочек)

Пам’ятаєте цю казочку, де батько питав у доньок, що привезти їм із країв заморських? Можливо, хтось скаже, що цей спосіб недоречний і схожий на підкуп дитини, але я вважаю його своєрідним ритуалом. Для дитини не має значення вартість подарунку — вона радіє його очікуванню.

Щоб цей спосіб працював належним чином та був приємним для обох сторін, необхідно дотримуватися наступних правил:

  • По-перше, не обіцяйте того, чого не зможете придбати. Запитайте дитину, що вона хоче, та оцініть свої можливості. Якщо бажане для дитини коштує дорого, запропонуйте їй вибрати щось інше. Зазвичай дитяче прохання легко задовольнити.
  • По-друге, якщо пообіцяв — виконай. Тільки уявіть, що дитина чекала на омріяний подарунок, їй було і так важко перенести розлуку з мамою, а ви повернулись без обіцяної іграшки.

Ви приклад для дитини. Покажіть на власних вчинках, що треба дотримуватися свого слова.

Перелічені способи працюють і можуть скрасити період розлуки. Та, на жаль, інколи істерика неминуча. Діти дуже вразливі, і коли вони залишаються без мами, у них може виникати відчуття тривоги, самотності, підвищений рівень стресу. Тому маленькій людині важко справитися зі своїми емоціями.

Найріднішою людиною для малюка є мама, і коли вона далеко, все навколо втрачає свої барви. Якомога частіше кажіть дитині, що любите її. Не сваріть за сльози. Проявіть розуміння до її почуттів. І нехай розлука закінчиться такою ж теплою зустріччю, як і ваша материнська любов.

Дбаємо разом!

Автор – Юлія Гарькава

3 Травня / 2019 Материнство

Коментарі

Додати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

  1. Оксана

    Сподобалася стаття. Наведені ЛайфХаки, дійсно, можуть стати корисними для тих, чиї чада знаходяться у дошкільному (а можливо, навіть, й молодшому шкільному…) віці.
    Окремої уваги та певних висновків, щодо власних вчинків, заслуговують наступні рядки: “Ви – приклад для дитини. Покажіть, що треба дотримуватися свого слова на власних вчинках.” Така лінія поведінки, дійсно, гідна поваги.
    Це ще раз доводить, що виховувати, в першу чергу, потрібно себе, адже наші діти, все одно, будуть схожі на нас…