5 глибоких фільмів для осінніх вечорів
Влітку придумати, чим зайнятися ввечері, зовсім не складно. Можна прогулятися парком, відвідати виставу під відкритим небом, покататися на роликах чи велосипеді разом із друзями. Але восени дні стають коротшими, на вулиці дощить і все, чого хочеться, – залізти під теплу ковдру. Щоб не сумувати через не надто активний відпочинок, організуйте кіновечір разом із друзями чи коханим. Адже кіно – це не тільки розвага, але й привід влаштувати дискусію, поділитися своїм баченням, поміркувати над складними життєвими питаннями.
Прихильники психологічного кіно люблять цей жанр через те, що він дає можливість з головою поринути в такий таємний світ людської душі та психології, розбурхує уяву і примушує замислитись над багатьма речами. Ми підготували перелік з 5 знакових психологічних фільмів. Можливо, деякі з них ви вже бачили, про інші — тільки чули, але не встигли подивитися. Тоді налаштовуйтесь на роздуми і запасайтеся попкорном 🙂
«Пролітаючи над гніздом зозулі» (1975)
Екранізація однойменної книги американського письменника Кена Кізі. Цікаво, що за весь час існування кінопремії «Оскар» цей фільм став одним з трьох, що отримали його одразу в усіх номінаціях. Погодьтеся, хоча б один цей факт вартий того, щоб подивитися «Пролітаючи над гніздом зозулі». Крім «Оскара» цей фільм має 28 інших нагород та є одним з небагатьох кіношедеврів, в позитивній оцінці яких об’єдналися критики, професіонали та масова аудиторія.
В центрі сюжету — Рендл Патрик МакМерфі (актор Джек Ніколсон), котрий імітує божевілля для того, щоб уникнути тюрми. Потрапивши до психіатричної лікарні, він розуміє, що справжньою хазяйкою тут є жорстока сестра Мілдред Ретчед (акторка Луїза Флетчер). Головний герой щиро дивується тому, як інші пацієнти клініки спокійно сприймають ситуацію, що виникла, а дехто навіть по своїй волі прийшов сюди, щоб уникнути такого страшного зовнішнього світу. І в гордій самотності МакМерфі йде на бунт…
«Малголленд Драйв» (2001)
Режисуру цього фільму в 2001 році оцінили критики і Каннського кінофестивалю, і премії «Оскар». Режисер фільму — Девід Лінч, стиль зйомок якого часто називають чудернацьким та жахливим. Інші ж говорять, що такими нестандартними зйомками він приковує і утримує увагу глядача з перших і до останніх секунд фільму. До речі, музику до «Малголленд Драйву» написав відомий композитор Анджело Бадаламенті.
Сюжет розгортається довкола таємничої дівчини, котра втрачає пам’ять після аварії. Вона обирає собі нове ім’я — Рита, і оселяється в Голівуді, щоб спробувати розпочати нове життя. Але таємниче минуле продовжує переслідувати її.
Ким були двоє чоловіків, що загинули в тій аварії?
Через що поліція підозрює, що її викрали?
І для чого в її житті з’являється нова подруга — юна акторка Бетті?
«Малголленд Драйв» — це кіно-загадка, котру поставив Девід Лінч і котру не розгадати з першого перегляду. Вона дивує глядача щосекунди та притягує своїм незвичайним шармом.
«Чорний лебідь» (2010)
Ще одна надзвичайна стрічка відомого Даррена Аронофскі, батько якого, до речі, закінчив школу в Одесі. «Чорний лебідь» — найкасовіший фільм в кар’єрі кінорежисера (по всьому світу він зібрав 329 398 046 $). За нього режисер отримав безліч кінонагород: номінації на «Оскара», дві нагороди «Незалежний дух», «Золотий лев», «Золотий глобус» та ін.
«Чорний лебідь» — прекрасна психологічна драма з чудовою грою акторів: виконавиця головної ролі у цій стрічці Наталі Портман отримала гідне визнання своєї роботи у вигляді численних кінопремій. Її героїня — прима балетного театру, у якої з’являється сильна конкурентка, здатна відібрати всі ролі (акторка Міла Куніс, котра теж родом з України). Змагання балерин за звання кращої посилюється по мірі наближення головного виступу, на якому все має вирішитися.
Стрічка наповнена неймовірною атмосферою, прекрасною музикою та широкою палітрою найрізноманітніших почуттів. Після її перегляду перед глядачем постає головне питання: «Що важливіше: уявна досконалість чи психологічна стабільність?»
«Пан Ніхто» (2009)
Вперше фільм було представлено на Венеціанському кінофестивалі, де він одразу ж отримав дві нагороди. Режисер та автор сценарію стрічки — бельгієць Жако Ван Дормель. «Пан Ніхто» по сьогодні лишається найдорожчим бельгійським фільмом (бюджет — 47 000 000 $). В порівнянні з бюджетом, світові збори виявилися зовсім невеликими (2 903 622 $).
Сюжет фільму розгортається довкола Немо Ніхто (актор — Джаред Лето), котрий одного дня просинається немічним старцем і одночасно останнім смертним в цілому світі. Дія відбувається в майбутньому, коли всі люди вже давно отримали безсмертя і тепер з цікавістю дивляться реаліті-шоу, де головний герой доживає останні свої дні. А напередодні того самого кінця містера Немо відвідує журналіст, котрому він розповідає свою історію, паралельно встигаючи декілька разів померти: це не проста розповідь, де все відбувається в хронологічному порядку, а різні варіанти його життя.
Який шлях він обере?
А може, це взагалі не його життя?
Говорять, що це кращий фільм, в якому майбутнє, теперішнє і минуле сплелися в єдине ціле.
«Людина дощу» (1988)
Стрічка «Людина дощу» від режисера Баррі Левінсона отримала аж 4 кінопремії «Оскар», «Золотого ведмедя» та «Золотий глобус».
Егоїстичний та дещо грубуватий молодий гульвіса Чарлі (Том Круз) стикається з проблемою: від батька він отримує у спадок лише трояндові кущі та стареньке авто. Все ж інше багатство дістається його брату Раймонду (Дастін Хоффман), хворому на аутизм. Для того, щоб «справедливо» отримати свою частину спадку, Чарлі вирішує викрасти брата і утримує його в якості заручника. Однак те, першопричиною чого став неабиякий егоїзм, перетворюється в чарівну одіссею самоосмислення та дружби, що дозволяє Чарлі вирватися з пут свого бездушшя, а для Раймонда розширює межі його відособленого світу.
Сподіваємось, наша підбірка стане вам у нагоді. І не забувайте ділитися своїми улюбленими фільмами для осіннього настрою.
Коментарі покищо відсутні