Боюся починати: як подолати синдром новачка
Більшості людей будь-які зміни даються непросто. Навіть якщо це бажані і довгоочікувані зміни — наприклад, переїзд в іншу квартиру або навіть зміна міста, місця роботи або виду діяльності — вони все одно викликають стрес. Мозок сприймає нову і незвичну ситуацію як незнайому, а, значить, маркує її як небезпечну, і зробити перші кроки буває складно. Простіше і безпечніше залишатися на тому ж місці, в тих же умовах, де все знайоме і зрозуміле. Але що, якщо ви відчуваєте, що хочете іншого? Як зважитися почати і не кинути задумане на півдорозі?
Як впоратися з синдромом новачка: сім опорних точок
1. Дозвольте собі побути новачком.
Неважливо, про що мова — про бажання зайнятися творчістю, вивчати іноземну мову або кардинально змінити сферу діяльності. Дозвольте собі пробувати. Мені до душі підхід Джулії Кемерон, про який я прочитала в її книзі «Шлях художника»: «Пам’ятайте: для того, щоб розбудити в собі художника, ми спочатку повинні приготуватися до ролі поганого художника. Дозвольте собі побути новачком. Погоджуючись бути поганим художником, ви знаходите шанс бути художником взагалі, а з часом, можливо, і дуже хорошим. Коли я говорю це своїм учням, я тут же натикаюся на жорстку захисну реакцію: «А знаєте, скільки мені буде років, коли я навчуся по-справжньому грати на фортепіано / на сцені, писати пристойні картини / п’єси?». Знаю. Рівно стільки ж, скільки вам буде, якщо ви не навчитеся». Ніхто ніколи не ставав майстром своєї справи в один момент. Всі колись починали — нехай ця думка вас підтримує і бадьорить.
2. Порівнюйте себе з собою вчорашньою.
Що найчастіше демотивує і змушує нас опустити руки? Порівняння себе з іншими. Зазвичай ці порівняння трапляються з кимось, хто вже давно і міцно зайняв своє місце в певній ніші, а ми тільки на початку шляху. З недавнього: я почала займатися танцями. Мені 31 рік, моєму тренеру 20, половина групи — підлітки. На першому тренуванні я дивилася на своє відображення в дзеркалі, переводила погляд на інших і мені хотілося негайно піти із залу. І ніколи не повертатися. Але друге тренування далася мені трохи легше, а третє — ще легше. Я не почала краще танцювати, але я дуже стараюся помічати свій прогрес, порівнюючи себе тільки з собою. Тому що порівнювати себе на першому тренуванні з підлітками, які танцюють кілька років різні стилі, —безглуздо. Тримаюся за цю думку і продовжую відвідувати тренування.
3. Дайте собі право на помилку.
Ніхто не ідеальний, ніхто не може уникати помилок. Час від часу варто відходити від звичного шаблону і пробувати робити щось інакше. Так ви розширюєте досвід, що дає вам ґрунт для подальших дій. Інколи нові рішення можуть призводити до помилок, і це нормально. А з часом може виявитися, що в помилках таїлися нові можливості.
4. Знижуйте значимість.
Якщо проект, за який ви беретеся, здається вам проектом усього життя, важливо знизити його значимість, інакше вас може паралізувати страх невдачі. «Я спробую і подивлюся, що з цього вийде» — ось комфортна установка, яку варто задати собі на початку будь-якої нової справи.
5. Складіть покроковий план.
Будь-яка нова справа може лякати масштабом, тому скористайтеся рекомендацією щодо складання плану від Барбари Шер. Уявіть бажаний результат (наприклад, пробігти марафон) і продумайте, як розписати Мету на покроковий план. Важливо, щоб ці кроки були невеликими і конкретними, і ланцюжок завдань розмоталася б від «майбутнього» до «теперишнього», до того, з чого ви можете почати вже зараз. 
Якщо залишити приклад з марафоном, то план може виглядати приблизно так:
Пробігти марафон ← Тренуватися перед марафоном ← Пробігти напівмарафон ← Тренуватися перед напівмарафоном ← Записатися в клуб або на тренування до хорошого тренера ← Знайти потрібні контакти ← Запитати друзів і знайомих в соціальних мережах про рекомендації клубу або тренера в моєму місті.
Коли у вас є детальний план дій, вам легше рухатися в потрібному напрямку. І кожен, навіть найменший крок буде мотивувати продовжувати рух.
6. Цінуйте процес.
Так, результат — це важливо. Часто це те, заради чого ми вирішуємося на будь-які зміни. Але деякі ідеї вимагають багато зусиль, наполегливості і часу. Щоб не вигоріти і не опустити руки, вчіться помічати кожен крок на шляху до мети, хваліть себе за нього, цінуйте процес як шлях, яким ви прямуєте до пункту призначення. Припустимо, ви чекаєте, що в кінці шляху вас чекає чудовий краєвид, але може виявитися, що дорога, яка веде до нього, не менш красива і дивовижна.
7. Дотримуйтеся графіка і пам’ятайте про відпочинок.
Хаотичний рух і просування ривками до задуманого може створити оманливе враження стрімкого розвитку, але в перспективі цей підхід може виявитися непродуктивним. В системі результати досягаються краще, тому важливо, щоб у вас був більш-менш усталений графік, за яким ви працюєте. Не забувайте при цьому давати собі відпочинок, перемикатися на інші заняття, спати достатню кількість годин і робити щось, що не пов’язане з основною діяльністю, але наповнює вас і дарує приємні емоції.
Мені здається, найбільша перешкода на шляху змін — це слово «пізно». Пізно вчитися танцювати, пізно освоювати нову професію, пізно вибирати щось нове. Я ж вірю в те, що, поки ми живі — нічого не пізно. Так, це може зайняти більше часу і зажадати більше зусиль, але хіба жити, як хочеш і робити те, про що мріялося, не варто того?..
Цей матеріал добре доповнюють мої статті:
Коментарі
Додати коментар
Приятно удивилась что на сайте, который ассоциируется(лично у меня) с покупкой уходовых средств – существуют такие познавательные статьи). Спасибо автору)