Інформаційна гігієна в сучасних умовах: чому не варто сліпо тиснути на репост?
Кількість інформації, яку ми щодня споживаємо, постійно зростає. Не дивно, що все частіше виникає відчуття втоми та безсилля від її надлишку. А от відповідальність за правдивість інформації, якою ділимось, на жаль, не надто висока. Репости емоційних повідомлень, супертермінова інформація від ОБС (“одна бабка сказала”), новини не першої свіжості. Відсутність інформаційної гігієни стає чудовою середою для розповсюдження фейків. Тож пропонуємо поговорити про те, які загрози несе сліпе натискання на репост та чому не варто цього робити.
1. Перевіряй посилання на автора
За останні тижні кожен, напевно, побачив безліч репостів та “термінових повідомлень”, які нібито ділились корисною, достовірною інформацією. Проте значна частина з них мала нюанс – відсутність активного посилання на автора. В кращому випадку – “брат сусідки друга, що працює на не останню людину в місті”. Але в більшості – вирваний з контексту месседж, без спроби перевірити його.
Важливе правило сучасної інформаційної гігієни: шукай першоджерело! Повідомлення без авторства – легкий спосіб розповсюдити фейк та неправдиву інформацію. Уточни лінк на профіль того, хто опублікував повідомлення. Подивись, що це за людина: чи є більш ранні публікації, чи послідовні вони. Можна промоніторити ім’я автора у пошукових системах та соцмережах.
Запам’ятай: перш, ніж поділитися повідомленням, ти маєш самостійно перевірити, хто його автор. Натиснувши кнопку репосту і не додавши хоча б коментар, де побачила і що не ти автор, ти автоматично береш на себе відповідальність за достовірність інформації.
2. Звіряй дату створення повідомлення
Ще одна точка контролю, яку більшість ігнорує. Завдяки цьому деякі фейки живуть не просто роками, а десятиліттями. Перед тим, як вирішувати, довіряти чи не довіряти інформації, та чи варто нею ділитися, дізнайся, коли повідомлення було створене. Цілком можливо, що за час, поки інформація йшла до тебе, вона втратила актуальність (наприклад, якщо мова йде про потребу термінової допомоги). Або ж цитату вирвано із контексту, і стосується вона зовсім іншого часу, події та людей, ніж тебе намагаються впевнити. Люди можуть змінювати думку, на це можуть впливати зовнішні події, інформація може застаріти. Якщо не знаєш дати, ризикуєш, знову ж таки, стати співучасником розповсюдження фейку.
3. Не слідуй за емоціями сліпо
Повідомленнями, що співзвучні з власними емоціями та думками, хочеться ділитися. Особливо, якщо це вони пронизані не спокійними почуттями, а сповнені вогнем гніву, злості, розпачу. Виявляти автора, уточнювати дату, перевіряти деталі – все це холодні дії розуму, що погано ладнають з гарячими почуттями. А от проявити реакцію “Я так і знала”, “Треба всім розказати” – легко.
Та не поспішай цього робити. Візьми хоча б коротку паузу на “подумати” та ввімкнути критичне мислення.
4. Сприймай інформацію критично
Кому вигідно, щоб я це прочитала, цим поділилась? На який ефект розраховує автор? Чи не намагається він спеціально подати факти у потрібному йому світлі? Перед тим, як нажати репост, не полінуйся перевірити факти. Чи є така вулиця? Що саме зображено на фото, чи є кадри з іншого ракурсу?
Звісно, не надто приємно відчувати себе параноїком, який всюди бачить бажання ввести в оману. Та, на жаль, занадто великий відсоток людей не несе відповідальності за інформацію, яку поширює. І, що ще гірше, це часто відбувається несвідомо, з найкращих побажань.
5. Розглядай тему з різних боків
Однобока інформація – ще одне джерело фейків. Складно побачити розбіжності та логічні нестиковки, якщо фокусуєшся лише на одному ракурсі. А от якщо підходити до різнобічного сприйняття інформації, легше виявити спробу омани.
Дуже спокусливо моніторити лише ту точку зору, що співпадає з твоєю. Та варто час від часу споглядати, що там у опонентів коїться.
6. Слідкуй, яку інформацію відкриваєш про себе
Не варто полегшувати життя тим, хто хоче зламати твій акаунт або вивідати про тебе інформацію. Хай стараються, докладають зусиль, витрачають додатковий час та нерви. Пам’ятай, що все, що ти пишеш про себе у соцмережах, можуть використати проти тебе. Ось тобі коротенький список дій, що зроблять менш спокусливою жертвою злому:
- налаштуй подвійну авторизацію;
- використовуй різні паролі, з символами, цифрами та великими літерами;
- не використовуй номер, яким публічно користуєшся, у якості фінансового;
- не додавай у контакти незнайомців;
- приховай у месенджерах телефон від не контактів;
- не переходь за посиланнями, про які не запитувала, навіть якщо їх надсилає знайомий.
7. Роби паузи
Мозок не може сприймати інформацію постійно. Йому потрібні паузи, щоб обробити дані, виділити головне та зробити висновки. Якщо ж безперервно закидувати в свою оперативну пам’ять термінові новини та сенсаційні заяви, нервова система почне захищатися та сприймати все як білий шум.
Інформацію, яка постійно повторюється, ми з більшою вірогідністю сприймемо як правдиву. Особливо, якщо вона стосується теми, на яку реагуєш емоційно, але не знаєш детально. Варто цілеспрямовано робити паузи та відпочивати від споживання контенту. Дай собі час повернути контроль над емоціями, ввімкнути логіку та критично проаналізувати інформацію.
Тож ось такий чек-лист перед тим, як натиснути на кнопку репосту:
- Хто автор повідомлення? Чи вважаю я, що йому можна довіряти?
- Коли стоворено повідомлення? Чи воно досі актуальне?
- Які емоції підштовхують поділитися? Чи не затуманюють вони логіку?
- Чи впевнена я, що це повідомлення правдиве?
- Чи готова я нести відповідальність, якщо повідомлення оманливе і через нього хтось постраждає?
Так, слідуючи цим рекомендаціям, ти не зможеш першою перепостити інформацію. Але воно тобі і не треба. Адже краще пізніше запостити дійсно корисну інформацію, ніж бути в лавах тих, хто першими тиражує фейк.
Коментарі покищо відсутні