Чому діти обманюють: розбираємось у причинах

— Хто зламав іграшку?

— Не я!

— І не я!

— Але ж у кімнаті більше нікого не було — тільки ви двоє. Виходить, що хтось із вас обманює?

— Ні! Ми вдвох її зламали!

Певно, всі батьки рано чи пізно стикаються з ситуацією, коли діти обманюють. Ображатися, сваритися, забороняти, карати — все це не допоможе. Перш за все, потрібно розібратися з причинами, чому дитина обманює, а вже потім робити висновки й працювати над створенням атмосфери любові й довіри. Тож які можуть бути причини дитячого обману та що робити батькам — про це читайте в новій статті Клубу Щаслива мама.

Коли діти починають обманювати

Згідно зі спостереженнями, діти до трьох років не вміють обманювати. Вони відчувають себе центром всесвіту й живуть в гармонії з собою: спокійно говорять, що не люблять бабусю, не будуть їсти пюре й хочуть до туалету в найбільш недоречному місці. Після трьох років малюк починає розуміти, що інші не здатні читати його думки й зловити на обмані. З 4 до 6 років діти навчаються обманювати, а у шкільному віці вже вміють робити це так, щоб жодним жестом чи мімікою не видати себе. Чому так відбувається?

Причина #1: маніпулятивна

Коли обманом дитина отримує бажане — те, про що не може домовитися

Це найперша та найпоширеніша причина дитячого обману. Наприклад, коли мама не пускає на вулицю, але син дуже хоче гуляти. Хлопець просив, умовляв, але мама категорично проти, а єдиним поясненням є: «Відстань, не бачиш, мені ніколи?». Звісно, що дитина не відмовиться від свого бажання й намагатиметься отримати бажане через обман. Наступного разу скаже, що піде до друга разом робити домашнє завдання або придумає щось інше.

Причина #2: страх покарання

Коли обманом дитина уникає вашого покарання

Іноді батьки бувають надто суворими у своїх покараннях і тоді дитина розуміє: щоб уникнути покарання, можна просто обманути. Яскравим прикладом з щасливим хепі-ендом такого обману є епіграф до цієї статті. Як ви думаєте, чим закінчилась та історія? Мама покарала дітей за зламану іграшку? Скоріш за все, ні, інакше вони б намагалися приховати сліди злочину та не зізнавалися в тому, що сталося.

Якщо ви помічаєте, що дитина обманює через те, що боїться вашого покарання, спробуйте заспокоїтись і переглянути свої методи виховання. Дитина має розуміти, що вона — найбільша цінність у родині, дорожча за всі вази, іграшки й навіть татів акваріум. Якщо ви суворо покараєте за обман, можете бути впевненими — наступного разу дитина краще підготується і ви, скоріш за все, вже не спіймаєте її.

Причина #3: бажання уваги

Коли дитина обманом привертає до себе увагу рідних, друзів, вчителів, однолітків

Найяскравіший приклад: коли дитина говорить, що в неї болить живіт / пальчик / ніжка, щоб мама її поцілувала. Скоріш за все, малюкові не вистачає уваги оточуючих і тому він так поводиться. Проводьте з ним якомога більше часу, даруйте свій час та увагу, покажіть, що любите його просто так — не за успіхи в навчанні чи досягнення в спорті. Дитина має розуміти, що вона ваша гордість і радість просто так, тому що вона живе на світі.

Причина #4: недовіра

Коли дитина не говорить правду тому, що не довіряє батькам

Психологи стверджують, що коли дитина вдома відчуває себе захищено, безпечно та значущо, тоді проблеми з дисципліною трапляються рідше за все. Коли батьки приймають будь-які почуття дитини, розуміють її та підтримують, тоді дитина не обманює. Тож створіть атмосферу довіри, тепла й любові вдома, говоріть щиро й відверто, діліться власними почуттями, питайте в дитини її поради — і тоді вам не доведеться стикатися з проблемою дитячого обману.

Причина #5: прояв фантазії

Коли дитина прикрашає дійсність подіями, що насправді не відбувалися

Дитячі фантазії — це найменш шкідливий обман. Якщо ваш малюк справжній фантаст, можливо, він так проявляє власну креативність і його потрібно записати до театральної студії, на уроки малювання чи інші творчі заняття.

Причина #6: приклад з оточення

Коли дитина обманює тому, що в родині це вважається нормальним

«Виховуючи дитину, ти виховуєш себе», — ці слова В.О.Сухомлинського хочеться сказати всім батькам, котрі самі обманюють інших на очах у дитини, а потім переймаються через те, що малюк усе повторює. Коли тато просить сказати, що його немає вдома, щоб не спілкуватися з сусідом, коли мама в розмові з босом говорить, що захворіла і т.д. Звісно, що дитина братиме приклад з вас і теж обманюватиме. Це стосується усіх значущих людей з оточення дитини: бабусь, дідусів, вчителів тощо.

Ще кілька порад від Клубу Щаслива мама

• Правильне відношення

Не вішайте ярликів, говорячи дитині, що вона безсовісна обманниця чи брехуха. Такі оцінки мають властивість приклеюватися до дітей, і потім малеча намагається їм відповідати. Куди краще віднестися до обману як до явища, що допоможе вам краще розібратися у своїй дитині й зрозуміти, чого їй не вистачає.

Ще один доведений факт — дітей зі славою брехунів часто негативно сприймає суспільство, через що вони знаходять визнання у тих колах, де обман і хитрість вважається нормою поведінки.

• Створіть атмосферу довіри

Якщо ви помітили, що ваш малюк часто обманює, поговоріть з ним. Створіть атмосферу добра й довіри, щоб дитина зрозуміла, що може довіритися вам і чесно все розповісти. Вона має розуміти, що ви її не покараєте та не станете менше любити, що ви визнаєте її право на помилку та особисте життя і завжди прийдете на допомогу. Розкажіть малюкові, що обманювати погано, що це може нашкодити іншим, що він може втратити довіру, якщо постійно обманюватиме.

• Пригадайте себе в подібній ситуації

Подумки перенесіться у своє дитинство й пригадайте, коли й чому ви обманули когось із батьків. Про що ви тоді думали й що відчували. Спогади про власний дитячий досвід часто допомагають краще зрозуміти дітей, особливо тоді, коли ми нічого не розуміємо.