Хто такі «люди годинника» і «люди подій» і як зрозуміти, в якій ти команді
Як ти зазвичай плануєш виконання завдань? Ставиш собі чіткі дедлайни та дотримуєшся їх, або ж віддаєш перевагу розпочинати й закінчувати справу тоді, коли відчуєш у цьому необхідність? Тобто, у плануванні ти керуєшся годинами чи все ж таки подіями?
Так, існує теорія, згідно з якою є дві категорії людей – «clock-timers» («люди годинника») і «event-timers» («люди подій»). Її авторами є професорка маркетингу в Yeshiva University в Нью-Йорку Тамар Евнет і професорка поведінкових наук HEC Paris Анн-Лор Селльє. Вони присвятили вивченню стилів планування людей понад 10 років і дійшли доволі цікавих висновків. Результати їхніх досліджень можуть допомогти тобі краще зрозуміти себе, свої сильні та слабкі сторони та, як наслідок, навчитися це використовувати для досягнення найкращих результатів.
Цікаво на тему: Вікно Овертона: як змінювати своє поняття норми
«Люди годинника»: життя по графіку
Чіткий розклад — один із головних інструментів «clock-timers». Він допомагає їм дотримуватися часових рамок для виконання завдань. «Людям годинника» легко прокидатися і лягати спати в один і той самий час, приїжджати на роботу о 9:00, а їхати з офісу о 18:00. Обідають вони, наприклад, з 13:00 до 14:00, при цьому не важливо, чи голодні вони фізично — для приймання їжі в них відведено чіткий час. Адже з 14:00 у «людей годинника» заплановано наступне завдання.
«Clock-timers» вчасно приїжджають на ділові зустрічі, до свого перукаря, стоматолога чи просто на вечірні посиденьки з друзями. Тому що в їхньому графіку це точно зазначено. Чіткий розпорядок дня допомагає «людям годинника» структурувати свій час і бути максимально ефективними. До речі, багато книжок про успішний успіх кажуть, що потрібно чітко планувати свої цілі та вказувати терміни їх виконання. І для «clock-timers» це ідеальна робоча формула.
Цікаво на тему: Що таке софт скіли і як їх розвивати, щоб досягти успіху
Утім, чітка прив’язка до часу — чудова стратегія для сучасного суспільства і безлічі процесів. Так, наприклад, фермери керуються календарем посадки тих чи інших культур, без чого якість і кількість зібраного врожаю буде значно меншою. У школі, ВНЗ і на роботі ми теж живемо за графіками та дедлайнами. Тобто, для деяких сфер без чіткого планування і дотримання часових рамок просто нікуди.
Але, попри високу продуктивність, є у такого підходу низка недоліків. Для того, щоб виконати те чи інше завдання, «годиннику» потрібен зовнішній орієнтир — і це час. Саме він, як компас, диктує їм, що, як і коли робити. Снідати, лягати спати, йти до спортзалу коли треба, а не коли справді хочеться (чи не хочеться). Як наслідок, «clock-timers» нерідко ігнорують свої потреби, намагаючись чітко дотримуватися розпорядку. Як то кажуть, «через не можу». Як приклад: болить голова, але треба до кінця дня закінчити звіт? Що ж, таблетка цитрамону і погнали.
Чим загрожує такий підхід? Орієнтування більше на зовнішні чинники (тобто, на час), а не на внутрішні відчуття, призводить до того, що «люди годинника» відчувають менше позитивних емоцій. Наприклад, радості або почуття задоволення. Тиск, який зумовлений «треба» без урахування «хочу» і високою концентрацією на кінцевій меті, може призводити до стомлюваності та навіть вигорання.
Цікаво на тему: Синдром відкладеного життя: симптоми та як його позбутися
Інший бік медалі — це якість виконання завдань. «Clock-timers» часто визначають конкретний час для вирішення тих чи інших цілей. Наприклад, якщо вони виділяють на прибирання 2 години, то вони витратять на нього саме стільки. Навіть якщо вони щось не встигли або десь залишився пил, здебільшого вони не будуть продовжувати, щоб домогтися wow-результату. Завдання виконано вчасно, а значить галочку навпроти нього можна поставити.
Що означає бути «людиною подій»?
«Event-timers» у плануванні завдань орієнтуються не на час, а на події. Вони прокидаються тоді, коли більше не хочуть спати, обідають не з 13:00 до 14:00, а тоді, коли голодні, і виконують завдання стільки, скільки їм потрібно. Доти, доки вони не будуть задоволені результатом. Для них важливо виконати завдання добре, а не до конкретної цифри на годиннику. Тобто, їхній головний орієнтир знаходиться не зовні, а всередині.
Коли «людина подій» працює над якимось проєктом або завданням, вона передусім прислухається до себе і своїх відчуттів. «Event-timer» не буде поглядати на годинник в очікуванні, коли стрілка сигналізуватиме про закінчення. Такий підхід допомагає перебувати в гармонії з собою і більше насолоджуватися процесом.
Цікаво на тему: Що таке колесо життєвого балансу і як його побудувати?
Проте «людям подій» буває непросто дотримуватися конкретних часових рамок і в системі, де головним показником є час, вони можуть відчувати, що не встигають. Вони більш гнучкі, ніж «люди годинника». Можна подумати, що «event-timers» легкі, дещо безтурботні та живуть за якимись своїми правилами, проте це не так. Зворотний бік «життя за подіями» – перфекціонізм. Прагнучи домогтися ідеального результату, вони навряд чи шкодуватимуть сили та час і витратять їх стільки, скільки буде потрібно. Вони можуть закінчити робочий день як о 16:00, так і о 22:00, оскільки час не є їхньою основною мотивацією, через що «люди подій» не завжди можуть вчасно зупинитися.
Який стиль планування кращий?
Самі дослідники Тамар Евнет і Анн-Лор Селльє кажуть, що жоден зі способів не є кращим за інший — у кожного з них є як плюси, так і мінуси. Крім цього, сьогодні рідко можна знайти людей, які дотримуються єдиного стилю в усіх питаннях. Так, один із них безумовно переважатиме, але другий також використовуватиметься у виконанні завдань. Головне — знайти для себе оптимальний баланс між орієнтацією за часом і за подіями.
Цікаво на тему: Секрети успішних жінок: революція мислення та корисні звички
Так, наприклад, якщо зібрати команду з «clock-timer» і «event-timer», можна отримати класний тандем. Перший стимулюватиме «людину подій» дотримуватися термінів виконання, а другий — буде періодично смикати «людину годинника», щоб за потреби повернутися на попередній етап завдання і переосмислити або поліпшити результат. Утім, подібний підхід можна використовувати й у своєму житті, прораховуючи, в яких випадках буде краще (або вигідніше) використовувати стратегію часу або подій. Спробуй поекспериментувати з комбінуванням обох стилів, і ти напевно знайдеш оптимальний баланс, який дасть тобі змогу бути продуктивною і залишатися в гармонії з собою.
Як думаєш, ти більше «людина годинника» чи «людина подій»? Які завдання даються тобі легко, а які, на твій погляд, «просідають» і потребують перегляду? Welcome у коментарі! І, якщо було пізнавально, став лайк і скинь статтю подрузі — буде додаткова тема для обговорення на наступному бранчі. 😉
Читай також:
Коментарі
Додати коментар
прикольно, вперше чую такі поняття
було цікаво почитати