TikTok-мислення: що відбувається з когнітивними функціями в епоху коротких відео

Проблема в тому, що невинне дозвілля за скролінгом відео рідко проходить безслідно. До нього зазвичай додається втома без особливої причини, розсіяна увага і дивна нездатність зосередитися на чомусь одному довше, ніж кілька хвилин (а то й менше). А ще – збитий сон, знижена продуктивність і хронічне відчуття, що пора у відпустку. І це безпосередній наслідок того, як короткі відео впливають на наш мозок, пам’ять та інші когнітивні функції.

Хороша новина в тому, що цей процес є оборотним. Тому давай разом розберемося, що робить з нами «епоха 15 секунд», як формується звичка скролінгу і чим вона загрожує. А ще – як повернути контроль над увагою і, як говорив відомий персонаж Агати Крісті, «маленькими сірими клітинками».

Цікаво на тему: Вечірнє перезавантаження: як відпочити після важкого дня без соцмереж

Як Shorts і Reals стали новою нормою

Давай разом повернемося на років 15 назад і спробуємо проаналізувати, що стало стимулом для популярності коротких роликів. Сам по собі цей формат з’явився не з бажання якось негативно вплинути на нас, а з пошуку нового і кращого. На початку 2010-х інтернет став мобільним. Кнопкові Nokia і Siemens ми замінили на смартфони, завдяки чому доступ до всесвітньої павутини став в буквальному сенсі кишеньковим і доступним 24/7. Але при цьому часу у нас стало менше, а ось конкуренція за увагу глядача, навпаки, більша. TikTok просто першим зробив ставку на відео, які:

• мають невелику тривалість (в основному – до 60 секунд);
• викликають широкий спектр емоцій;
• «тягнуться» алгоритмами за інтересами і їх не потрібно вибирати.

І бінго! Коли стало очевидно, що користувач проводить у форматі коротких відео в рази більше часу, інші платформи не стали особливо перейматися. Instagram запустив Reals, YouTube – Shorts. Те ж саме, тільки в профіль. Адже у сфері привернення уваги перемагає той, хто довше утримує погляд глядача. І нескінченна стрічка з роликами про котиків, рецептами, танцями та приколами робить це майже без зусиль з боку користувача. Ми не шукаємо контент, він знаходить нас сам.

Цікаво на тему: Дофамін швидкий і повільний: швидкість vs якість

Згодом і бренди зрозуміли нові правила гри та ефект короткого контенту. У світі, де середній час фокуса скорочується, довга розповідь про продукт або цінності поступається місцем 15-30 секундам, сповненим емоцій. Хоч іноді й вельми неоднозначних. Тому сьогодні рілси або шортси знімають усі – від будинків моди з багаторічною історією до аптечних мереж і сімейних пекарень. Бо інакше тебе просто не помітять. І це ж стало причиною зростання UGC-контенту і популярності блогерства. Якщо раніше Білл Гейтс говорив: «Якщо вас немає в інтернеті, вас немає в бізнесі», то з часом цю фразу можна було б перефразувати – «Якщо ви не викладаєте короткі ролики в соцмережі…». Так ми й прийшли до ери фастфуд-контенту, коли глядачеві «смачно», але важко насититися і завжди хочеться ще.

Що відбувається з нами під час перегляду reels

Перше, що потрібно знати про звичку скролінгу – перегляд роликів стимулює викид дофаміну і «дозує» його невеликими, але частими порціями. Він викликає такі собі «емоційні гойдалки», адже відео бувають смішними, милими, несподіваними, кринжовими, сумними, а іноді навіть корисними (до слова, у людства поки що немає інших інструментів, де можна настільки швидко «перемикатися» між переживаннями). Ти ніколи не знаєш, яку емоцію будеш відчувати в наступну хвилину, але тобі хочеться якомога довше перебувати в цьому стані. І з часом формується потреба в постійній стимуляції.

Проста аналогія – перед тобою лежить коробка цукерок. Замість того щоб з’їсти одну або парочку, щоб побалувати себе і насолодитися смаком, ти поглинаєш всю упаковку, одну за одною. А потім переглядаєш шафки, чи не завалялося ще щось солодке, щоб продовжити задоволення. З порцією відео перед сном справи йдуть приблизно так само.

Цікаво на тему: 7 ознак того, що ти компенсуєш внутрішню порожнечу і відсутність досягнень через соцмережі

Отже, під час перегляду стрічки активується система винагороди мозку. Він швидко звикає до такого формату підкріплення і починає його очікувати. Так відбувається формування звички до миттєвого задоволення: при мінімумі зусиль – максимум задоволення.

Здавалося б, задоволення – і задоволення. Це ж не цукерки, які точно потім «осядуть» на стегнах зайвими кілограмами, про що тут переживати? Але не все так просто. Коли дофамін надходить часто і без зусиль з нашого боку, чутливість до нього знижується. І ми потрапляємо в так звану дофамінову яму: після довгого скролінгу складно радіти звичайним речам, важче починати завдання, що вимагають концентрації, і помітно падає мотивація. Просто тому, що мозок тимчасово розучується отримувати задоволення від процесів, де результат не миттєвий.

Крім цього, мозок звикає працювати короткими циклами, переходячи в режим кліпового мислення, при якому інформація сприймається фрагментами. А це вже безпосередньо впливає на втрату глибини мислення – ту саму здатність довго розмірковувати, аналізувати, зіставляти й робити висновки.

Цікаво на тему: Майндфулнесс – як почати жити усвідомлено

Що кажуть дослідження?

Звичайно, наука не могла залишитися осторонь нового контентного феномену, тому його дослідження активно проводяться останні років 10. Отримані дані публікуються в авторитетних виданнях, таких як American Psychological Association (APA), ResearchGate, National Library of Medicine, Cornell University, Frontiers та інших. Попри те що дослідження проводилися на різних вікових групах і під різними кутами, всі вони приводять нас до таких висновків щодо впливу вечорів у TikTok на когнітивні функції. Так, у хронічного глядача:

• Знижується концентрація уваги. Великий метааналіз за участю майже 100 000 осіб показав: активне споживання коротких відео провокує зниження здатності довго утримувати увагу на тому чи іншому завданні. Нам стає важче зібратися і розв’язати питання, яке вимагає від нас розумових зусиль.
• Зростає тривожність і емоційне перевантаження. Через велику кількість тригерів і емоцій у режимі нон-стоп нервова система просто не встигає «перетравити» те, що відбувається. Тому нескінченне переглядання коротких відео підвищує рівень тривожності, внутрішню напругу та емоційну нестабільність. Причому ефект спостерігається в будь-якому віці – і у підлітків, і у дорослих.
• Погіршується пам’ять і здатність тримати плани в голові. Під час досліджень учасникам, які проводили багато часу за переглядом коротких роликів, було складніше згадати про заплановані дії – страждала так звана перспективна пам’ять. Звідси й відчуття, коли відкладаєш телефон, щоб щось зробити, а потім забуваєш, навіщо взагалі встала з дивана або зайшла в кімнату. Знайомо?
• Стає важче вчитися і засвоювати інформацію. Дослідження серед студентів показують: схильність до компульсивного перегляду коротких відео пов’язана з поверхневою обробкою інформації, швидкою розумовою втомою і зниженням ефективності навчання. Мозок звикає до коротких смислових відрізків, і довгі тексти починають сприйматися як щось потенційно не засвоюване.

• Падає стійкість до складних завдань. Коли увага постійно розсіюється, страждає здатність довго працювати над одним завданням без відволікань, що в результаті негативно впливає на продуктивність. Це підтверджують тести, які пов’язують активне використання коротких відео з ростом прокрастинації та когнітивної втоми.
• Порушується сон. А це, до речі, з тих «ефектів», які багато хто напевно помічає за собою. Регулярний перегляд коротких відео перед сном пов’язаний не тільки зі скороченням часу відпочинку («ще один рілс – і точно спати»), але і з погіршенням його якості, довшим засинанням і відчуттям втоми на наступний день.
• Формується поверхневе мислення. Постійна зміна стимулів сприяє фрагментарному сприйняттю інформації – коли ми вловлюємо яскраві шматочки, але гірше вибудовуємо цілісну картину і глибинні зв’язки.

Цікаво на тему: Чому ми боїмося бути щасливими?

Технічно дослідження не підтверджують, що короткі відео безпосередньо «руйнують мозок», як пишуть багато яскравих заголовків в Мережі. Клікбейт — він такий (до речі, теж форма привернення уваги, тільки в форматі тексту). Їхні результати говорять про інше: мозок адаптується до середовища, в якому живе. І це має свої наслідки. Однак завдяки нейропластичності мозку, негативні зміни від коротких роликів не висічені в камені. Вони формуються так само як і будь-які звички, — через повторення і системність. А значить, можуть бути скориговані. І далі ми якраз поговоримо про те, як повернути увагу, глибину мислення і контроль, не відмовляючись від технологій повністю.

Як жити в епоху шортсів і не втратити себе

Як варіант, завжди можна видалити Instagram з YouTube і поїхати жити в ліс… Але, так чи інакше, ми живемо в цифровому світі, тому набагато логічніше не тікати від прогресу з усіма його наслідками, а вибудувати здорові з ним відносини. Що можна зробити, щоб зберегти свої «сірі клітинки»:

1. Обмеж час на споживання контенту. Нехай це буде пів години на день (ну, максимум година), а не вечір, присвячений котикам або новому танцювальному тренду. Все, що перевищує ці часові рамки, вже не є здоровим споживанням контенту. До речі, контролювати свою залученість до коротких відео можна прямо в налаштуваннях свого смартфона в меню «Використання пристрою» або «Екранний час». Там же можна знайти спеціальні таймери, які допоможуть виробити нову звичку не витрачати весь вільний час на бездонні відео.
2. Довіряй сигналам тіла. Цей пункт випливає з попереднього. Якщо після відпочинку за скролінгом ти відчуваєш стрес, підвищену тривожність, розсіяність або проблеми зі сном, це серйозний дзвіночок і привід переглянути своє дозвілля в соцмережах ретельніше. Іноді достатньо просто скоротити час на короткі відео до мінімуму, а іноді потрібен повноцінний цифровий детокс. Хоча б на один вечір на тиждень або на вихідні.
3. Роблячи паузи під час «залипання». Алгоритми соціальних мереж влаштовані так, щоб ти не зупинялася. Тому роби перерви сама, свідомо. Закрий додаток, встань і подивися у вікно. Полий квіти або сама випий склянку води (водний баланс сам себе не підтримає), зроби кілька нахилів вліво і вправо. Загалом, відволікайся на щось більш фізичне. Такі прості дії допомагають перемикнутися з віртуального на реальне. А ще – знижують перевантаження, «заземлюють» і поступово послаблюють залежність від смартфона. Тож після паузи може й не захочеться повертатися до бездумного скролінгу.
4. Урізноманітнити дозвілля, щоб контент перестав бути єдиним задоволенням. Шортси дають швидкий дофамін. Отже, йому потрібна альтернатива. І краще – у вигляді якіснішого дофаміну, «повільного». Наприклад, піші прогулянки та спорт, книги та корисні статті на EVA Blog, хобі та «живі» розмови з близькими не через екран – все це повертає глибину сприйняття і відчуття контролю над своїм життям.

Цікаво на тему: Ера штучного інтелекту: як його використовувати, щоб полегшити собі життя

Якщо підбити підсумок, то короткі відео – це не просто формат контенту, до якого так і тягнеться рука у вільну хвилину, а, по суті, тренування певного типу мислення. Тому важливо відповісти собі, як, чим і навіщо тренується мій мозок щовечора. Адже у нас завжди є вибір – гортати стрічку далі або закрити додаток і жити цим життям, вдихаючи на повні груди й насолоджуючись кожною хвилиною. Який вибір зробиш ти сьогодні?